3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
3-й окремий полк спеціального призначення
(2000—дотепер)

1-й окремий полк спеціального призначення
(1998—2000)


10-та окрема бригада спеціального призначення
(1992—1998)
3-й окремий полк спеціального призначення.svg
Нарукавний знак підрозділу
Засновано 1992
Країна  Україна
Вид Emblem of the Ukrainian special forces.png ССО України
з 7 січня 2016 року
Тип Війська спеціального призначення
Чисельність полк
Гарнізон/Штаб  Кіровоградська область,
м.Кропивницький
Оборонець Святослав Хоробрий
Гасло «Двічі не вмирати»
Війни/битви

Війна на сході України

Веб-сайт 3polk.info
Командування
Поточний
командувач
полковник
Олександр Трепак

Commons-logo.svg 3-й окремий полк спеціального призначення (Україна) у Вікісховищі

3-й окремий полк спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго (3 оп СпП, в/ч А0680) — формування військ спеціального призначення у складі Сил спеціальних операцій ЗС України. Перебуває в підпорядкуванні 4-ї Служби Спеціальної розвідки Головного управління розвідки МО України.[джерело?] Дислокується у Кропивницькому. Входить до складу Об'єднаних сил швидкого реагування.

Полк був сформований на базі 10-ї окремої бригади спеціального призначення. Брав участь у боях війни на сході України.

З 2018 року полк носить ім'я князя Святослава Хороброго — правителя Київської Русі X століття.

Історія[ред. | ред. код]

З набуттям Україною незалежності, 11 жовтня 1991 року, 10-та окрема бригада спеціального призначення СРСР була перепідпорядкована Міністру оборони України, а особовий склад військової частини склав присягу на вірність Українському народові.

Директивою Міністра оборони України від 3 червня 1998 року 10 ОБр СпП була переформована у 1-й окремий полк спеціального призначення (1 ОП СпП 32 АК). За підсумками 1999—2000 років 1 ОП СпП відзначався командувачем військ Південного ОК Сухопутних військ ЗС України як одна із найкращих частин Південного оперативного командування.

До осені 1997 року бригада перебувала в оперативному підпорядкуванні 32-го армійського корпусу.

7 вересня 2000 року 1-й окремий полк спеціального призначення був перейменований на 3-й окремий полк спеціального призначення і в липні 2003 року був передислокований зі Старого Криму до Кіровограда.

Представники полку два роки поспіль[коли?] представляли Збройні Сили України на міжнародних змаганнях розвідувальних груп, які проводилися у Словаччині, де здобули призові місця серед команд з-понад десяти країн-учасниць.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

В червні 2014 року бійці полку захищали бази зберігання бронетанкового озброєння в Бахмуті.

У липні 2014 року загін полку виконував операцію з евакуації пілота під Сніжним. Група була оточена, 10 чоловік загинуло разом із командиром групи підполковником Сергієм Лисенком.

Спецпризначенці полку брали участь в боях на українсько-російському кордоні в 2014 році. Група під командуванням Юрія Коваленко на двох БТР забезпечувала розвідку українським військовим після наведення переправи через річку Міус поблизу Кожевні. Неподалік Дібровки група виявила засідку супротивника, зав'язався бій. Загинув один спецпризначенець, восьмеро отримали поранення, довелось викликати на допомогу два Мі-24, які завдали нищівного удару по бойовиках[1].

Указом Президента України від 22 серпня 2018 року № 232/2018 полку присвоєне почесне найменування «імені князя Святослава Хороброго»[2][3].

Структура[ред. | ред. код]

1997[ред. | ред. код]

  • 2 розвідувальних батальйони
  • 2 навчальні роти (розвідка і зв'язок)
  • рота матеріального забезпечення
  • рота спеціального озброєння
  • автомобільна рота
  • загін спеціального радіозв'язку
  • кінологічне відділення

2017[ред. | ред. код]

  • управління, штаб
  • 1-й загін спеціального призначення
  • 2-й загін спеціального призначення
  • 3-й загін спеціального призначення
  • загін забезпечення
  • загін зв'язку

Командування[ред. | ред. код]

Втрати[ред. | ред. код]

Станом на літо 2018 року, полк втратив загиблими 44 військовослужбовця.[5]

Нагороди[ред. | ред. код]

Двоє військовослужбовців полку отримали звання Героя України і орден «Золота Зірка»:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Матеріали[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]