Джон Рендалл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Рендалл
Народився23 березня 1905(1905-03-23)
Ньютон-ле-Віллоус, Сент-Геленс[d], Мерсісайд, Англія, Сполучене Королівство
Помер16 червня 1984(1984-06-16) (79 років)
Единбург, Шотландія, Велика Британія
Країна Велика Британія
Діяльністьфізик
Alma materМанчестерський університет
School of Medicine, University of Manchesterd
ЗакладКінґс-коледж
Бірмінгемський університет
Кембриджський університет
Единбурзький університет
Університет Сент-Ендрюса
Науковий керівникВільям Лоренс Брегг
Аспіранти, докторантиМоріс Вілкінс
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Королівське товариство Единбурга
Нагороди

Сер Джон Туртон Рендалл (англ. Sir John Turton Randall; 23 березня 1905 — 16 червня 1984) — англійський фізик і біофізик, якому приписують докорінне поліпшення магнетрона, важливої складової радара хвиль сантиметрових довжин — одного з ключів до перемоги союзників у Другій світовій війні. Він також є ключовою частиною мікрохвильових печей. Джон Рендалл також керував командою Лондонського королівського коледжу, яка працювала над вивченням структури ДНК. Його заступник, професор Моріс Уілкінс, отримав разом з разом із Деймсом Ватсоном і Френсісом Кріком, був нагороджений Нобелівською премією з фізіології і медицини 1962 року «за свої відкриття в галузі молекулярної структури нуклеїнових кислот та їх значення для передачі інформації в живому матеріалі»[1]. Серед інших його співробітників були Розалінд Франклін, Реймонд Гослінг, Алекс Стокс і Герберт Вілсон, які теж досліджували структуру ДНК.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Нобелівська премія з фізіології і медицині 1962 [Архівовано 2 грудня 2008 у Wayback Machine.]. Сайт Нобелівського комітету.