Вакарчук Святослав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Святослав Вакарчук)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Святослав Вакарчук
Вакарчук Святослав Іванович.jpg
Ім'я при народженні Святослав Іванович Вакарчук
Народився 14 травня 1975(1975-05-14) (45 років)
Мукачево, Закарпатська область
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українець
Діяльність співак, автор пісень, композитор, політик, поет-пісняр, фізик, економіст, музикант, активіст
Alma mater Фізичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1996)
Науковий ступінь кандидат фізико-математичних наук
Знання мов українська, російська і англійська
Членство Океан Ельзи
Роки активності 1994 — тепер. час
Жанр рок
поп-рок
альтернативний рок
джаз
Посада Народний депутат України[1]
Партія Політична партія «Наша Україна» і Голос
Батько Вакарчук Іван Олександрович
Зріст 1,76 м
Нагороди

Орден Свободи — 2016

Заслужений артист України
Сторінка в Інтернеті twitter.com/s_vakarchuk

Народний депутат України
VI скликання
НУНС 23 листопада 2007 16 грудня 2008
IX скликання
Голос 29 серпня 2019 26 червня 2020

Картка на сайті Верховної Ради України

Святосла́в Іва́нович Вакарчу́к (нар. 14 травня 1975, Мукачево, Закарпатська область) — український політичний і державний діяч, колишній керівник партії «Голос»[2], двічі був народним депутатом України, співак, композитор, автор пісень.

Здобув всеукраїнське та міжнародне визнання як музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор. Заслужений артист України[3], народний депутат України 6-го скликання (від 2007 до 2008) і 9-го скликання (від 2019 до 2020). Кандидат фізико-математичних наук (2009).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 14 травня 1975 року в Мукачевому в сім'ї відомого українського науковця-фізика Івана Вакарчука. Дитячі роки провів у Львові.

Батько — Іван Олександрович (1947-2020) — походив з українського села Старі Братушани у Молдові. Мати — Світлана Олександрівна (нар. 1947), українка, народилася в місті Мукачевому, куди в 1946 році за розподілом як освітянка отримала скерування її мама Ніна (нар. 1917, Могилів-Подільський, нині Вінницької области). Через 2 місяці після народження Святослава родина повернулася з Мукачева до Львова, де й проживала.

Святослав закінчив Львівську школу № 4 з поглибленим вивченням англійської мови (тепер Львівська лінгвістична гімназія) зі срібною медаллю. Два роки у музичній школі вчився грати на скрипці та одночасно навчався грати на баяні. У шкільні роки брав участь у КВН, створенні шкільного театру, активно грав у баскетбол.

1990 року, після падіння «залізної завіси», Святослав поїхав за обміном до Канади, звідки привіз велику колекцію касет і записів рок-музики.

У 19911996 роках навчався на фізичному факультеті Львівського університету ім. Франка (спеціалізація — теоретична фізика). Друга вища освіта — економіст-міжнародник. 1996 року вступив до аспірантури кафедри теоретичної фізики того ж університету.

Влітку-восени 1994 року приєднався до арт-рок-гурту «Клан тиші», створеного 1992 року такому складі: Андрій Голяк (вокал), Павло Гудімов (гітара), Юрій Хусточка (бас-гітара), Денис Глінін (ударні), після того, як раніше звідти пішов Андрій Голяк. З 12 жовтня 1994 гурт взяв назву «Океан Ельзи».[4] Святослав Вакарчук став вокалістом, автором більшості текстів і музики та незмінним лідером гурту.

Після закінчення університету Вакарчук міг продовжувати навчання за кордоном, але зосередився на музичній кар'єрі. У квітні 1998 року гурт переїхав до Києва, де записав дебютну платівку «Там, де нас нема» (1998).

У вересні 2004 року з гурту пішли басист Юрій Хусточка і клавішник Дмитро Шуров (у складі групи від 2000 року), які створили рок-гурт «Esthetic Education», а також гітарист Павло Гудімов, який створив у 2005 рок-гурт «Гудімов». Залишився лише ударник Денис Глінін. Після їхнього відходу Святослав написав пісню «Дякую».

Альбом «Ґлорія» (2005) був записаний уже новим складом «Океану Ельзи».

