Джанні Скіккі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Опера «Джа́нні Скі́ккі»
італ. Gianni Schicchi[1]
Carambra, bozzetto originale per costume Gianni Schicchi (1918).JPG
Композитор Джакомо Пуччіні[2][1]
Автор лібрето Джоваккіно Форцаноd[2][1]
Мова лібрето італійська
Жанр комічна опера[d] і опера[1]
Кількість дій 1 ± 1 Дія (театр)[1]
Перша постановка 14 грудня 1918[2][1]
Місце першої постановки Метрополітен-опера[d][1]
Інформація у Вікіданих

CMNS: Джанні Скіккі у Вікісховищі

«Джа́нні Скі́ккі» (італ. «Gianni Schicchi») — опера на 1 дію Джакомо Пуччіні на лібрето Джовачіно Форцано (Giovacchino Forzano) на основі строфи з «Божественної комедії» Данте («Пекло», пісня XXX), що присвячена шахраю і пройдисвіту Джанні Скіккі, що потрапив за свої вчинки у пекло.

Ця опера є останньою частиною «Триптиху», до якого входять також одноактні опери «Плащ» і «Сестра Анжеліка». Вперше поставлена в «Метрополітен Опера» (Нью-Йорк) 14 грудня 1918 року.

«Джанні Скіккі» є єдиною комічною оперою Джакомо Пуччіні та продовжує традиції «Фальстафа» Джузеппе Верді. Опері властива щедра мелодійність, гостра характерність персонажів, стрімкий темп розвитку подій.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія відбувається в середньовічній Флоренції в 1299 році.

Багатий дядечко Буозо Донаті вмер, і його бідні родичі, що товклися навколо смертної одрини, знаходять заповіт — усе залишено ченцям. І тоді вони кличуть Джанні Скіккі — літнього італійського шахрая й пройдисвіта.

Він ховає тіло померлого дядечка, гримується під нього та голосом покійника кличе нотаріуса. Всі родичі в захваті чекають: тепер заповіт буде переписано на їх користь. Нотаріус чує з напівтемного ложа слова «дядечка»: «Все своє майно я заповім… я заповім… я заповім своєму улюбленому другові Джанні Скіккі!». Спадкоємці обмануті, однак вимушені мовчати, оскільки викриття їх участі у фальшуванні загрожувало б суворим покаранням.

Розбагатілий Скіккі дає дочці Лауретті посаг і вона, нарешті, може вийти заміж за свого коханого — Рінуччо — єдиного з численних родичів покійного, хто одержує вигоду від афери.

Постановки в Україні[ред. | ред. код]

Відомі арії[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. а б в Mesa F. Opera: an encyclopedia of world premieres and significant performances, singers, composers, librettists, arias and conductors, 1597-2000Jefferson: McFarland & Company, 2007. — P. 109. — ISBN 978-0-7864-0959-4
  3. Макулатурна опера. kreschatic.kiev.ua. Хрещатик - новини та життя української столиці. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019. 
  4. Юлія Пальцевич. Труп дядечка і солодка вата: «Джанні Скіккі» та «Служниця-пані» у Національній опері. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 21 червня 2021.