Джорджо Бокка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джорджо Бокка
Народився 28 серпня 1920(1920-08-28)
Кунео, П'ємонт, Італія
Помер 25 грудня 2011(2011-12-25) (91 рік)
Мілан, Ломбардія, Італія
Громадянство Італія Італія
Національність італієць
Діяльність письменник, журналіст, політик
Alma mater Туринський університет
Мова творів італійська[1]
Партія Action Partyd
Конфесія атеїзм
Нагороди

Джорджо Бокка (італ. Giorgio Bocca; 28 серпня 1920, Кунео25 грудня 2011, Мілан) — відомий італійський журналіст.

Біографія[ред. | ред. код]

Бокка співпрацював з багатьма великими національними газетами і журналами, займаючись журналістськими розслідуваннями, пов'язаними з найбільш гострими проблемами соціально-політичного життя, в тому числі, з тероризмом і феноменом «Червоних бригад».

У 1976 році став одним із засновників римської газети «la Repubblica», з якою продовжував співпрацювати до самого останнього часу. Наприкінці 1980-х років Бокка був автором декількох проектів на приватному телебаченні Сільвіо Берлусконі. Однак після приходу Берлусконі у велику політику, журналіст став одним з найбільш послідовних і непримиренних критиків його діяльності. Перу Бокки належать такі фундаментальні праці як «Історія партизанської Італії», «Республіка Муссоліні», «Італійський тероризм», «Історія Італійської республіки».

У січні 2012 року вийде його остання книга «Спасибі, немає. Сім ідей, з якими ми не повинні більш погоджуватися». Бокка удостоєний найвищої державної нагороди Італії — Великого хреста за заслуги перед Республікою.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]