Диза́йн — це творчий метод, процес і результат художньо-технічного проєктування промислових виробів, їхніх комплексів і систем, орієнтований на досягнення найповнішої відповідності створюваних об'єктів і середовища загалом потребам людини, як утилітарних, так і естетичних.
Дизайн (англ.design) — задум, план, мета, намір, творчий задум, проєкт і креслення, розрахунок, конструкція, ескіз, малюнок, візерунок, композиція, мистецтво композиції, витвір мистецтва.
Дизайн — специфічний ряд проєктної діяльності, що об'єднує художньо-предметне мистецтво і науково обґрунтовану інженерну практику у сфері індустріального виробництва. Реалізуючи функції дизайну: відображаючу, виховну, пізнавальну, комунікативну, гедоністичну, інтелект використовує всі три типи мислительної діяльності: наочно-діловий, чуттєво-образний, поняттєво-логічний. Термін «промисловий дизайн» був затверджений рішенням першої генеральної асамблеї ICSID (International Council of Societies of Industrial Design, Міжнародної ради організацій промислового дизайну) 1959 року термін «дизайн» є професійним скороченням терміну «промисловий дизайн».
У зв'язку з різноманітністю направленості дизайну не вважається можливим створення єдиної науки, яка б вивчала дизайн в цілому. Як наслідок важко створити інститут дизайну загалом та міцні зв'язки між дизайнерами різних напрямків. Ситуація складається таким чином, що ці напрямки дизайну розвиваються відокремлено. Так само не збігаються предмети вивчення графічного дизайну та ландшафтного дизайну.
Метою дизайну може виступати розв'язання проблем проєктування від найменшого елементу конструкції до глобальних великих і навіть утопічних ідей. У зв'язку із різким зростанням населення планети, ще однією метою дизайну стає соціальна привабливість. Тобто дизайн стає інструментом комунікації між людиною та об'єктом дизайну. Мета ж дизайну має значущість лише для дизайнерів як керівників проєктування.
Таким чином, з мети дизайну можна зробити висновки щодо його завдання. Основним завданням дизайну є:
Ергономіка — легкість у використанні об'єкта дизайну;
Інтерфейс користувача — психологічні особливості оператора, що працює з об'єктом дизайну;
Останні тенденції — застосування нових технологій в дизайні для спрощення його інших завдань.
Отже, об'єкт дизайну — річ, що модифікується завдяки дизайну у напрямку розв'язання проблем проєктування або соціальної привабливості. Так, під час автотюнінгу об'єктом дизайну є авто, яке може видозмінюватися як у бік кращих технічних характеристик, так і у бік кращого «сучаснішого» вигляду.
Для віднаходження проєктної формули застосовують фантазування, мозкова атака, морфологічний аналіз виробу, аналіз локальних об'єктів, алгоритмів та створення ідеального об'єкта.
Слово «design» з'явилося в XVI столітті та вживалося по всій Європі. Італійський вислів «disegno intero» означав народжену у художника і викликану Богом ідею — концепцію твору мистецтва. Оксфордський словник1588 року подає таку інтерпретацію цього слова: «задуманий людиною план або схема чогось, що буде реалізовано, перший начерк майбутнього твору мистецтва».
1849 року в Англії вийшов перший у світі журнал, який мав у назві слово «дизайн» — «Journal of Design», заснований державним діячем, художником-проєктувальником сером Генрі Коулом (він же виступав ініціатором проведення Всесвітньої виставки в Лондоні 1851 року). В одному з перших номерів журналу було відзначено:
"Дизайн має двоїсту природу. На першому місці — строга відповідність призначенню створюваної речі. На другому — прикраса або орнаментація цієї корисної структури. Слово «дизайн» для багатьох зв'язується найчастіше з другим, з незалежним орнаментом, протиставленим корисної функції, ніж з єдністю обох сторін ". Річард Редгрейв, редактор
У вересні 1969-го на конгресі Міжнародної ради організацій з дизайну було прийнято наступне визначення: «Під терміном дизайн розуміється творча діяльність, мета якої — визначення формальних якостей предметів, вироблених промисловістю. Ці якості форми відносяться не тільки до зовнішнього вигляду, але головним чином до структурних та функціональних зв'язків, які перетворюють систему в цілісну єдність з точки зору, як виробника, так і споживача».
У середині XX століття в професійному лексиконі для позначення формоутворення в умовах індустріального виробництва вживалося поняття «індустріальний дизайн». Тим самим підкреслювався його нерозривний зв'язок з промисловим виробництвом і конкретизувалася багатозначність терміна «дизайн». І багато трактатів по історії дизайну того часу в заголовках містили уточнення «індустріальний дизайн». Потім в кінці XX століття проєктно-художню діяльність в області індустріального формоутворення стали називати більш стисло — «дизайн». Почасти це пов'язано і з тим, що суспільство вступило у фазу постіндустріального розвитку, відбулися значні зміни в цілях «індустріального дизайну».
Сучасне уявлення про дизайн в цивілізованому світі розглядається набагато ширше, ніж промислове проєктування. І дійсно, в будь-якій області діяльності людини, будь то мистецтво, будівництво або політика ми стикаємося з поняттям дизайну.