У 2005 році Святослав виграв премію «Viva! Найкрасивіші» у номінації «Найкрасивіший українець» за версією журналу «Viva!» та прикрасив його обкладинку[5].

4 листопада 2008 року в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбувся концерт-презентація нового музичного проєкту Святослава Вакарчука «Вночі». На концерті було представлено 11 композицій, які увійшли до однойменного альбому, що складається з різноманітних за жанром, здебільшого джазових, пісень[6][7].

Влітку 2009 року Святослав Вакарчук захистив дисертацію на звання кандидата фізико-математичних наук в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Тема роботи: «Суперсиметрія електрона в магнітному полі»[8]. Праця над дисертацією тривала багато років, але через постійну зайнятість завершити її вдалося лише 2009 року. Раніше один з альбомів «Океану Ельзи» було названо «Суперсиметрія», а одна з пісень альбому має назву «Susy», що є абревіатурою від supersymmetry.

Концерт у рамках XI Міжнародного інвестиційного форуму «Сочі — 2012».

Окрім рідної української, вільно розмовляє польською, англійською та російською мовами.

За оцінкою тижневика «Кореспондент», Вакарчук входить до першої сотні найвпливовіших і найвідоміших людей України.

Наприкінці 2011 року він презентував новий музичний проєкт «Брюссель», в якому представив пісні, що не вписуються до концепції гурту «Океан Ельзи». Для роботи над цим альбомом Святослав запросив музикантів Дмитра Шурова, Макса Малишева, Петра Чернявського та Сергія Бабкіна. Навесні 2012 року проведено тур проєкту «Брюссель». Весною 2016 року гурт «Океан Ельзи» випустив альбом «Без меж» і розпочав дворічний світовий тур, який завершився 17 червня 2017 року у Львові.

З 2017 року — член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»[9].

З 3 серпня 2018 року Святослав є співведучим відомого журналіста-міжнародника Івана Яковини у програмі «Несподівана фізика» на Радіо «НВ».

Політика[ред. | ред. код]

Вакарчук 2016 року

Парламентська діяльність (2007—2008, 2019—2020)[ред. | ред. код]

30 вересня 2007 року Вакарчука було обрано на позачергових виборах до ВРУ за списком пропрезидентського блоку НУНС (№ 15 у списку). Був членом Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації, а також членом груп з міжпарламентських зв'язків[10].

Будучи нардепом, не подавав законопроєктів, подав 2 поправки, одна з яких була врахована[11].

Був присутній на засіданнях — 71 раз, відсутній — 56 разів[12]. Пропустив 44 % засідань (з них, абсолютна більшість — вже після подання заяви про складення повноважень народного депутата). 11 вересня 2008 року добровільно склав депутатські повноваження[13]. 16 грудня 2008 року Верховна Рада прийняла постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата[14].

Сам Вакарчук у червні 2019 року розповів, що 11 вересня 2008 року він офіційно написав заяву про складання мандату і вважав за потрібне з того моменту більше не приходити в парламент. Яценюк, який тоді був головою Верховної Ради, її підписав, але керівництво блоку «Наша Україна — Народна самооборона», за списками якої він потрапив до Ради, не одразу його виключила, і таким чином, статистика його відвідувань значно погіршилась. Вакарчук додав, що до того, як написав заяву про виключення, він відповідально ставився до роботи у парламенті. «Коли ми порахували, скільки ж реально, в той час, коли я справді був депутатом, я прогулював, або точніше — не приходив, тому що я не прогулював взагалі, виявилося, що це було 10 % часу», — пояснив він[15].

За даними VoxUkraine, слова Вакарчука відповідають дійсності. І до написання заяви про складення мандату було пропущено всього 9 % засідань[16].

Вдруге був обраний до Верховної Ради на позачергових виборах 21 липня 2019 року. 11 червня 2020 року Вакарчук оголосив про плани щодо завершення роботи народним депутатом[17].

Це вдруге, коли Вакарчук складає мандат. Вакарчук повідомив, що має плани на реалізацію великого освітнього проекту[18]. Замість Вакарчука його місце депутата в Раді посіла дружина екс-міністра оборони Андрія Загороднюка Аліна Свідерська[19].

4 вересня Росією щодо Вакарчука та, серед інших, членів партії Голос, було введено персональні сакнції[20], на що Святослав відреагував нейтрально[21].

