Джон Фредерік Даніелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Фредерік Даніелл
англ. John Frederic Daniell
John Frederic Daniell.jpg
Народився 12 березня 1790(1790-03-12)[1][2][…]
Мадрид, Іспанія
Помер 13 березня 1845(1845-03-13)[1][2][…] (55 років)
Лондон, Сполучене Королівство
·інсульт
Країна Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність хімік, науковець, фізик, винахідник
Alma mater Університет Оксфорду
Галузь фізика і хімія
Заклад Кінгс-коледж
Членство Лондонське королівське товариство і Прусська академія наук
У шлюбі з Charlotte Ruled[4]
Діти Emma Danielld[4]
Нагороди

CMNS: Джон Фредерік Даніелл у Вікісховищі

Джон Фредерік Даніелл (англ. John Frederic Daniell; 12 березня 1790, Лондон — 13 березня 1845, там же) — британський вчений-фізик, хімік і винахідник, член Лондонського королівського товариства (з 1813) та його секретар (з 1839 до 1845), популяризатор науки.

Біографія[ред. | ред. код]

Джон Фредерік Даніелл народився в Лондоні у сім'ї вченого-юриста. Отримав хороше виховання й проявив у дитячі та юнацькі роки здібності до природничих наук.

Гальванічний елемент Даніелла – два півелементи сполучені електролітичним ключем, через який переносяться іони між ними. Електрони проходять через зовнішній провідник

Даніелл пішов працювати на цукровий завод, одночасно опановуючи хімію під керівництвом професора Вільяма Бранде[en]. Разом з ним він у 1816 році почав видавати відомий науковий журнал «Quarterly Journal of Science, Literature and the Arts[en]» (укр. Щоквартальний журнал науки, літератури та мистецтв), у якому сам діяльно брав участь, публікуючи статті з промислової хімії та метеорології. В останніх, зокрема, дається (1820) опис конденсаційного гігрометра, відомого як гігрометр Даніелла, що дозволяв визначати точку роси повітря шляхом його охолодження та підвищення відносної вологості повітря до 100 % і модифікації якого використовуються дотепер.

Гігрометр Даніелла

У 1823 році Даніелл зібрав і видав у Лондоні свої публікації у книзі «Меteorological Essays» (укр. Метеорологічні нариси, 3-є видання книги було зроблене у 1845-му) — першій спробі пояснити явища погоди та вітрів спираючись на закони фізики та механіки, зокрема. У 1824 році у праці «Essay on Artificial Climate considered in its Applications to Horticulture» (укр. Есе про штучний клімат у його застосуванні до садівництва), удостоєній медалі Лондонського товариства садівників, Даніелл вперше дав науково обґрунтовані оптимальні характеристики клімату у теплицях для вирощування тропічних рослин.

Даніелл і Фарадей
Конструкція пальника Даніелла (1833)

У 1830 році у залі Королівського товариства Даніелл встановив водяний барометр, за допомогою якого ним було проведено багато досліджень[5]. Процес, розроблений ним для виготовлення світильного газу зі скипидару та смоли, використовувався у Нью-Йорку протягом тривалого часу.

У 1831 році Даніелл був призначений професором хімії у заново відкритому Королівському коледжі і присвятив себе в основному вивченню питань фізики та електрохімії, не перестаючи одночасно брати діяльну участь у різних промислових хімічних підприємствах. У 1835 році його призначають на професорську посаду у Військову семінарію в Аддіскомбе [en] (графство Суррей), яка належала Ост-Індійській компанії[6].

До цього періоду часу стосується винахід пірометра (1830)[7], за який Даніелл був нагороджений медаллю Румфорда від Королівського товариства, і створення першого стабільного хімічного джерела постійного струму (гальванічного елемента), відомого як «гальванічний елемент Даніелла[en]» (1836)[8] зі значно кращими характеристиками, ніж у гальванічного елемента Вольта, за що винахідник отримав престижну наукову нагороду — медаль Коплі.

У 1839 році Даніелл опублікував низку наукових статей з електрохімії та книгу «Introduction to the Study of Chemical Philosophy» (укр. Вступ до вивчення філософії хімії), де було викладено теорію молекулярних хімічних зв'язків, яку він присвятив своєму другу Майклу Фарадею.

У 1840 році його було запрошено на проведення лекції на тему «Основні принципи електрики Франкліна» у рамках читання Різдвяних лекцій Королівського інституту[en].

У 1842 році Даніелл був удостоєний звання почесного доктор цивільного права Оксфордського університету[6].

З 1813 року Даніелл був членом Королівського товариства, з 1839 року — секретарем цього товариства. Він був також одним із засновників Британської наукової асоціації[en] для якої написав працю «A treatise on Chemistry» (укр. Трактат з хімії).

Повний список з 37-ми наукових праць Джона Фредеріка Даніелла міститься у «Каталозі наукових публікацій Королівського товариства»[9].

Джон Фредерік Даніелл помер 13 березня 1845 року раптово від інсульту під час засідання ради Королівського товариства.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Кратер Даніелл на Місяці названо на честь науковця.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]