Перейти до вмісту

Диспепсія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Диспепсія
Спеціальністьгастроентерологія
Препаратигідрокарбонат натрію[1], карбонат кальцію[1][2], гідроксид магнію[1], фамотидин[1][2], magnesium trisilicated[1], calcium gluceptated[1], циметидин[1], нізатидин[1], цизаприд[1], Магалдрат[1], dihydroxyaluminum sodium carbonated[1], aluminium carbonated[1], карбонат магнію[1], carbonate iond[1], лансопразол[2], пантопразол[2], омепразол[2], езомепразол[2], декслансопразол[2], ранітидин[2], метоклопрамід[2], eseridined[3], bromoprided[4] і levosulpirided[5]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11MD92
МКХ-10K30
DiseasesDB30831
MeSHD004415
CMNS: Dyspepsia у Вікісховищі

Диспепсі́я (від грец. δυς- важко, складно та πέψη — травлення) — збірний термін, що включає групу функціональних розладів травлення, які слід розглядати в клінічній практиці як синдроми, при яких порушуються процеси ферментативної обробки білкової або вуглеводної їжі.

У першому випадку створюються умови для посилення процесів гниття під впливом гнилісної флори, переважно у товстій кишці, у другому — значно збільшуються бродильні процеси під дією флори, що посилено розмножується, як у товстій, так і в тонкій кишках. При тривалій або частій диспепсії розвивається ентерит або ентероколіт.

Диспепсія гнилісна проявляється здуттям, тяжкістю та тупим болем у животі, проносами з гнилісним запахом випорожнень, слабкістю, швидкою втомлюваністю та зниженням апетиту внаслідок загальної інтоксикації продуктами гниття, що утворюються та всмоктуються у кишці (індол, скатол, диметилмеркаптан, сірководень та ін.). При дослідженні калу виявляється креаторея.

Диспепсія бродильна характеризується метеоризмом, бурчанням у кишці, виділенням великої кількості газів, частим, слабозабарвленим пінистим калом з кислим запахом. У калі визначається велика кількість крохмальних зерен, кристалів органічних кислот, клітковини, йодофільних мікроорганізмів.

Лікування

[ред. | ред. код]

При шлунковій та панкреатогенній диспепсії — замісна терапія ферментними препаратами (ацедин-пепсин, абомін, панкреатин, панзинорм, фестал, дигестал, панкурмен, трифермент та ін.). Лікування основного захворювання (хронічний гастрит, хронічний панкреатит).

Відповідна дієта. При аліментарних диспепсіях — голод упродовж 1-1,5 діб. При гнилісній диспепсії у добовому раціоні слід збільшувати кількість вуглеводів, при бродільній — білків (одночасно зменшують кількість низкомолекулярних вуглеводів). При жировій диспепсії обмежують жири.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Синдром функціональної диспепсії у дітей : навч.-метод. посіб. / І. С. Лембрик. — Івано-Франківськ : Вид-во Третяк І. Я., 2010. — 148 c.
  • Довідник дільничого терапевта з фармакотерапії / за ред. М. В. Бочкарьова та Є. А. Мухіна. — Кишинів : Картя молдовеняске, 1986.


  1. а б в г д е ж и к л м н п р NDF-RT
  2. а б в г д е ж и к Drug Indications Extracted from FAERSdoi:10.5281/ZENODO.1435999
  3. Inxight: Drugs Database
  4. Inxight: Drugs Database
  5. Inxight: Drugs Database