Довгорук Вадим Юрійович
| Вадим Довгорук Вадим Юрійович Довгорук | |||
|---|---|---|---|
 Старший сержант | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
1991 Кропивницький | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2010—2015 | ||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Рід військ |
 ССО України | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
.svg){kind=small}
Вадим Юрійович Довгорук — український військовик, сержант, боєць 3-го полку спеціального призначення (Кропивницький). Учасник боїв під Дебальцевим, втратив руку і ступні обох ніг.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив будівельне училище. У 2010 році, у віці 18 років, пішов служити за контрактом до армії[1]. Брав участь у війні на сході України.
16 лютого 2015 року, під час забезпечення виходу української колони з-під Дебальцева, бронетранспортер було підбито. Вадиму відірвало руку. Разом з капітаном Юрієм Бутусовим вибралися з бронетранспортеру, проте Юрій помер від поранень. Вадим відійшов на 300 метрів від бронетранспортера і три доби пролежав на морозі. Згодом його помітили проросійські сили, взяли в полон і доправили до госпіталю. Вадиму ампутували обидві ступні.[2][3]
У 2015 році вступив до Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка на психолога[4].
У 2017 році Вадим Довгорук одружився з Ольгою Сорокою[5].
Вадим Довгорук співзасновкик та учасник Всеукраїнських змагань з кросфіту серед ветеранів АТО «Сила нації»[6].
У 2015 році лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук присвятив свою пісню «Мить» Вадиму Довгоруку[7].
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- Орден «За мужність» III ступеня[8][9].
- Орден «Народний Герой України».
- «За незламність духу» — Медаль ВОГ «Країна», 24 грудня 2016 року[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вадим Довгорук. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Цензор.НЕТ. "Хлопці, ви найкращі, я люблю вас!" - останній бій капітана Юрія Бутусова. Цензор.НЕТ. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
- ↑ Боец АТО Вадим Довгорук: "С оторванной рукой я пролежал в лесополосе четверо суток" (рос.). Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
- ↑ Цензор.НЕТ. Украинский воин Вадим Довгорук, потерявший руку и обе ноги, поступил в университет и учится набивать мяч. ВИДЕО. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
- ↑ Цензор.НЕТ. Одружився "Народний герой України", спецназівець 3-го полку Вадим Довгорук, який втратив руку і обидві ноги через бої з найманцями РФ. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
- ↑ Екс-спецназівець із Кропивницького Вадим Довгорук започаткував Ігри героїв війни. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Пісню «Мить» Вакарчук присвятив кіровоградському бійцю. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Указ Президента України від 21 березня 2016 року № 103/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Цензор.НЕТ. Український воїн Вадим Довгорук, який втратив руку й обидві ноги під Дебальцевим, нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. ФОТО. Цензор.НЕТ. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 16 лютого 2018.
- ↑ Медаль «За незламність духу!». Реєстри нагородження. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Вадим Довгорук [Архівовано 7 вересня 2018 у Wayback Machine.] // 3-й окремий полк спеціального призначення