Партія «Голос»[ред. | ред. код]

Докладніше: Голос (партія)

16 травня 2019 року на Старокиївській горі Вакарчук презентував свою політичну партію «Голос».[22][23][24][25][26] Очолив список партії на парламентських виборах.[27] Також він назвав п'ять ключових пунктів програми: «Перше — інтереси громадян України понад усе, екзистенційний вибір України — Європа, один закон для всіх, вільна економіка без олігархів, влада підзвітна громадянам України».

«Голос» отримав 5.82 % голосів і, відповідно, 17 депутатів за списками, ще троє депутатів від партії перемогли на одномандатних округах[28].

24 липня 2019 року з'їзд партії «Голос» обрав Вакарчука головою партії.[29][30] 29 серпня 2019 року у парламенті була створена фракція «Голос». Керівником фракції «Голос» став Сергій Рахманін. Був членом Комітету зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва[31].

11 червня 2020 року заявив, що зареєстрував у Верховній Раді постанову про складання депутатських повноважень. 18 червня ВРУ відмовилася припинити повноваження Вакарчука[32], 19 червня він вийшов з фракції партії Голос[33].

Інтереси[ред. | ред. код]

На відкритті стадіону «Дніпро-Арена»

Цікавиться японською культурою та буддизмом. Серед письменників відзначає, наприклад, Миколу Гоголя, Івана Франка, Антона Чехова, Федора Достоєвського, Сергія Жадана, Марію Матіос, Любка Дереша, Юрія Андруховича[34], Юкіо Місіма і Харукі Муракамі, Германа Гессе. Музичними кумирами вважає, насамперед, легендарних «The Beatles», а також рок-гурти «The Rolling Stones», «Pink Floyd» і «Queen». Дружить із російською співачкою Земфірою. Колись на концертах Вакарчук присвячував їй пісню «Етюд» з платівки «Янанебібув» та пісню «Друг» з альбому «Модель» на концерті 23.11.2012 в клубі «Stadium Live». Коли росіянка мала концерт у Києві 5 березня 2008 року, то заспівала композицію «Океану Ельзи» «Відпусти», а вокаліст гурту потім піднявся на сцену до Земфіри[35]. 11 квітня 2013 року Земфіра на концерті в Києві присвятила пісню «Жить в твоей голове» гурту Океан Ельзи.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Виступ Святослава Вакарчука на Євромайдані 28 листопада 2013
Вакарчук на зустрічі зі студентами університету «Львівська політехніка», 2009
Вакарчук на обкладинці газети «Культура і життя»

На виборах 1999 виступав із низкою інших співаків у промотурі на підтримку Леоніда Кучми як кандидата у Президенти[36]. Батько Вакарчука (один із засновників Народного Руху України) був тоді довіреною особою Кучми на виборах[37].

На виборах 2004 року активно підтримував на той момент опозиційного лідера Віктора Ющенка. Святослав Вакарчук був активним учасником Помаранчевої революції, виступав на концертах на підтримку Ющенка на Майдані Незалежності разом із Русланою, Олегом Скрипкою та іншими музикантами і співаками. Вакарчук як посол доброї волі Програми Розвитку ООН для молоді в Україні бере участь у багатьох соціальних та культурних проєктах.

Після виходу «Глорії» 2005 року, де почали з'являтися певні соціально-політичні уривки та філософські запитання, стає послом доброї волі ООН в Україні. Проводить зустрічі зі студентами по всій Україні.

Усі кошти, отримані від продажу синглу «Веселі, брате, часи настали... (сингл)» (2006), було призначено для дитячого будинку в місті Макіївка.

У парламентських виборах 2006 року відкрито не підтримав жодну з політичних сил. Коли після простою та політичної кризи 2007 року було ухвалено рішення провести позачергові вибори до Верховної Ради, то співак увійшов до списку пропрезидентської «Нашої України — Народної самооборони». Водночас він не був членом жодної політичної партії.

Після початку чергового етапу політичної кризи в Україні, 11 вересня 2008 р. співак зняв із себе повноваження депутата[38]. Верховна Рада ухвалила складання повноважень нардепа 16 грудня 2008 року.