Приклад дизайну інтер'єру в мадридському аеропорті Барахас, освітлення на стелі
Появі результату розробки дизайну передують деякі окреслені кроки розробки. Загалом, дизайн як процес проєктування залежить від таких чинників як ергономічність, коштовність, економічність та зручність. Тому деякі з наведених нижче етапів проєктування можуть бути викинуті з процесу виробництва. Наприклад, задля зниження коштовності виробництва. Етапи розробки поділяють на декілька груп:
художній дизайн — створення речового світу суто з точки зору естетики сприйняття (зовнішні прояви форми); [джерело не вказано тисячу сто вісімдесят вісім днів]
технічну естетику — науку про дизайн, що враховує всі аспекти, і перш за все конструктивність (ранній етап становлення), функціональність (середній), комфортність виробництва, експлуатації, утилізації технічного виробу і т. д. (сучасне розуміння).
Об'єктом дизайну може стати практично будь-який новий технічний промисловий виріб (комплект, ансамбль, комплекс, система) в будь-якій сфері життєдіяльності людей, де соціально-культурно обумовлено людське спілкування.
Образ — ідеальне уявлення про об'єкт, художньо-образна модель, створена уявою дизайнера.
Функція — робота, яку повинен виконувати виріб, а також смислова, знакова і ціннісна ролі речі.
Морфологія — будова, структура форми виробу, організована відповідно до його функції, матеріалом і способом виготовлення, що втілює задум дизайнера.
Технологічна форма — морфологія, втілена в способі промислового виробництва речі-об'єкту дизайн-проєктування в результаті художнього осмислення технології.
Естетична цінність — особливе значення об'єкту, що виявляється людиною в ситуації естетичного сприйняття, емоційного, чуттєвого переживання та оцінки ступеня відповідності об'єкту естетичному ідеалу суб'єкта.
Нариси з історії українського дизайну XX століття: Збірник статей / ІПСМ НАМ України; За заг. ред. акад. М. І. Яковлєва; Редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), А. О. Пучков, О. В. Сіткарьова та ін. — К. : Фенікс, 2012. — 256 с. : іл. — ISBN 978-966-136-037-1
Дослідження та формування дизайн-ергономічної методології інформаційного забезпечення виставково-ярмаркової діяльності: звіт про НДР / НІД; кер. Сьомкін В. В. — К.: 1999. — 132 с.: іл.
Легенький Ю. Г. Дизайн одягу: посібник / Юрій Григорович Легенький // ─ Київ: КНУКіМ, 2008. ─ 374 с.
Легенький Ю. Г. Система моды: культурология, эстетика, дизайн / Ю. Г. Легенький, Л. П. Ткаченко. — К.: ГАЛПУ, 1998. — 224 с.
Матеріалознавство (для архітекторів та дизайнерів): підручник / К. К. Пушкарьова, М. О. Кочевих, О. А. Гончар, О. П. Бондаренко ; за ред. К. К. Пушкарьової ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. — К. : Вид-во «Ліра -К», 2012. — 592 с. : іл. — Бібліогр.: с. 511—514 (58 назв). — ISBN 978-966-2609-06-6
Основи біодизайну: навч. посіб. для студ. ВНЗ / В. Є. Михайленко, О. В. Кащенко ; Київ. нац. ун-т будівництва і архітектури. — К. : Каравела, 2011. — 224 c. : ілюстр.
Дональд А. Норман. Дизайн привычных вещей = The Design of Everyday Things. — М.: «Вильямс», 2006. — 384 с. — ISBN 0-465-06710-7
И. Розенсон. Основы теории дизайна. — СПб.: Питер, 2006. — 224 с. — ISBN 5-469-01143-7
Н. Доронина. Ландшафтный дизайн. — Фитон+, 2006. — 144 с. — ISBN 5-93457-088-9
Лакшми Бхаскаран. Дизайн и время. — СПб.: Арт-родник, 2009.
Біоніка в дизайні просторово-предметного середовища: навч. посіб. / С. П. Мигаль, І. А. Дида, Т. Є. Казанцева; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2014. — 225 c. — ISBN 978-617-607-602-5
Дизайн інтер'єру, меблів та обладнання: підручник / Сергій Сьомка, Євген Антонович ; Міністерство культури України ; Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. — Київ: Ліра-К, 2018. — 400 с. : іл., портр.
Історія дизайну / Ю. Г. Легенький. — К. : ДАКККіМ, 2006. — 560 с. — ISBN 966-8683-65-Х.
Нариси з історії українського дизайну XX століття: зб. ст. / [редкол.: В. Д. Сидоренко (голова) та ін.] ; за заг. ред. М. І. Яковлєва. — К. : Фенікс, 2012. — 256 с. — ISBN 966-136-037-1.
Основи рекламного дизайну: підручник / С. В. Прищенко, Є. А. Антонович. — К. : НАКККіМ, 2017. — 384 с. — ISBN 966-452-242-4.
Сучасні технології дизайн-діяльності: навч. посіб. / О. О. Сафронова. — Київ: КНУТД, 2019. — 208 с. — ISBN 617-7506-36-1.
