Джозеф Еїмофе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джозеф Еїмофе
Особові дані
Народження 22 вересня 1984(1984-09-22) (33 роки)
  Нігерія
Зріст 173 см
Вага 63 кг
Громадянство Нігерія Нігерія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Нігерія «Варрі Вулвз»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1999—2003 Нігерія НПА 5 (0)
2003—2005 Нігерія «Долфінс»  ? (?)
2006 Україна «Металург» (Донецьк) 2 (0)
2006—? Нігерія «Долфінс»  ? (?)
Нігерія «Шаркс» (Порт-Гаркорт)  ? (?)
?—2009 Нігерія «Долфінс»  ? (?)
2009—2010 Нігерія «Гартленд»  ? (?)
2013—н.ч. Нігерія «Варрі Вулвз»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2001
2003
Нігерія Нігерія (U-17)
Нігерія Нігерія (U-20)
Нігерія Нігерія (U-23)
6 (0)
7 (0)
? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джозеф Еїмофе (англ. Joseph Eyimofe, 22 вересня 1984, Нігерія) — нігерійський футболіст, захисник клубу «Варрі Вулвз».

Почав кар'єру на батьківщині, грав за клуби НПА та «Долфінс». У 2004 році був гравцем донецького «Металурга», після чого повернувся до Нігерії, виступаючи за «Долфінс», «Шаркс» та «Гартленд». У 2013 році перейшов у «Варрі Вулвз».

Виступав за юнацьку збірну Нігерії U-17, в її складі брав участь у чемпіонаті світу 2001. Також виступав за молодіжні збірні U-20 і U-23.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

З 1999 року по 2003 рік виступав за нігерійський клуб НПА[1]. У 2003 році перейшов в клуб «Долфінс» з міста Порт-Гаркорт. У 2004 році разом з командою став чемпіоном і володарем Кубку Нігерії. У 2005 році «Долфінс» дійшов до фіналу Кубку Конфедерації КАФ, де поступився марокканському клубу ФАР.

Навесні 2006 року підписав трирічний контракт з донецьким «Металургом»[2]. У команді взяв собі 3 номер[1]. У «Металург» він перейшов разом зі своїм одноклубником по «Долфінсу» Очуко Оджобо. Також повідомлялося, що перехід став можливий завдяки їх агенту Тіджані Бабангіда[3].

16 квітня 2006 року дебютував у Вищій лізі України в домашньому матчі проти криворізького «Кривбасу» (3:2)[4], Еїмофе почав гру в стартовому складі, на 31-ій хвилині отримав жовту картку, а на 57-ій хвилині був замінений на Бобана Грнчарова. Свій останній матч у чемпіонаті Джозеф зіграв 22 квітня 2006 проти сімферопольської «Таврії» (3:0)[5], він відіграв увесь поєдинок. У молодіжній першості провів 3 гри, в яких отримав 1 жовту картку. Однією з причин через яку йому не вдалося закріпитися в «Металурзі» була погана фізична підготовка[6]. Незабаром він покинув розташування клубу через проблеми з серцем, разом з Очуко Оджобо[2]. Підписання Еїмофе називають одним з трансферних провалів «Металурга»[7].

Потім він повернувся на батьківщину, де грав за «Долфінс». У 2006 році разом з командою виграв Кубок Нігерії[8]. Пізніше виступав за команду ««Шаркс»»[9], а потім знову за «Долфінс».

Влітку 2009 року підписав контракт з «Гартлендом». У 2009 році в Лізі чемпіонів КАФ Еїмофе зіграв 3 гри. «Гартленд» за підсумками турніру дійшов до фіналу, де програв «ТП Мазембе» (2:2, за рахунок правила гола, забитого на чужому полі). У цій грі він отримав травму коліна, через яку не грав тривалий час[10]. Пізніше йому була зроблена операція в Індії, де він провів три місяці[8]. Оплатити операцію допоміг бізнесмен з Варрі і Kanu Heart Foundation, яку очолював Нванкво Кану[10][11]. У Лізі чемпіонів КАФ 2010 зіграв 1 матч.

У 2013 році став гравцем клубу «Варрі Вулвз»[12]. У новій команді дебютував 14 квітня 2013 року в матчі проти «Ель-Канема Ворріорс», який закінчився перемогою його команди з рахунком (4:1)[13].

Кар'єра у збірній[ред. | ред. код]

У складі юнацької збірної Нігерії U-17 брав участь в чемпіонаті світу 2001 року в Тринідаді і Тобаго. На груповому етапі Нігерія зайняла 1-ше місце, вигравши всі три матчі і обігнавши Францію, Японію та США. В 1/4 фіналу Нігерія обіграла Австралію (5:1). У півфіналі команда обіграла Буркіна-Фасо з мінімальним рахунком (1:0). У фіналі Франція обіграла Нігерію (3:0). Всього на чемпіонаті світу провів 6 матчів[14].

У 2003 році провів 7 ігор у молодіжній збірній Нігерії U-20[1]. Також виступав за збірну Нігерії U-23.

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в У донецькому «Металурзі» поповнення (ru). UA-Футбол. 29.03.2006. Архів оригіналу за 2012-09-07. Процитовано 11.02.2012. 
  2. а б «Металург» може розірвати контракт з нігерійцем (ru). Террикон. 03.05.2006. Архів оригіналу за 2012-09-07. Процитовано 11.02.2012. 
  3. Олімпійський чемпіон обіцяє наповнити Європу нігерійцями (ru). Советский спорт. 25.03.2006. Архів оригіналу за 2012-09-07. Процитовано 11.02.2012. 
  4. Протокол матчу. Офіційний сайт Федерації футболу України. Архів оригіналу за 2012-09-12. Процитовано 11.02.2012. 
  5. Протокол матчу (ua). Офіційний сайт Федерації футболу України. Архів оригіналу за 2012-09-07. Процитовано 11.02.2012. 
  6. Степан Матвіїв: «Негативний результат - теж результат» (ru). Офіційний сайт ФК «Металург» (Донецьк). 29.05.2006. Процитовано 11.02.2012. 
  7. Час змін (ru). Football.ua. 22.12.2011. Архів оригіналу за 2012-09-07. Процитовано 11.02.2012. 
  8. а б Eyimofe nears league return (en). nationalmirroronline.net. 09.11.2011. Архів оригіналу за 2012-09-12. Процитовано 11.02.2012. 
  9. National Div 1 League: Bendel Insurance FC Begins Race Oct 25 (en). nigerianobservernews.com. 13.10.2008. Архів оригіналу за 2012-09-12. Процитовано 11.02.2012. 
  10. а б Eyimofe returns after two-year layoff (en). supersport.com. 22.12.2011. Архів оригіналу за 2012-09-12. Процитовано 11.02.2012. 
  11. Профіль гравця (en). mtnfootball.com. Процитовано 11.02.2012. 
  12. Warri Wolves FC – 2014 (en). West African Football. 05.05.2014. Процитовано 05.09.2014. 
  13. NPFL: El Kanemi taste bitter defeat in Warri (en). futaa.com. 14.04.2013. Процитовано 05.09.2014. 
  14. Профіль гравця (en). Офіційний сайт ФІФА. Архів оригіналу за 2012-09-12. Процитовано 11.02.2012. 

Джерела[ред. | ред. код]