Долинськ
.png)
.png)
До́линськ — місто в Сахалінській області, Росія. Адміністративний центр Долинського міського округу Сахалінської області. У 1884–1905 рр. місто називалося Галкино-Врасське, у 1905–1946 рр. Отіай.
Місто належить до поселень Зеленого Клину.
Географія[ред. | ред. код]
Місто Долинськ розташоване у Сусунайській долині у місці злиття трьох річок — Долинки, Великий Такой і Найби.
Історія[ред. | ред. код]
Історія міста починається з заснування в 1867 році військового поста Найбучі, у гирлі річки Найби біля двох Айнських сіл Сіанчі (іноді називається Сіянці) і Отаке (зараз називається Таке). У часи Чехова — селище Галкино-Врасське (на прізвище начальника Головного тюремного управління), що входило до складу Корсаківського округу. У місці, де розташовувалося село Сіанчі і знаходиться місто сьогодні. У 1904 році айнське село Сіянчі знаходилося на лівому березі річки Найби, за дві версти від заснованого в 1884 села Галкино-Врасське.
За даними Першого всеросійського перепису, в 1897 році тут вже мешкало 115 чоловік. У селищі було 53 господарства, у яких нараховувалося 115 різних будівель. Сільськогосподарські угіддя включали 18 десятин присадибної землі і 62 десятини ріллі.
У період з 1905 по 1945 місто входило до складу Японії. До 1946 називався Отіай. Назва швидше за все походить від японського оті «долина, лощина», що, мабуть, пов'язано з його розташуванням у долині р. Сусунай (айнське nai «ріка, долина»).
У 1911 р. з Тойохара (Южно-Сахалінськ) на північ була прокладена залізниця, яка проходила через Отіай. У 1915 році в селі проживало 250 чоловік, а після побудови паперової фабрики чисельність населення різко зросла і становила кілька тисяч чоловік. З 1922 року Отіай стає містом районного значення. Триває будівництво залізниці на північ до затоки Терпіння, прокладаються шосейні дороги. Створюється вугільна і паперова промисловість. Чисельність населення Отіай в 1927 році становила 10 639 чоловік.
З 1945 року знову в складі Росії (СРСР).
Після повернення південного Сахаліну та Курильських островів до складу СРСР у місті та районі залишилося кілька напівзруйнованих шкіл і лікарень, зовсім не було дитячих закладів (дитсадків і ясел), а також установ культури. До середини 50-х років в Долинську і районі було побудовано і переобладнано чотири семирічні та чотири початкові школи. У 1957 році на утримання шкіл з бюджету було виділено 13 мільйонів рублів.
З кожним роком збільшувався загальний обсяг міського бюджету, в 1957 році він становив близько 40 млн рублів.
Активно розвивалося житлове будівництво, в 1957 році на будівництво житлових будинків витрачається 3,9 мільйона рублів, крім того, у районі десятки індивідуальних забудовників за допомогою державної позики будують будинки.
У 1956 році став до ладу молочний завод, майже всі виробничі процеси на заводі були механізовані. Було освоєно виробництво широкого асортименту молочної продукції, у тому числі випуск вершків, сметани і сиру, кефіру, кислого, сирків і морозива.
До 1957 радіофіковано п'ять населених пунктів району, в 1956 було зареєстровано 3330 радіоточок, 2100 приймачів.
Регулярно оновлювався і поповнювався парк автобусів Долинського автогосподарства. Кількість рейсів між містом та обласним центром, а також населеними пунктами району постійно збільшувався.
В архітектурі міста була відсутня ґрунтовність і це впливає на поведінку острів'ян та міграційну ситуацію на Сахаліні. Багато хто приїжджав заробити — і повертався на материк. Коли заробітки тут стали проблематичними, населення почало зменшуватися: за 1989–2009 рр. чисельність населення міста скоротилася майже на 4,5 тис. чоловік (-28,4 %)[1].
