Васильківський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Васильківський повіт
Coat of arms of Vasylkiv.png
Герб повітового центру
Kiev gub (1863) vasilkiv.PNG
Губернія Київська губернія
Центр Васильків
Створений 1797
Площа близько 4500 км²
Населення 315 823 чоловік (на 1897 рік) осіб

Васильківський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Васильків.

Повіт знаходився в центральній частині губернії. На півночі і сході межував з Київським повітом, на південному сході з Канівським, на півдні з Таращанським і Сквирським повітом на заході. Площа повіту становила 3661 кв. версту (близько 4500 км²).

У повіті на 1900 рік було 237 населених пунктів, розподілених між 20 волосними правліннями.

Існував до 1919 року, коли центр повіту було переведено в Білу Церкву і повіт перейменовано на Білоцерківський. При цьому межі не змінилися. Завдяки цьому у Київській губернії виникло перше з 1846 року позаштатне місто — Васильків.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 315 823 чоловік. З них 83,62% — українці, 12,11% — євреї, 2,25% — росіяни, 1,79% — поляки.

Адміністративний поділ повіту[ред.ред. код]

На 1900 рік повіт складався з 20 волостей:

Джерела[ред.ред. код]



Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.