Добровський Лейба-Іцик Йосифович
Лейба-Іцик Йосифович Добровський (* 1910, с. Ольшаниця Васильківського повіту Київської губернії, Російська імперія — 1969, Київ, УРСР) — учасник національно-визвольного руху ОУН і УПА.
| Лейба-Іцик Йосипович Добровський | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження |
1910 р. с. Ольшаниця Васильківського повіту Київської губернії, Російська імперія |
| Смерть |
1969 р. Київ, УРСР |
| Громадянство |
 Українська держава (1941) |
| Псевдо | «Валерій» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1941 - 1944 рр. |
| Приналежність |
Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |
 УПА |
—Борець за незалежність України у XX сторіччі
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1910 року в с. Ольшаниця Рокитнянського району Київської області. Єврей. Жив у Києві. Мав вищу освіту. Мобілізований до Червоної армії 22 червня 1941 року. В жовтні 1941 року під Полтавою потрапив до німецького полону. Вибрався з полону й дістався Рівненщини. В листопаді 1941 року став членом Організації Українських Націоналістів (ОУН). Вступив до лав Української Повстанської Армії. Псевдо – «Валерій». В липні 1943 року Лейба-Іцик Добровський став політичним консультантом у політичному відділі при командуванні УПА-Північ. Перебував у підпіллі з 1941 до 1944 року. Був автором відомих звернень УПА, зокрема – звернень до представників народів Азії та Кавказу, а також публіцистичної роботи «Як московський царат підкоряв народи». У лютому 1944 року був заарештований СМЕРШем. Військовий трибунал Київського гарнізону засудив вояка УПА Лейбу-Іцика Добровського до 10 років виправно-трудових таборів і 5 років позбавлення прав з конфіскацією майна. Після повернення із заслання оселився в Ірпені Київської області, працював на заводі постачальником. Згодом вдруге одружився й переїхав до нової дружини Рози в Київ на вулицю Круглоуніверситетську. Помер Лейба Добровський 1969 року у віці 58 років, похований у Києві.
Джерела[ред. | ред. код]
- Галузевий державний архів СБУ. – Фонд 6. – Справа № 75134 ФП.