Дзюрдзів

Село
Село
Дзюрдзів пол. Dziurdziów
	Церква с. Дзюрдзів
	Координати 49°25′58″ пн. ш. 22°17′54″ сх. д. / 49.43277778° пн. ш. 22.29833333° сх. д.G O
Країна	Польща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Ліський повіт
Гміна	Лісько
Перша згадка	1480
Населення	193 особи (2011)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 13
Поштовий індекс	38-604
Автомобільний код	RLS
SIMC	0355602
GeoNames	772653
OSM	↑1906311 ·R (Гміна Лісько)
	Дзюрдзів Дзюрдзів (Польща) Дзюрдзів Дзюрдзів (Підкарпатське воєводство)
	Дзюрдзів у Вікісховищі

Дзюрдзів (пол. Dziurdziów) — село в Польщі, у гміні Лісько Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Населення — 193 особи (2011^[1]).

Історія

Ймовірно, назва походить від волоського імені Giurgiu — Юрій. Напевно, поселення існувало ще за часів Київської Русі на" русь-"кому праві.

Вперше згадується 19 грудня 1480 р., коли три брати з роду Баль поділили між собою власність після смерті батька Яна І Баля. За старшим братом Матяшом ІІ Балом записані села, серед яких і с. Дзюрдзів.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. у складі гміні Гочів.

15 вересня 1944 р. село було окуповано радянськими військами^[2]. В 1945–1946 рр. частину українського населення було насильно депортовано в СРСР. Тих, які залишилися, у 1947 році вивезено в рамках Акції «Вісла», а на їх місце переселено поляків^[3].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква Різдва Матері Божої

Попередня церква села була дерев'яна, вік будови якої невідомий, існувала вже в 1830 р.. Мурована церква збудована в 1899 р., освячена в 1900 р. Філіальна, належала до парафії в с. Гочів Балигородського деканату. В 1928 була частково перебудована. З 1945 р. стояла замкнена. З 1953 по 1956 рр. будівля церкви використовувалась, як магазин. У 1954 р. вівтар, 5 образів, 4 пари лавиць і 1 жирандоль було перевезено в церкву в с. Загочів'я. З 1966 р. будівлю церкви передали православному приходу. Біля церкви збудовано муровану дзвіницю на поч. XX ст. Церковний цвинтар використовується до цього часу. Збереглось кілька старих поховань і старі дерева.

Населення

На 1785 р. село мало 37.34 км² земельних угідь і в ньому проживало 121 греко-католиків, 19 римо-католиків і 10 юдеїв.

Кількість вірних, греко-католиків:

1840 — 230 осіб, 1859 — 294 осіб, 1879 — 266 осіб, 1899 — 377 осіб, 1926 — 543 осіб, 1936 — 565 осіб.

На 01.01.1939 у селі було 680 жителів, з них 630 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 5 поляків і 5 євреїв^[4].

Пам'ятки

Мурований дворик II-ї пол. XIX ст.
Церква Різдва Матері Божої (православна, до 1956 греко-католицька) 1899 р.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[5]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	110	28	70	12
Жінки	83	15	49	19
Разом	193	43	119	31

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дзюрдзів

1 2 3 GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ ВОВ-60 — Сводки. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 13 січня 2015.
↑ Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty, Rewasz, Pruszków 2009, s. 289—290
↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

Дзюрдзів // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 302. (пол.)
Гжесік В., Трачик Т. Низький Бескид. Від Команчі до Бортного: туристичний путівник / В.Гжесік, Т.Трачик / Пер. з пол. О.Сурмяк, У.Гусей. — Львів: СПОЛОМ, 2011.
Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty / W.Krukar, P.Swianiewicz, T.A.Olszanski, P.Lubonski . — Wyd. 13-e. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2012.
https://web.archive.org/web/20181002160451/http://www.carpatho-rusyn.org/
https://web.archive.org/web/20180829233641/http://boyko.info/places/dziurdziow-дзюрдзів/
Stanisław Kryciński. Cerkwie w Bieszczadach, Wydawnictwo Rewasz, Pruszków 2005; ISBN 83-89188-38-4

Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[nsp-1] 1 2 3 GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] ВОВ-60 — Сводки. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 13 січня 2015.

[3] Bieszczady. Przewodnik dla prawdziwego turysty, Rewasz, Pruszków 2009, s. 289—290

[4] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.

[age-5] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

п о р Гміна Лісько
Адміністративний центр: Лісько
Міста	Лісько
Села	Бахлява • Безмігова Горішня • Безмігова Долішня • Веремінь • Гічва • Глинне • Гузелі • Дзюрдзів • Лончкі • Лукавиця • Монастирець • Постолів • Середнє Село • Янківці
Інші НП	Воля Постолова