Трунова Тамара Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тамара Вікторівна Трунова
Народилася5 травня 1982(1982-05-05) (42 роки)
Нова Каховка, Херсонська область
НаціональністьУкраїна Україна
Діяльністьтеатральний режисер
Відома завдякиголовна режисерка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра
Alma materКиївський національний лінгвістичний університет і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
НагородиТеатральная премія «Київська пектораль»

Тамара Вікторівна Трунова (нар. 5 травня 1982, м. Нова Каховка Херсонська область, УРСР) — українська театральна режисерка, головна режисерка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в м. Нова Каховка Херсонської області[1].

Середню школу закінчила із золотою медаллю. Спеціальність «перекладач» здобула в Київському національному лінгвістичному університеті (1999 — 2004 рр.). Режисурі вчилася в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого (режисерський факультет, курс Едуарда Митницького), який закінчила 2009 року. В період з 2008 по 2013 роки – викладає на режисерському курсі Едуарда Митницького; від 2018 року — художній керівник курсу заочної режисури Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого[2].

З 2011 року працює в Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Серед втілених постановок — вистави у театрах Києва та України, робота в складі членів журі українських та міжнародних фестивалів (британський Edinburgh Fringe 2016). Неодноразовий учасник та переможець театральних конкурсів (театральна програма «Taking the Stage» від Британської Ради в Україні, рейтинги «Київський рахунок» та інші)[3].

Від 12 квітня 2019 року – головний режисер Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра[4].

Виховує доньку Соню. Живе і працює в Києві.

Творча біографія

[ред. | ред. код]

Режисерські роботи

[ред. | ред. код]

У творчому режисерському доробку Тамари Трунової — більш ніж 30 постановок по Україні та за кордоном[5].

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
  • 2008, 23 грудня — «Том Сойєр» Ярослава Стельмаха за романом «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена
  • 2012, 25 вересня — «Пасажир у валізі» за п’єсою «Біля ковчегу о восьмій» Ульриха Хуба
  • 2013, 15 березня — «Дві панянки у бік півночі» П’єра Нотта (мала сцена)[6][7]
  • 2015, 31 січня — «Близькість…» Патріка Марбера
  • 2016, 15 жовтня — «Безприданниця. Версія» за п’єсою «Безприданниця»[ru] Олександра Островського[8][9]
  • 2018, 29 квітня — «Дім на краю душі» за мотивами п'єси «Іфігенія» Дона Нігро[en][10][11][12]
  • 2019, 13 квітня — «40+» Павла Ар'є за спогадами, думками, історіями людей Київського академічного театру на лівому березі Дніпра (в роботі)[13]
  • 2019, 17 травня — «Погані дороги» Наталки Ворожбит (прем'єра на новій сцені вистави, прем'єра якої відбулася як незалежний проект 27 вересня 2018 року)
  • 2019, 6 вересня — «Гарантія 2 роки» за п'єсою «Людяна людина» Сіррку Пелтоли[14]
  • 2020, 1 березня — «Усі найкращі речі» Дункана МакМілана[en][15]
  • 2021, 5 січня — «Дім» Ніколи МакКартні (онлайн-прем’єра в рамках Літературно-перекладацького фестивалю Translatorium відбулася 17 листопада, допрем'єрний показ — 21 грудня 2020 року)[16][17][18]
Open Opera Ukraine
Інші театри

Драматургія

[ред. | ред. код]
  • 2016 — «Улун» (п’єса)[28]

Постановки за драматургією

[ред. | ред. код]
Київський академічний театр «Золоті ворота»

Участь у фестивалях

[ред. | ред. код]

