Джей Тріано
| Джей Тріано | ||||
| Jay Triano | ||||
| ||||
| Сакраменто Кінгз | ||||
| асистент тренера | ||||
| Особисті дані | ||||
| Громадянство: | .svg){kind=small} Канада
| |||
| Народився: | 21 вересня 1958 (65 років) | |||
| Tillsonburgd, Оксфорд (графство, Онтаріо), Онтаріо, Канада | ||||
|
| ||||
 Джей Тріано у Вікісховищі | ||||
Говард Джеймс «Джей» Тріано[1] (англ. Jay Triano; нар. 21 вересня 1958) — канадський баскетбольний тренер і колишній професійний гравець, помічник тренера «Сакраменто Кінгз» Національної баскетбольної асоціації (НБА). Раніше він працював головним тренером «Торонто Репторз» і тимчасовим головним тренером «Фінікс Санз». Колишній гравець національної збірної Канади, який двічі брав участь в Олімпійських іграх, він також двічі був головним тренером національної збірної.
Молодість і сім'я[ред. | ред. код]
Тріано народився у Тілсонбурзі, Онтаріо, і виріс у Ніагара-Фоллс, де навчався у місцевій школі[2]. Він має італійське походження через свого прадіда, який висадився на острові Елліс, а потім поїхав до Велланда[3]. Його молодший брат, Джефф, грав у хокей за «Торонто Мальборос» ХЛО. Команда «Торонто Мейпл Ліфс» обрала його на драфті НХЛ 1982 року. Син сестри Джоді, Брейді Гесліп, був гравцем у баскетбол за Бейлорський університет, виступав за збірну Канади[4].
Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]
У студентські роки в Університету Саймона Фрейзера Тріано, зростом 193 см, вагою 88 кг[1] побив або зрівнявся з одинадцятьма рекордами шкільного чоловічого баскетболу, включно за найбільшою кількістю очок за кар'єру — 2616. В університеті він подружився з канадським спортсменом й активістом Террі Фоксом[5]. Він був задрафтований у восьмому раунді драфту НБА 1981 року «Лос-Анджелес Лейкерс», але був виключений під час тренувального табору і ніколи не грав в НБА[6]. Того ж року його також задрафтували «Калгарі Стемпідерс» у шостому раунді драфту КФЛ 1981 року.
Тріано був гравцем національної збірної з 1977 до 1988 рік, був капітаном команди з 1981 до 1988 рік і брав участь в Олімпійських іграх 1984 і 1988 років. Він очолював збірну Канади, яка виграла золото на Літній універсіаді 1983 року в Едмонтоні, Альберта, перемігши США у півфіналі на чолі з Карлом Мелоуном і Чарльзом Барклі[6], і Югославію у фіналі, очолювану Драженом Петровичем. Він відіграв три сезони у професійному баскетболі, два у Мексиці й один (сезон 1985—1986 за «Фенербахче Стамбул») у Туреччині.
Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]
Після завершення кар'єри гравця у 1988 році Тріано став головним тренером в університеті Саймона Фрейзера. Він намагався завербувати зірку шкільної команди Стіва Неша та пізніше став його наставником[7]. У 1995 році, коли дебютував «Ванкувер Ґріззліс», він став директором команди зі зв'язків із громадськістю та працював запрошеним коментатором їхніх радіопередач. У 1998 році Тріано став головним тренером чоловічої збірної Канади з баскетболу. Він тренував команду під керівництвом Неша, яка досягла високого результату 5–2 і посіла сьоме місце на Олімпійських іграх у Сіднеї 2000 року, програвши Франції з різницею у п'ять очок у чвертьфіналі. Через два роки він став помічником тренера «Торонто Репторз», ставши другим тренером у НБА канадського походження. Тріано працював під керівництвом Ленні Вілкенса, Кевіна О'Ніла та Сема Мітчелла.
У 2004 році Тріано було звільнено з посади головного тренера національної збірної[8], а наступного року його замінив Лео Раутінс.
У 2008 році Тріано був призначений помічником тренера національної збірної США. 13 лютого 2008 року Тріано був головним тренером «Торонто Репторз» у їхній переможній грі над «Нью-Джерсі Нетс» (109:91), замінивши головного тренера Сема Мітчелла, який був відсутній через смерть свого свекра. Тріано увійшов в історію як перший канадець, який обіймав посаду головного тренера у грі регулярного сезону НБА.
3 грудня 2008 року Тріано отримав призначення тимчасовим головним тренером «Репторз» після звільнення Мітчелла від тренерських обов'язків. Він став першим канадським головним тренером в історії НБА[9]. Тріано привів «Репторз» до результату 25–40[10].
12 травня 2009 року Тріано підписав трирічний контракт головного тренера «Репторз». У першому повному сезоні Тріано як головного тренера «Репторз» у сезоні 2009—2010 команда «Торонто» пропустила плей-офф поступившись «Чикаго Буллз», 2–5 в останніх 7 іграх. Команда фінішувала 40–42.
У сезоні 2010—2011, без Кріса Боша, «Репторз» поставила жахливий рекорд 22–60.
1 червня 2011 року «Репторз» оголосили, що Тріано залишить посаду головного тренера.
17 серпня 2012 року Тріано отримав призначення помічником тренера «Портленд Трейл Блейзерс»[11]. Наступного тижня Тріано також був призначений головним тренером національної збірної Канади вдруге за свою кар'єру[12].
