Дзюбенко-Мейс Наталія Язорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дзюбенко-Мейс Наталія Язорівна
Народилася
Миколаївський район
Діяльність письменниця

Наталія Язорівна Дзюбе́нко-Мейс (нар. 4 червня 1952(19520604), с. Київець, Миколаївський район, Львівська обл.) — українська письменниця. Дружина Джеймса Мейса. Членкиня НСПУ (1989). Лауреатка Всеукраїнської літературно премія ім. О. Гончара (2000), Пантелеймона Куліша (2019).

Навчання[ред. | ред. код]

Закінчила Львівський університет (1975). Працювала кореспондентом, старшим редактором видавництв «Каменяр» (Львів, 1982—1983), «Радянський письменник» (1983—1989), завідувачем відділу історії України газети «Голос України» (Київ, 1989—2002). Редакторка, упорядниця, одна з авторів документальної книги «Голод 33» (Київ, 2003).

Творчість[ред. | ред. код]

Авторка збірок поезії «Притча про зорю» (Львів, 1984), «Перепливти ріку» (1987), «Білі громи» (1999), «День холодного сонця» (2008), історичного роману «Андрій Первозванний» (1999; усі — Київ). Вірші поетеси сповнені біблійними сюжетами, історичними ремінісценціями (зокрема на тему Голодомору), оптимістичними поглядом у майбутнє. Пише також твори для дітей.

Джерела[ред. | ред. код]