Дибенко Федір Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Дибенко Федір Юхимович
Народження 1887
Смерть 31 березня 1919(1919-03-31)

Дибенко Федір Юхимович (1887 — 31.03.1919) — учасник Першої світової війни та війни за встановлення більшовицької влади в Україні; анархо-комуніст, начдив 42-ї дивізії 13-ї армії Південного фронту РСЧА, рідний брат революціонера та військового діяча Павла Дибенка.

Колишній офіцер царської армії (поручик). Деякий час служив у військах Української держави. З листопада 1918 року — краском Української Червоної армії: інструктор польових формувань штабу групи військ Курського напряму, яка вела бої за звільнення України від німецьких окупантів та петлюрівців, з грудня 1918 — командуючий бригадою. Потім — начальник 42-ї стрілецької дивізії РСЧА. Брав участь у боях проти білогвардійців на Донбасі.

Загинув у районі станції Дебальцево у 1919 р.: вбитий бійцями своєї дивізії нібито за свавілля і самочинні розстріли.

В 1957 році у видавництві «Радянський письменник» вийшла друком книга спогадів «Шлях славних», про боротьбу за радянську владу в Україні. Автор одного з нарисів Л. Л. Федорченко зокрема писав і про Федора Дибенка, який іменував себе анархістом-комуністом.

Джерела[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]