« Знав, що у Верховній Раді відбуваються складні політичні процеси. Але те, що робиться в цьому скликанні, є боротьбою заради боротьби — й усе [39] «

На початку 2007 року ініціював соціальний проєкт «Книга творить Людину», який мав привернути увагу суспільства до теперішньої ситуації у країні, де люди не надто прагнуть інтелектуально збагачуватись.[40] З'явилися рекламні постери і ролики на телебаченні. У телеролику використано музику пісні «Вулиця (може все не так)» з альбому «Модель».

Заснував благодійний фонд «Люди Майбутнього»[41].

Ініціював і профінансував установлення у центрі Львова пам'ятника композиторові Володимирові Івасюку[42].

6 грудня 2013 р. Святослав Вакарчук оприлюднив «Звернення до молодих» і закликав молодь припинити розділяти одне одного за регіоном проживання чи політичними вподобаннями[43].

22 січня 2014 р. Вакарчук закликав Віктора Януковича зупинити кровопролиття[44].

23 травня 2014 року закликав провести референдум щодо федералізації та мовного питання[45], але через 5 років відмовився від цієї ідеї, адже «виносити питання національної безпеки на референдум в часи, коли противник веде проти нас не лише гарячу війну, а й інформаційну — небезпечно й безвідповідально».

30 березня 2018 р. Святослав Вакарчук висловився проти експлутації тварин в цирку[46].

30 травня 2018 записав відеозвернення на підтримку незаконно ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[47].

29 жовтня 2018 року Святослав Вакарчук заявив, що не може стояти осторонь і якщо знадобиться обмежити себе у творчості заради того, щоб з усіма змінювати країну, то готовий це зробити[48][49].

28 січня 2019 року Святослав Вакарчук офіційно заявив, що не братиме участі у виборах президента навесні 2019 року[50].

16 травня 2019 року оголосив про створення політичної партії «Голос» і про участь у парламентських виборах влітку 2019 року[51][52].

Виступає за надання Криму статусу Кримськотатарської національно-територіальної автономії[53].

Нагороди[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Окрім «Океану Ельзи» Святослав співпрацює з іншими музикантами, і результатами цієї співпраці стали два альбоми:

Особисте життя[ред. | ред. код]

Святослав дуже не любить ділитися подробицями приватного життя. З небагатьох згадок про сім'ю у його інтерв'ю можна дізнатись, що його кохана жінка — стиліст Ляля Фонарьова, з якою він виховує її дочку від першого шлюбу[64].

Статки[ред. | ред. код]

Станом на 2019 рік має дві квартири у Києві, в одній з яких і проживає із сім'єю. Має авто Range rover і 12 млн грн на рахунках.[65]

Також йому належить компанія «Суперсиметрія», яка надає послуги бронювання квитків.[65]

У своїй декларації за 2019 рік Вакарчук вказав понад 3,5 мільйона гривень доходу, дві квартири, рояль та чотири автомобілі[66].

Відеокліпи[ред. | ред. код]

Рік Назва пісні Режисер(и) Альбом
1995 «Long Time Ago» Володимир Зайковський Там, де нас нема
1996 «В очах твоїх»
1998 «Там, де нас нема» Семен Горов Там, де нас нема
1999 «Сосни» Янанебібув
2000 «Той день» Віталій Клімов
«Відпусти» Андрій Некрасов
2001 «911» Ігор та Олександр Стеколенко Модель
«Я до тебе»
«Квітка»
2002 «Друг» Луї Франк
«Холодно» Віктор Придувалов Суперсиметрія
2003 «Кішка»
«Майже весна»
«Для тебе» Олександр Карпенко
«911 (Тихий океан)» Ляля Фонарьова 1221
2004 «Дякую» Віктор Придувалов Дякую! (сингл)
2005 «Без бою» GLORIA
«Вище неба» Ігор та Олександр Стеколенко
«Не питай» (Live)
2006 «Відчуваю» Ілля Чичкан
«Веселі, брате, часи настали…» Віктор Придувалов Веселі, брате, часи настали… (сингл)
2007 «Все буде добре» Міра
«Зелені очі» Ілля Чичкан
2009 «Я так хочу…» Михайло Коротєєв Dolce Vita
2010 «Більше для нас»
«Онлайн» (Live) зйомка телеканалу «1+1»
«На лінії вогню» Семен Горов
2013 «Обійми́» Говард Грінхолл Земля
«Стріляй» Майк Брюс
«Rendez-Vous»
«Стіна» (Live) Володимир Шкляревський та
Віктор Придувалов (монтаж)
2015 «На небі» (Live) Віктор Придувалов
«Не твоя війна» Говард Грінхолл Без меж
«Життя починається знов»[67] Володимир Шкляревський
«Мить»[68] Міша Коротєєв та Олексій Соболєв
2016 «Не йди»[69] Ігор Стеколенко
2017 «Сонце»[70] Віктор Придувалов
2018 «Без тебе»[71] Анна Бурячкова

