Трунова Тамара Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тамара Вікторівна Трунова
Народилася 5 травня 1982(1982-05-05) (38 років)
Нова Каховка, Херсонська область
Національність Україна Україна
Діяльність театральний режисер
Відома завдяки головна режисерка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра
Alma mater Київський національний лінгвістичний університет
Нагороди Театральная премія «Київська пектораль»

Тамара Вікторівна Трунова (нар. 5 травня 1982) — українська театральна режисерка, головна режисерка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в м. Нова Каховка Херсонської області[1].

Середню школу закінчила із золотою медаллю. Спеціальність «перекладач» здобула в Київському національному лінгвістичному університеті (1999 — 2004 рр.). Режисурі вчилася в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого (режисерський факультет, курс Едуарда Митницького), який закінчила 2009 року. В період з 2008 по 2013 роки – викладає на режисерському курсі Едуарда Митницького; від 2018 року — художній керівник курсу заочної режисури Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого[2].

З 2011 року працює в Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Серед втілених постановок — вистави у театрах Києва та України, робота в складі членів журі українських та міжнародних фестивалів (британський Edinburgh Fringe 2016). Неодноразовий учасник та переможець театральних конкурсів (театральна програма «Taking the Stage» від Британської Ради в Україні, рейтинги «Київський рахунок» та інші)[3].

Від 12 квітня 2019 року — головний режисер Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра[4].

Виховує доньку Соню. Живе і працює в Києві.

Творча біографія[ред. | ред. код]

Режисерські роботи[ред. | ред. код]

У творчому режисерському доробку Тамари Трунової – більш ніж 20 постановок по Україні та за кордоном[5].

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
  • 2008, 23 грудня — «Том Сойєр» Я. Стельмаха за романом «Пригоди Тома Сойєра» М. Твена
  • 2012, 25 вересня — «Пасажир у валізі» за п’єсою «Біля ковчегу о восьмій» Ульриха Хуба
  • 2013, 15 березня — «Дві панянки у бік півночі» П’єра Нотта (мала сцена)[6][7]
  • 2015, 31 січня — «Близькість…» Патріка Марбера
  • 2016, 15 жовтня — «Безприданниця. Версія» за п’єсою «Безприданниця»[ru] О. Островського[8][9]
  • 2018, 29 квітня — «Дім на краю душі» за мотивами п'єси «Іфігенія» Д. Нігро[en][10][11][12]
  • 2019, 13 квітня — «40+» П. Ар'є за спогадами, думками, історіями людей Київського академічного театру на лівому березі Дніпра (в роботі)[13]
  • 2019, 17 травня — «Погані дороги» Н. Ворожбит (прем'єра на новій сцені вистави, прем'єра якої відбулася як незалежний проект 27 вересня 2018 року)
  • 2019, 6 вересня — «Гарантія 2 роки» за п'єсою «Людяна людина» Сіррку Пелтоли[14]
  • 2020, 1 березня — «Усі найкращі речі» Дункана МакМілана[en][15]
Open Opera Ukraine
Інші театри

Драматургія[ред. | ред. код]

  • 2016 — «Улун» (п’єса)[25]

Постановки за драматургією[ред. | ред. код]

Київський академічний театр «Золоті ворота»
  • 2017 — «КостяКатяМамаЧай» за п’єсою «Улун» Т. Трунової; режисер — Тетяна Губрій

Участь у фестивалях[ред. | ред. код]