18 травня 2016 року було оголошено, що Тріано візьме на себе роль заступника головного тренера (провідного асистента) «Фенікс Санз»[13]. Він знову працював з Ерлом Вотсоном, головним тренером, який грав за «Трейл Блейзерс» під час свого останнього сезону у НБА[14]. Приєднання Мехмета Окура до тренерського штабу «Санз» 13 вересня того ж року стало першим випадком в історії франшизи, коли кілька неамериканських тренерів працювали у тренерському штабі в одному сезоні[15].
22 жовтня 2017 року, після початку сезону з рахунком 0–3, включно з однією найгірших поразок в історії «Санз» Тріано був призначений тимчасовим головним тренером команди після звільнення Ерла Вотсона[16]. У першій грі на посаді головного тренера з 2011 року Тріано допоміг набрати команді 22 очки команду, яка на початку року втратила понад 40 очок, а 23 жовтня перемогла з рахунком 117:115 у грі проти «Сакраменто Кінгз», перша перемога у сезоні. 26 грудня 2017 року Тріано став першим головним тренером іноземного походження в історії НБА, який виграв 100 ігор у лізі, перемігши «Мемфіс Гріззліз» з рахунком 99:97. Однак під його керівництвом «Санз» завершили сезон із результатом 21–58, і він не повернувся на посаду головного тренера[17]. 24 травня 2018 року «Шарлотт Горнетс» оголосили, що Тріано приєднається до їх команди як головний помічник тренера[18].
20 травня 2022 року Марк Стайн повідомив, що Тріано приєднається до «Сакраменто Кінгз» як помічник тренера у майбутньому сезоні НБА 2022—2023[19].
Досягнення як головного тренера[ред. | ред. код]
| Легенда | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Регулярний сезон | G | Ігор проведено | W | Ігор виграно | L | Ігор програно | W–L % | % перемог | |
| Плей-оф | PG | Ігор плей-оф проведено | PW | Ігор плей-оф виграно | PL | Ігор плей-оф програно | PW–L % | % перемог у плей-оф | |
| Команда | Сезон | G | W | L | W–L% | Місце | PG | PW | PL | PW–L% | Результат |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Торонто | 2008–2009 | 65 | 25 | 40 | .385 | 4-е в Атлантичному дивізіоні | — | — | — | — | не потрапили у плей-офф |
| Торонто | 2009–2010 | 82 | 40 | 42 | .488 | 2-е в Атлантичному дивізіоні | — | — | — | — | не потрапили у плей-офф |
| Торонто | 2010–2011 | 82 | 22 | 60 | .268 | 5-е в Атлантичному дивізіоні | — | — | — | — | не потрапили у плей-офф |
| Фінікс | 2017–2018 | 79 | 21 | 58 | .266 | 5-е в Тихоокеанському дивізіоні | — | — | — | — | не потрапили у плей-офф |
| Кар'єра | 308 | 108 | 200 | .351 | — | — | — | — | |||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Jay Triano [Архівовано 2015-07-24 у Wayback Machine.] Sports Reference. Accessed on July 24, 2015.
- ↑ Triano credits his past coaches for making him what he is today. NiagaraThisWeek.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
- ↑ Jones: Live from New York - sportsnet.ca. Архів оригіналу за 22 березня 2010. Процитовано 22 лютого 2010.
- ↑ Brady Heslip Bio. BaylorBears.com. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
- ↑ Jay Triano and Terry Fox were friends at Simon Fraser University [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] Niagara Falls Review. Accessed on January 13, 2016.
- ↑ а б https://www.facebook.com/angolanmade (24 травня 2014). Jay Triano: Don't call it a comeback - BasketballBuzz (en-CA) . Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Smith, Doug (25 серпня 2012). Steve Nash, Jay Triano: Basketball relationship endures two decades later. Toronto Star. Процитовано 24 січня 2021.
- ↑ Canada Gives U.S. Unlikely Assist The New York Times. Accessed on March 18, 2014.
- ↑ Mitchell fired [Архівовано 2008-12-15 у Wayback Machine.], December 4, 2008
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 1 липня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Head Coach Terry Stotts Adds Three Coaches To His Staff. 17 серпня 2012. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 17 серпня 2012.
- ↑ Jay Triano named Canadian men's basketball coach | CBC Sports.
- ↑ Adrian Wojnarowski [@wojespn] (19 травня 2016). Portland assistant Jay Triano will join Earl Watson's Suns' staff as associate head coach, league source tells @TheVertical (Твіт) — через Твіттер.
- ↑ Getting to know Phoenix Suns assistant coach Jay Triano
- ↑ Suns Add Mehmet Okur, Jason Hervey to Basketball Staff. www.nba.com (англ.). Процитовано 1 липня 2023.
- ↑ Suns Relieve Earl Watson of Head Coaching Duties. NBA.com. 22 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
- ↑ Suns Agree to Terms with Igor Kokoškov To Become New Head Coach. NBA.com. 2 травня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
- ↑ Bonnell, Rick (24 травня 2018). Charlotte Hornets coaching news: Jay Triano, Steve Clifford and Stephen Silas. charlotteobserver. Процитовано 7 червня 2018.
- ↑ Report: Triano to join Brown's staff with Kings. TSN.ca. 20 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
|