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. Вакарчук став головою партії «Голос» Укрінформ (24.07.2019)
  3. Указ Президента України № 1193/2005 від 23 серпня 2005 року
  4. репетиції проводили зокрема в гуртожитку № 2 лісотеху (тепер НЛТУ)
  5. Про номінацію Viva! Найкрасивіші 2018 (ru). Процитовано 2017-12-06. 
  6. Анти-гламур Святослава Вакарчука
  7. Денисенко, Ганна (2008-11-07). Вакарчук заспівав “Вночі”. http://kreschatic.kiev.ua/. Хрещатик. Архів оригіналу за 2018-10-14. Процитовано 2019-05-16. 
  8. Святослав Вакарчук захистив кандидатську з фізики (ua.korrespondent.net, 6 липня 2009)
  9. У Києві створили Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". Укрінформ. 2017-03-19. Процитовано 2020-01-04. 
  10. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 2018-04-06. 
  11. Вакарчук Святослав Іванович — Законопроєкти, подані суб'єктом права законодавчої ініціативи. 
  12. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2019-03-22. 
  13. Вакарчук пішов з Ради. pravda.com.ua. Українська правда. 11 вересня 2008. Процитовано 28 травня 2019. 
  14. ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Вакарчука С.І. 2008-12-16. Архів оригіналу за 2019-03-21. Процитовано 2019-05-16. 
  15. Я не прогулював узагалі — Вакарчук розповів, як працював у парламенті VI скликання
  16. Про що брехали, а про що говорили правду кандидати у депутати — аналіз Vox Ukraine / Вікторія Єрмолаєва // Громадське радіо. — 2019. — 13 червня. — Дата звернення: 19.06.2019.
  17. Знову не сподобалось: Вакарчук вже вдруге покидає депутатське крісло – ЗМІ. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-06-11. 
  18. Rbc.ua. Вакарчук йде з Ради. РБК-Украина (uk-UA). Процитовано 2020-06-11. 
  19. Замість Вакарчука в Раду зайде дружина екс-міністра оборони. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-08. 
  20. Росія розширила персональні санкції проти України: список. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-05. 
  21. Вакарчук відреагував на російські санкції проти нього. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-09-05. 
  22. Gazeta.ua (2019-05-16). Вакарчук презентував партію і йде на вибори. Gazeta.ua (uk). Архів оригіналу за 2019-05-16. Процитовано 2019-05-16. 
  23. Кравець, Роман; Романюк, Роман (2019-05-16). “Голос”, країна і Вакарчук. Як лідер “Океану Ельзи” йде на вибори. Українська правда (uk). Архів оригіналу за 2019-05-16. Процитовано 2019-05-16. 
  24. Вакарчук заявив про створення партії і похід у Раду // Українська правда, Четвер, 16 травня 2019, 11:18
  25. «Ми ж не беремо в олігархів жодної копійки, жодної цукерки». Вакарчук оголосив про створення партії для участі в парламентських виборах // gordon, 16 травня 2019, 11:40
  26. Старт порлітичного руху Святослава Вакарчука // facebook, 16 травня 2019, 08:38
  27. Офіційно. Вакарчук очолить список Голосу в Раду Новое Время
  28. Вибори до Верховної Ради України 2019. Результати підрахунку голосів
  29. Goloszmin. Святослав Вакарчук став головою Політичної Партії "Голос". goloszmin.org (uk). Процитовано 2019-07-24. 
  30. Вакарчука обрали головою партії "Голос". РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-07-24. 
  31. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  32. Рада відмовилася припинити повноваження Вакарчука. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-19. 
  33. Вакарчук вийшов із фракції "Голос". РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-19. 
  34. Gazeta.ua (2009-03-05). Вакарчук знає напам'ять усі повісті Гоголя. Gazeta.ua (uk). Архів оригіналу за 2016-03-04. Процитовано 2019-05-16. 