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

  • 2011 — Театральная премія «Київська пектораль». Найкраща вистава для дітей (вистава «Пасажир у валізі», Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)
  • 2012 — Дипломом І-го Всеукраїнського фестивалю молодої режисури імені Леся Курбаса у номінації «Елегантність режисерської форми» (вистава «Пасажир у валізі»)
  • 2016 — Переможець конкурсної театральної програми «Taking the Stage» (організатор – Британська рада в Україні)[27]
  • 2017 — 1 місце театрального експертного рейтингу «Київський рахунок» (вистава «Саша, винеси сміття», Київський академічний Молодий театр)
  • 2019 — 1 місце театрального експертного рейтингу «Київський рахунок» (вистава «Погані дороги», Незалежний проект)[28]
  • 2019 — ІІ Всеукраїнський фестиваль-премія «ГРА»[29]
    • Найкраща режисерська робота (Тамара Трунова, вистава «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра)
    • Найкраща драматична вистава («Погані дороги», реж. Тамара Трунова, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ірина ПІКУЛЯ (13 серпня 2019). Тамара Трунова: «Театральный режиссер — это в некой степени мазохистская профессия» (ru). ж-л «Віва». Процитовано 2019-9-01. 
  2. Олена МИГАШКО (23 ЧЕРВНЯ 2013). Польове дослідження Yabl. Сексизм у театрі, політиці та кіно: 5 відомих жінок про вплив гендера на професійний розвиток в Україні (ua). «Yabl». Процитовано 2020-6-23. 
  3. Тамара Трунова на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра
  4. Сергій ВИННИЧЕНКО (15 квітня 2019). Тамара Трунова – шлях до Головного режисера в 3 місяці та 15 років (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-6-23. 
  5. Тамара Трунова у каталозі режисерів портала «Театральна риболовля»
  6. Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (29 березня 2013). Дві пані… чоловічого роду (ua). «Україна молода». Процитовано 2019-5-05. 
  7. Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ. Веселий похорон. Прем’єра-2013 на Камерній сцені Театру на лівому березі Дніпра (ua). Г-та «2000». Процитовано 2019-5-05. 
  8. Сергій ВИННИЧЕНКО (11 серпня 2018). Оригінальна версія «Безприданниці» (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-11-15. 
  9. Олена БОГОМАЗОВА (11 жовтня 2016). Гроші і кохання. 15, 16 жовтня у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра відбудеться прем’єра «Безприданниця. Версія» за О. Островським (ua). «День» №84. Процитовано 2020-3-31. 
  10. Сергій ВИННИЧЕНКО (8 лютого 2020). П’ятий елемент «Дому на краю душі» (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-11-15. 
  11. Олена МИГАШКО (16 травня 2018). «Дім на краю душі», танець на кістках тексту. Прем'єра (ua). «Укрінформ». Процитовано 2019-5-05. 
  12. Іван БАБАЕНКО (16 травня 2018). Без підміни. Фейковий світ, або Коли минуле не відпускає (ru). «День» №84. Процитовано 2019-5-05. 
  13. «Театральна риболовля». Театральне «УЗІ» вистави «40+»
  14. Ірина ЧУЖИНОВА (2 жовтня 2019). Сны в стихах (ru). «Kyiv Daily». Процитовано 2019-10-19. 
  15. Сергій ВИННИЧЕНКО (28 лютого 2020). Сверхнові «Усі найкращі речі» (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-11-15. 
  16. Олександр ОСТРОВСЬКИЙ (17 жовтня 2019). «Ацис і Галатея»: курортний роман помираючого та воскресаючого бога (ua). Moderato.in.ua. Процитовано 2019-10-19. 
  17. Олена БОГОМАЗОВА (30 січня 2013). Шукачі щастя. Афіша «Вільної сцени» Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра поповнилася новинкою — виставою «Вечір з гарненькою та самотньою» (ua). «День» №16. Процитовано 2019-5-5. 
  18. Сергій ВИННИЧЕНКО (13 квітня 2018). Порятунок «рядового» Сашка (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-11-15. 
  19. Прем'єра вистави «Під небом синім»
  20. У Національній опереті відбудеться прем’єра п’єси «Під небом синім»
  21. Аліса АНТОНЕНКО (18 вересня 2018). Шість історій про життя і війну (ua). «День» №167. Процитовано 2019-5-5. 
  22. Сергій ВИННИЧЕНКО (30 жовтня 2018). Бренд «Поганих доріг» (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-11-15. 
  23. Олег ВЕРГЕЛІС (7 грудня). Кіно і цирк. Нумерологія (ua). «Дзеркало тижня. Україна». Процитовано 2019-5-5. 
  24. Говоримо із театральною режисеркою Тамарою Труновою /Укрінформ, 18 вересня 2020/
  25. Тамара Трунова. УЛУН
  26. Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (27 квітня 2012). Хочеш ставити вистави — став! (ua). «Україна молода». Процитовано 2019-5-05. 
  27. Тамара Трунова: Театральні програми Британської Ради міняють світогляд не лише театралів, а й глядачів
  28. «Київський рахунок-2018»: Прізвища, висновки, цифри (ua). «Театрально-концертний Київ». 20 січня 2019. Процитовано 2019-5-5. 
  29. Підсумки II Всеукраїнського театрального фестивалю-премії GRA

Посилання[ред. | ред. код]