Васильківський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Васильківський повіт
Coat of arms of Vasylkiv.png
Герб повітового центру
Kiev gub (1863) vasilkiv.PNG
Губернія Київська губернія
Центр Васильків (1797-1919), Біла Церква (1919-1923)
Створений 1797
Площа близько 4500 км²
Населення 315 823 чоловік (на 1897 рік) осіб 

Васильківський повіт (з 1919 Білоцерківський) — адміністративно-територіальна одиниця Київської губернії Російської імперії. Повітовий центр — місто Васильків, з 1919 Біла Церква.

Опис[ред. | ред. код]

Повіт знаходився в центральній частині губернії. На півночі і сході межував з Київським повітом, на південному сході з Канівським, на півдні з Таращанським і Сквирським повітом на заході. Площа повіту становила 3661 кв. версту (близько 4500 км²).

У повіті на 1900 рік було 237 населених пунктів, розподілених між 20 волосними правліннями.

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 315 823 чоловік. З них 83,62% — українці, 12,11% — євреї, 2,25% — росіяни, 1,79% — поляки.

У липні 1919 року центр Васильківського повіту було переведено до Білої Церкви. Останній при цьому було надано статус міста, а повіт перейменовано на Білоцерківський. Весь внутрішній поділ залишився без змін. Завдяки цьому у Київській губернії виникло перше з 1846 року позаштатне місто — Васильків.

7 березня 1923 року повіт було ліквідовано, його територія увійшла до складу Білоцерківського, Великополовецького, Гребінківського, Кожанського, Рокитнянського, Узинського, Фастівського районів Білоцерківської округи та Васильківського району Київської округи.

Адміністративний поділ повіту[ред. | ред. код]

на 1861 рік[ред. | ред. код]

Волості: Білоцерківська, Блащинецька, Василівська, Велико Половецька, Вільшанська, Вінцентівська, Ганницько Ставського, Гребінківська, Дроздівська, Дулицківська, Єзерківська, Ковалівська, Кожанівська, Ксаверівська, Лосятинська, Маніївська, Мала Половецька, Мотовилівська, Насмашківська, Островська, Пищинівська, Рокитянська, Ромашківська, Саварківська, Синявська, Спендівська, Солтанівська, Телешівська, Триліська, Трушківська, Храпачівська, Черкаська, Шарківська, Шасіраївська, Яблунівська, Янківська, Яцківська.[1]

на 1900 рік[ред. | ред. код]

На 1900 рік повіт складався з 20 волостей:

Білоцерківський повіт[ред. | ред. код]

За даними 1919 року в повіті налічувалось 237 населених пунктів, в тому числі 2 міста — повітове Біла Церква та заштатне Васильків та 3 містечка — Гребінки, Рокитне, Фастів.

Повіт поділявся на 24 волості.

Джерела[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]