  35. На киевском концерте Земфира пела песни Вакарчука и говорила о братстве народов[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
  36. Співати чи говорити?
  37. [http://www.ukrgeroes.com.ua/VakarchukIO.html �������� ���� �������������]. www.ukrgeroes.com.ua. Процитовано 2019-07-18. 
  38. Вакарчук пішов з Ради. Українська правда. 2008-09-11. Архів оригіналу за 2017-10-15. Процитовано 2019-05-16. 
  39. Вакарчук склав депутатські повноваження (Газета по-українськи, 12 вересня 2008)
  40. Святослав Вакарчук: «Нам потрібно відродити потребу в книжці» («Дзеркало тижня» № 7 (636) 24 лютого — 2 березня 2007). Архів оригіналу за 15 лютий 2009. Процитовано 3 січень 2008. 
  41. Книга творить Людину — Людина творить Країну! (Громадський простір, 4 березня 2009). Архів оригіналу за 9 червень 2015. Процитовано 15 березень 2009. 
  42. Gazeta.ua (2011-01-17). Святослав Вакарчук профінансував пам'ятник Івасюку у Львові. Gazeta.ua (uk). Процитовано 2019-05-16. 
  43. С.Вакарчук закликав молодь не розділяти одне одного за регіоном проживання
  44. С.Вакарчук закликав Президента України зупинити кровопролиття
  45. Святослав Вакарчук: Нужно провести референдум по федерализации и языку
  46. Вакарчук виступив за цирк без тварин.
  47. Святослав Вакарчук приєднався до акції ТСН на підтримку Олега Сенцова // ТСН, 30.05.2018
  48. Вакарчук заявил, что ради перемен в стране готов пожертвовать творчеством. Украинская правда (ru). Процитовано 2018-10-29. 
  49. Вакарчук заявив, що готовий принести у жертву творчість заради того, щоб змінювати країну. ukranews_com (ua). Процитовано 2018-10-29. 
  50. Святослав Вакарчук не йтиме у президенти — офіційна заява // hromadske.ua, 28 січня 2019
  51. Святослав Вакарчук оголосив про створення партії «Голос». Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-05-16. 
  52. Вакарчук створює партію “Голос” і йде на парламентські вибори. Новинарня (uk). 2019-05-16. Процитовано 2019-05-16. 
  53. Вакарчук: Украине пора законодательно закрепить крымскотатарскую автономию. Крым.Реалии (ru). Процитовано 2020-03-21. 
  54. Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  55. Президент нагородив видатних громадян України з нагоди Дня Соборності // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 23 січня 2016
  56. Порошенко нагородив орденами видатних українців на честь Дня Соборності. ukranews.com. Українські новини. 2016-01-23. 
  57. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
  58. https://dt.ua/UKRAINE/ruslana-vakarchuk-i-polozhinskiy-udostoyeni-premiyi-im-vasilya-stusa-135454_.html
  59. Святослав Вакарчук — почесний громадянин Львова Радіо «Свобода», 1 травня 2015
  60. Вакарчук отримав звання "Почесний громадянин Києва". ukranews.com. 2015-05-14. Процитовано 2019-05-16. 
  61. pisni.org.ua
  62. Вакарчук трішки побув мільйонером. Архів оригіналу за 20 вересень 2013. Процитовано 3 січень 2012. 
  63. Chat з особистістю — Святослав Вакарчук (канал М1). Архів оригіналу за 21 травень 2011. Процитовано 20 січень 2008. 
  64. Вакарчук розповів про дружину, секс та майбутніх дітей. depo.ua. Процитовано 2016-03-23. 
  65. а б Вакарчук розповів про свій бізнес і статки, Українська правда, 31 травня 2019
  66. Вакарчук задекларував чотири авто, дві квартири, рояль і понад 3,5 мільйона гривень доходу. www.unian.ua (uk). Процитовано 2020-05-29. 
  67. Відео «Життя починається знов» на каналі гурту в Youtube
  68. Відео «Мить» на каналі гурту в Youtube
  69. Відео «Не йди» на каналі гурту в Youtube
  70. [1]
  71. Океан Ельзи (2018-03-29). Океан Ельзи - Без тебе (official video). Процитовано 2018-04-16. 

Посилання[ред. | ред. код]