В 1991 році в місті було засновано Долинську асоціацію українців, у 1994-1996 діяла українська недільна школа, виходила на міській радіомережі українська радіопередача «Рідне слово» (1994—1997)[2].
25 січня 2006 року прийнято Статут муніципального утворення, за яким Долинський район став називатися міський округ «Долинський».
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Місто утворює міський округ «Долинський», у який також входять села Биков, Взмор'є, Сокіл, Вуглезаводськ, Арсентьївка, Фірсово, Покровка, Октябрьське, Руч'ї, Сосновка, Совєтське и Стародубське.
Демографія[ред. | ред. код]
| рік | Населення, чол. |
|---|---|
| 1959 | 14 800 |
| 1967 | 15 000 |
| 1970 | 13 700 |
| 1979 | 14 800 |
| 1989 | 15 600 |
| 1992 | 15 900 |
| 1996 | 15 000 |
| 1998 | 14 500 |
| 2000 | 14 000 |
| 2001 | 13 800 |
| 2002 | 12 555 |
| 2003 | 12 600 |
| 2005 | 12 000 |
| 2006 | 11 712 |
| 2007 | 11 600 |
| 2008 | 11 600 |
| 2009 | 11 167 |
Економіка[ред. | ред. код]
В місті працює целюлозо-паперовий завод, механічний завод. Є лізгосп з дендрарієм, підприємства рибної і будівельної промисловості. Інші підприємства:
- ВАТ «Долинський хлібокомбінат»
Транспорт[ред. | ред. код]
В місті є залізнична станція Долинськ Сахалінської залізниці. Прохідні потяги зв'язують місто з Южно-Сахалінськом, Ногликами, Томарі, Корсаковим, Биковим, Тимовским.
Міжміським автобусним сполученням місто зв'язане з Южно-Сахалінськом. Також є автобусне сполучення у межах міського округу.
Автобусними перевезеннями у місті займаються ВАТ «Долинське АТП» і ТОВ «Долинське ПАТП 1»
Туризм[ред. | ред. код]
В місті є готель «Ювілейний». Також у одному з гуртожитків кілька кімнат переобладнано під готель.
Культура[ред. | ред. код]
ЗМІ[ред. | ред. код]
В місті виходить міська газета Долинська правда
Заклади культури[ред. | ред. код]
- Районний будинок культури
Бібліотеки[ред. | ред. код]
В Долинську централізовану бібліотечну систему входять 10 бібліотек: центральна районна, центральна дитяча, 8 бібліотек-філій. Заснована система у 1979 році. Книжковий фонд 238,7 тис. примірників.
- Долинська центральна районна бібліотека заснована у 1947 році і має на балансі 80,2 тисячі примірників.
- Центральна дитяча бібліотека заснована у 1952 році і має на балансі 22,7 тисячі примірників.
Інше[ред. | ред. код]
У місті постійно проводяться різноманітні фестивалі, конкурси тощо.
- Щорічна акція «Діти міста — лауреати року»;
- Фестиваль фольклорної та народної музики «Масляна»;
- Фестиваль популярної музики естрадної творчості;
- Фестиваль сімейних талантів «Погода в домі»
- Міський фестиваль сімейного дозвілля «Зробимо свято своїми руками»;
- Фестиваль «Патріот Росії»;
- Фестиваль «Співдружність»;
- Виставки: «Чехов і XXI століття», «Сахалін — острів скарбів», «Вони кували Перемогу», «Наше місто» та ін
Спорт[ред. | ред. код]
У місті є кілька спортивних залів, лижна база, міський стадіон, хокейний корт.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Пасинок Валентина Григорівна (* 1949) — український педагог, науковець, заслужений працівник освіти України.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б World Gazetteer
- ↑ Зелений Клин (Український Далекий Схід): Енциклопедичний довідник / Укл. В. Чорномаз. — Владивосток, 2011
Посилання[ред. | ред. код]
- Новини, об'яви міста [Архівовано 19 червня 2009 у Wayback Machine.]
Див. також[ред. | ред. код]
| |||||
| |||||||
