Джузеппе ді Стефано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джузеппе ді Стефано
Giuseppe Di Stefano
Зображення
1983 рік
Основна інформація
Дата народження 24 липня 1921(1921-07-24)
Місце народження Мотта-Сант'Анастазія, провінція Катанія, Італія
Дата смерті 3 березня 2008(2008-03-03) (86 років)
Місце смерті Санта-Марія-Ое, провінція Лекко, Італія
Громадянство Італія Італія
Професія оперний співак
Співацький голос тенор
Нагороди
медаль «За внесок у розвиток культури і мистецтва»
giuseppedistefano.it
Файли у Вікісховищі?

Джузеппе ді Стефано (італ. Giuseppe Di Stefano; *24 липня 1921, Мотта-Сант'Анастазія, провінція Катанія, Італія — †3 березня 2008, Санта-Марія-Ое, провінція Лекко, Італія) — італійський оперний співак (тенор). Протягом 1950-х -1960-х років часто виступав разом із Марією Каллас.

Біографія[ред. | ред. код]

Джузеппе ді Стефано народився в селищі Мотта-Сант'Анастазія, поблизу Катанії на Сицилії в родині чоботаря й кравчині. Свою освіту здобув у єзуїтській семінарії, й замолоду мав намір стати священиком.

Після відбування служби в італійській армії відбувся його дебют в опері Жуля Массне «Манон», а рік по тому він дебютував із цією ж оперою в театрі Ла Скала в Мілані. Ліричного тенора ді Стефано швидко оцінила світова публіка й далі здобув найвищого успіху й визнання в Метрополітен-опера в Нью-Йорку. Його американський дебют відбувся 1948 року в оперіДжузеппе Верді «Ріголетто». У Великій Британії він дебютував 1957 року на Едінбурзькому фестивалі в ролі Неморино в опері «Любовний напій» Доніцетті, а 1961 року він уперше виступив у Королівському театрі Ковент-Гарден у ролі Маріо Каварадоссі в опері «Тоска».

Протягом усієї кар'єри глядачі захоплювались його прекрасною дикцією, унікальним тембром й оксамитовим м'яким співом. Через більш важкі вокальні партії, які не підходили його ліричному тенору, що їх Джузеппе ді Стефано став брати в 1950-ті роки, його голос став погіршуватися, через що в 1960-ті мало не закінчилась його кар'єра.

Його співпраця з Марією Каллас почалася в 1952 році у спільному записі в опері «Тоска»[1]. У дальші роки вони часто виступали разом, а також брали участь у записах опер «Лючія ді Ламмермур», «Пурітане», «Паяци», «Ріголетто», «Травіата», «Трубадур», «Богема», «Бал-маскарад» и «Манон Леско». У 1973 році ді Стефано супроводжував Каллас під час її прощального турне, яке несподівано перервалось рік по тому через проблеми з голосом в обох виконавців.

За роки своєї кар'єри ді Стефано був удостоєний «Золотого Орфея», престижної італійської музичної премії[2]. Востаннє як оперний співак він виступив 1992 року в опері Джакомо Пуччіні «Турандот», де виконав партію старого імператора.

У листопаді 2004 року ді Стефано з дружиною збиралися покинути свою віллу на курорті Діане Біч, неподалік від Момбаси в Кенії, коли на них напали невідомі й жорстоко побили співака[2][3]. Ді Стефано протягом кількох тижнів не приходив до пам'яті. Йому було зроблено дві операції. У грудні 2007 року доставили до однієї з клінік Мілана, де він упав у кому, з якої так і не вийшов[4]. Його перевезли до власного будинку в містечку Санта-Марія-Ое, поблизу Мілана, де 3 березня 2008 року він помер у віці 86 років[3].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Запис опери «Тоска» в базі даних сайту operaclass.com
  2. а б Carroll, Rory (December 6, 2004). Opera star critical after attack in Kenya. The Guardian. 
  3. а б Pasles, Chris (March 4, 2008). Giuseppe di Stefano, 86; Italian lyric tenor ([недоступне посилання з 01.04.2009] — Scholar search). The Los Angeles Times. 
  4. Dick, Charles (March 3, 2008). Italian tenor Di Stefano dies aged 86. Reuters. Архів оригіналу за березень 9, 2008. Процитовано січень 27, 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]