Дерен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дернорізалка на полі, з якого вирізано пласти дерну під газон

Дéрен — поверхневий шар[1] ґрунту, вкритий травою і трав'янистими рослинами та переплетений живим і мертвим корінням, пагонами і кореневищами багаторічних трав.

Опис[ред. | ред. код]

Turf cuts - geograph.org.uk - 1629003.jpg

Містить підвищену кількість органічних речовин. Найрозвиненіший в цілинному степу і на луках, де служить потужним засобом затримання і поглинання вологи[2]. Руйнування дерну при оранці і випасанні худоби часто є причиною розвитку ерозії ґрунту.

Дерен служить захистом[3] укосів земляних споруд від розмиву і вивітрювання. Дерен є місцем життя і їжею великої і різноманітної кількості тварин і мікроорганізмів. Він забезпечує підземну ярусність життя у степах. Дерен є важливою умовою накопичення гумусу.

За здатністю утворювати дернину ботаніки класифікують злаки на щільнодернинні (Festuca valesiaca, Koeleria cristata, Stipa capilata, S.. pennata, S. tirsa, S. dasyphylla) та нещільнодернинні — тонконіг лучний, тимофіївка лучна, костриця лучна. Слід сказати, що є ще й інші форми - корневищні, повзучі та інші. У посушливих степах дико ростуть переважно щільнодернинні ксерофільні злаки ковила Лессінга (Stipa lessingiana), ковила українська (S. ucrainica), ковила волосиста (S. capillata), костриця борозниста (F. rupicola), житняк гребінчастий (Agropyron pectinatum), келерія гребінчаста (Koeleria cristata)[4]. Саме ці біоми за довгий час існування сформували знамениті українські чорноземи.

Використання[ред. | ред. код]

Зрізані шматки дерну — дернина

Вирізані з шару дерну пласти (плитки або шматки) землі[5] мають назву дернина[6].

Найкращий спосіб обробки дерну на задернованих орних ґрунтах — оранка плугами з передплужниками, якість якої покращує попереднє дискування. Глибоко задерновані заболочені ґрунти обробляють фрезами або плугами з наступним боронуванням.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дерен // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Багаторічні трави за доброго врожаю утворюють міцну дернину, яка скріплює і захищає ґрунт від змиву. Колгоспник України, 4, 1950, 14
  3. Дерен для кріплення укосу [греблі] рекомендується укладати тільки восени (у вересні—жовтні), бо в жарку пору року він пересихає і гине. Довідник сільського будівельника, 1956, 52
  4. Трав'янисті та чагарникові біоми степів України
  5. На більш сухих луках нарізують дернини 40—50 см завдовжки, 20—25 см завширшки та 6—8 см завтовшки. Озеленення колгоспного села, 1955, 105
  6. «Словник української мови» (СУМ-11): Значення слова «Дернина»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]