Дмитрієв Юрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Іванович Дмитрієв

Майор поліції
Загальна інформація
Народження21 липня 1965(1965-07-21)
Плотава, Алтайський край
Смерть31 липня 2015(2015-07-31) (50 років)
(помер від поранень)
ПохованняВільнянськ
Псевдо«Майор», «Сміт»
Військова служба
Роки служби2014-2015
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Спеціальна поліція
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Юрій Іва́нович Дми́трієв (21 липня 1965(19650721), Плотава, Алтайський край — 31 липня 2015) — український військовик, майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народився 21 липня 1965 року у селі Плотава Алтайського краю. Проживав у місті Вільнянськ Запорізької області. Відпрацював в органах внутрішніх справ 16 років — у кримінальній міліції, справи дітей. Розпочинав оперуповноваженим, по тому став начальником відділення КМСД Вільнянського РВ ГУМВС, 2011 року вийшов на пенсію.

Одним з перших став до лав добровольців з початком російсько-української війни. У червні 2014 року стає командиром взводу запорізького батальйону «Скіф», лютим 2015-го відряджений до полку «Дніпро-1», майор міліції.

22 липня 2015 року зазнав смертельного поранення снайпером терористів під час несення служби на передовій у селищі Піски Ясинуватського району.

Лікарі боролися за його життя, проте Юрій помер вночі 31 липня в Дніпропетровській обласній лікарні імені Іллі Мечникова.

Без Юрія Дмитрієва лишились мама, дружина, син Владислав.

Похований в місті Вільнянськ.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
Пам'ятна таблиця Ю. І. Дмитрієву на його будинку
Пам'ятна таблиця Ю. І. Дмитрієву на будівлі СШ № 1

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений.

  • Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (10.5.2015, посмертно)[1]
  • У Вільнянську на будинку, де проживав Юрій Дмитрієв та на фасаді школі № 1, де навчався Юрій, відкрили пам'ятні таблиці його честі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 10 жовтня року № 573/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]