Добровольський Спиридон Петрович

Добровольський Спиридон Петрович
Народився	13 (25) грудня 1894(1894-12-25) Єлизаветівка
Помер	30 листопада 1977(1977-11-30) (82 роки) Київ
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Національність	українець
Діяльність	прозаїк, драматург
Сфера роботи	творче та професійне письмоd
Роки активності	1924—1977
Членство	Національна спілка письменників України
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Спиридо́н Петро́вич Доброво́льський (25 грудня 1894 — 30 листопада 1977) — український прозаїк і драматург.

Життєпис

Народився 13(25) грудня 1894 року в селі Єлизаветівка Єлизаветградського повіту Херсонської губернії Російської імперії (нині — село Нововодяне Новоукраїнського району Кіровоградської області). Українець. Закінчив Херсонську військово-фельдшерську школу.

У 1918 році вступив до лав Червоної армії. Учасник громадянської війни: з листопада 1918 року на медичних посадах у військових підрозділах в Туркестані.

Після демобілізації в 1924 році, працював у лікувальних закладах, у редакціях газет і видавництв.

Вдруге призваний до лав РСЧА у 1932 році. З 1935 року переведений до Дніпровської військової флотилії. Учасник німецько-радянської війни. З липня 1941 року — на адміністративно-господарських посадах у медико-санітарному відділі Волзької військової флотилії, підполковник інтендантської служби.

З 1949 року — на літературній роботі.

Помер 30 листопада 1977 року в місті Києві.

Літературна діяльність

Друкуватись почав з 1924 року. Член Спілки письменників України з 1960 року.

Твори міжвоєнного періоду — повість «Залізний кінь» (1929; 1930; 1932), п'єса «Кров на кров» («Іржа і гарт», 1930; обидві — Харків), збірки оповідань «Шоста ударна», «Прикре непорозуміння», «Харбі-Назар» та роман «Маяк (Героїка реконструктивної доби)» (усі — Х.; К., 1931).

Повоєнні твори пов'язані із суспільними перемінами наприкінці 1950–60-х років: оповідання у збірці «Заради життя» (К., 1958), роман із сільського життя «Тече річка невеличка» (1961), повість для юнацтва «Олов'яні солдатики» (К., 1961), історичні романи про події російсько-турецької війни 1787—1792 років «Очаківський розмир» (1965) і «Карасунський Кут» (1968; видано як дилогію — К., 1984).

Залишив спогади «Про моє дитинство і братову юність» (К., 1971).

Нагороди

Нагороджений орденом Червоної Зірки (03.11.1944) і медалями, в тому числі й «За бойові заслуги» (09.10.1943).

Посилання

• Енциклопедія сучасної України [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.].