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]
  • 2011 — Театральная премія «Київська пектораль». Найкраща вистава для дітей (вистава «Пасажир у валізі», Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)
  • 2012 — Дипломом І-го Всеукраїнського фестивалю молодої режисури імені Леся Курбаса у номінації «Елегантність режисерської форми» (вистава «Пасажир у валізі»)
  • 2016 — Переможець конкурсної театральної програми «Taking the Stage» (організатор – Британська рада в Україні)[30]
  • 2017 — 1 місце театрального експертного рейтингу «Київський рахунок» (вистава «Саша, винеси сміття», Київський академічний Молодий театр)
  • 2019 — 1 місце театрального експертного рейтингу «Київський рахунок» (вистава «Погані дороги», Незалежний проект)[31]
  • 2019 — ІІ Всеукраїнський фестиваль-премія «ГРА»[32]
    • Найкраща режисерська робота (Тамара Трунова, вистава «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра)
    • Найкраща драматична вистава («Погані дороги», реж. Тамара Трунова, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)
  • 2021 — Премія Women in Arts (категорія «Жінки в театрі») в межах руху солідарності за ґендерну рівність #HeForShe в Україні[33]
  • 2022 — Національна премія України імені Тараса Шевченка за виставу «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра[34]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ірина ПІКУЛЯ (13 серпня 2019). Тамара Трунова: «Театральный режиссер — это в некой степени мазохистская профессия» (рос.). ж-л «Віва». Процитовано 1 вересня 2019.
  2. Олена МИГАШКО (23 червня 2013). Польове дослідження Yabl. Сексизм у театрі, політиці та кіно: 5 відомих жінок про вплив гендера на професійний розвиток в Україні (укр.). «Yabl». Процитовано 23 червня 2020.
  3. Тамара Трунова на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019.
  4. Сергій ВИННИЧЕНКО (15 квітня 2019). Тамара Трунова – шлях до Головного режисера в 3 місяці та 15 років (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 23 червня 2020.
  5. Тамара Трунова у каталозі режисерів портала «Театральна риболовля»
  6. Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (29 березня 2013). Дві пані… чоловічого роду (укр.). Г-та «Україна молода». Процитовано 5 травня 2019.
  7. Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ. Веселий похорон. Прем’єра-2013 на Камерній сцені Театру на лівому березі Дніпра (PDF) (укр.). Г-та «2000». Процитовано 5 травня 2019.
  8. Сергій ВИННИЧЕНКО (11 серпня 2018). Оригінальна версія «Безприданниці» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 15 листопада 2020.
  9. Олена БОГОМАЗОВА (11 жовтня 2016). Гроші і кохання. 15, 16 жовтня у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра відбудеться прем’єра «Безприданниця. Версія» за О. Островським (укр.). «День» №84. Процитовано 31 березня 2020.
  10. Сергій ВИННИЧЕНКО (8 лютого 2020). П’ятий елемент «Дому на краю душі» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 15 листопада 2020.
  11. Олена МИГАШКО (16 травня 2018). «Дім на краю душі», танець на кістках тексту. Прем'єра (укр.). «Укрінформ». Процитовано 5 травня 2019.
  12. Іван БАБАЕНКО (16 травня 2018). Без підміни. Фейковий світ, або Коли минуле не відпускає (рос.). Г-та «День» №84. Процитовано 5 травня 2019.
  13. «Театральна риболовля». Театральне «УЗІ» вистави «40+»
  14. Ірина ЧУЖИНОВА (2 жовтня 2019). Сны в стихах (рос.). «Kyiv Daily». Процитовано 19 жовтня 2019.
  15. Сергій ВИННИЧЕНКО (28 лютого 2020). Сверхнові «Усі найкращі речі» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 15 листопада 2020.
  16. Марина КОВАЛЬЧУК (21 серпня 2020). Слогани, прем'єри, редизайн. Українські театри відкривають сезон: чого чекати глядачам (укр.). «Yabl». Процитовано 25 серпня 2020.
  17. От женщины про женщин: в Киеве представили премьеру спектакля «Дом» режиссера Тамары Труновой (рос.). «ОстроВ». 22 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  18. Сергій ВИННИЧЕНКО (4 січня 2021). «Дім» на Лівому березі. Новосілля Тамари Трунової (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 4 січня 2021.
  19. Олександр ОСТРОВСЬКИЙ (17 жовтня 2019). «Ацис і Галатея»: курортний роман помираючого та воскресаючого бога (укр.). Moderato.in.ua. Процитовано 19 жовтня 2019.
  20. Олена БОГОМАЗОВА (30 січня 2013). Шукачі щастя. Афіша «Вільної сцени» Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра поповнилася новинкою — виставою «Вечір з гарненькою та самотньою» (укр.). «День» №16. Процитовано 5 травня 2019.
  21. Сергій ВИННИЧЕНКО (13 квітня 2018). Порятунок «рядового» Сашка (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 15 листопада 2020.
  22. Прем'єра вистави «Під небом синім»
  23. У Національній опереті відбудеться прем’єра п’єси «Під небом синім»
  24. Аліса АНТОНЕНКО (18 вересня 2018). Шість історій про життя і війну (укр.). «День» №167. Процитовано 5 травня 2019.
  25. Сергій ВИННИЧЕНКО (30 жовтня 2018). Бренд «Поганих доріг» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 15 листопада 2020.
  26. Олег ВЕРГЕЛІС (9 грудня 2018). Кіно і цирк. Нумерологія (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  27. Говоримо із театральною режисеркою Тамарою Труновою /Укрінформ, 18 вересня 2020/
  28. Тамара Трунова. УЛУН
  29. Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (27 квітня 2012). Хочеш ставити вистави — став! (укр.). «Україна молода». Процитовано 5 травня 2019.
  30. Тамара Трунова: Театральні програми Британської Ради міняють світогляд не лише театралів, а й глядачів
  31. «Київський рахунок-2018»: Прізвища, висновки, цифри (укр.). «Театрально-концертний Київ». 20 січня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  32. Підсумки II Всеукраїнського театрального фестивалю-премії GRA
  33. Андрій КУЛИКОВ (24 березня 2021). «Я створюю простори для кожної глядачки й глядача» — Тамара Трунова, лавреатка премії «Women in Arts» (укр.). «Громадське радіо». Процитовано 25 березня 2021.
  34. Указ президента України №118/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (укр.). Процитовано 9 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]