Джанджгава Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джанджгава Володимир Миколайович
груз. ვლადიმერ ნიკოლოზის ძე ჯანჯღავა
Народився19 травня (1 червня) 1907
село Губі, тепер Хонського муніципалітету, Грузія
Помер10 квітня 1982(1982-04-10) (74 роки)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Похованняпантеон Сабуртало
Країна СРСР
Національністьгрузин
Діяльністьвійськовослужбовець, політик
Alma materВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
ЗакладТбіліський державний університет
Учасникрадянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Військове званнягенерал-лейтенант
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Кутузова II ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років радянській міліції» медаль «За Одру, Нису і Балтику»
Order of the Republic

Володимир Миколайович Джанджгава (1 червня 1907(19070601), село Губі, тепер Хонського муніципалітету, Грузія — 10 квітня 1982, Тбілісі, тепер Грузія) — радянський військовий діяч, міністр внутрішніх справ Грузинської РСР, генерал-лейтенант (3.08.1953). Депутат Верховної ради Грузинської РСР 4-го, 6—10-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 2—4-го скликань. Герой Радянського Союзу (29.05.1945)

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Закінчив сільську школу, працював у сільській раді села Патара-Губа Грузинської РСР.

У Червоній армії з вересня 1927 року. Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1931 році закінчив Закавказьку військову піхотну школу в місті Тифлісі (Тбілісі).

Служив у 1-му Кавказькому гірсько-стрілецькому полку 1-ї Кавказької гірсько-стрілецької дивізії Кавказької Червонопрапорної армії (полк дислокувався в Батумі): командир стрілецького взводу, командир взводу полкової школи, командир роти, в.о. начальника полкової школи, помічник командира полку з матеріального забезпечення.

У березні 1938 року був переведений до Приволзького військового округу та призначений помічником командира 78-го стрілецького полку з матеріального забезпечення, з вересня 1939 року — начальник 5-го відділення штабу 61-ї стрілецької дивізії.

Учасник радянсько-фінської війни з січня 1940 року, служив заступником начальника штабу з тилу 173-ї мотострілецької дивізії. Весною 1940 року передислокований із дивізією з фінського фронту до Одеського військового округу. З липня 1940 року — начальник 5-го відділення штабу 16-ї танкової дивізії, з початку червня 1940 року — начальник постачання 16-ї танкової дивізії Одеського військового округу.

У складі 2-го механізованого корпусу РСЧА на Південному та Південно-Західному фронтах брав участь у прикордонних боях у Молдові, в Тираспольсько-Мелітопольській та Уманській оборонних операціях. В Уманському котлі дивізія майже повністю загинула, але капітанові Джанджгаві з групою командирів тилу вдалося вийти з оточення.

У вересні 1941 року призначений начальником 5-го відділення штабу 15-ї стрілецької дивізії 12-ї армії Південного фронту, з листопада 1941 року — начальник постачання 15-ї стрілецької дивізії.

З березня 1942 по квітень 1943 року командував 676-м стрілецьким полком 15-ї стрілецької дивізії. Незабаром полк та дивізія були передані до 13-ї армії Брянського фронту. З квітня 1943 року — заступник командира, а з 28 червня по 12 липня 1943 року — т.в.о. командира 15-ї стрілецької дивізії 13-ї армії.

У червні 1944 — лютому 1946 року — командир 354-ї стрілецької дивізії 105-го стрілецького корпусу 65-ї армії 2-го Білоруського фронту.

«За зразкове виконання завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та досягнуті при цьому успіхи» Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 травня 1945 року генерал-майору Джанджгаві Володимиру Миколайовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена «Золота Зірка» (№ 5548).

У 1946—1948 роках — слухач Вищої військової академії імені Ворошилова в Москві.

З травня 1948 по січень 1951 року командував 10-ю гвардійською стрілецькою дивізією в Закавказькому військовому окрузі (з липня 1949 року — 10-а гвардійська гірсько-стрілецька дивізія). З січня 1951 по листопад 1953 року командував 13-м гірсько-стрілецьким корпусом в Закавказькому військовому окрузі.

У листопаді 1953 — травні 1954 року — командир 79-го стрілецького корпусу в Групі радянських окупаційних військ у Німеччині.

У травні 1954 — грудні 1958 року — міністр внутрішніх справ Грузинської РСР, при цьому продовжував залишатися в кадрах Радянської армії. Брав участь у придушенні просталінських Тбіліських демонстрацій 1956 року.

У грудні 1958 року призначений начальником військової кафедри Грузинського зооветеринарного інституту, у січні 1959 року — начальником військової кафедри Тбіліського державного університету.

З квітня 1959 року — в запасі в місті Тбілісі.

У 1963 — 10 квітня 1982 року — голова ЦК ДТСААФ Грузинської РСР.

Помер 10 квітня 1982 року в місті Тбілісі. Похований на Сабуртальському цвинтарі Тбілісі.

Військові звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. Москва: Воениздат, 1987. Т. 1 /Абаев — Любичев/. 911 с.