Курильські острови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Курильські острови
Kuril Island.jpg
46°30′00″ пн. ш. 151°30′00″ сх. д. / 46.50000° пн. ш. 151.50000° сх. д. / 46.50000; 151.50000Координати: 46°30′00″ пн. ш. 151°30′00″ сх. д. / 46.50000° пн. ш. 151.50000° сх. д. / 46.50000; 151.50000
Кількість островів56
Загальна площа10,503.2 км²
Найвища точка2,339 м
Населення (2010 рік)19,434 осіб
Густота населення1,85 осіб/км²
КраїнаРосія
Курильські острови (Росія)
Курильські острови
Курильські острови
CMNS: Курильські острови у Вікісховищі

Кури́льські острови́ (рос. Кури́льские острова́, яп. 千島列島 тісіма ретто, «архіпелаг тисячі островів») — архіпелаг у Тихому океані, що простягається від південного краю Камчатки до японського острова Хоккайдо.

Японія вважає південні Курильські острови своєю Північною територією, захопленою СРСР у Другій світовій війні та залучає їх до складу округу Немуро префектури Хоккайдо. Японія претендує на три найпівденніші острови та острівну групу Хабомай. Два з трьох найбільші (Ітуруп і Кунашир), дещо менший Шикотан, ще менші Хабомай. Це призвело до тривалої суперечки щодо цієї частини Курильських островів з Російською Федерацією[1]. 7 жовтня 2022 року Україна визнала південні Курильські острови територією Японії, котру окупувала РФ[2].

Острови адміністративно є частиною Сахалінської області Росії. Охоплюють 20 великих і понад 30 дрібних островів, які поділяються на Велику Курильську гряду та Малу Курильську гряду.

Це архіпелаг вулканічних островів, що простягається на 1300 кілометрів (700 миль) на північний схід від острова Хоккайдо (Японія) до півострова Камчатка (Росія), відділяючи Охотське море від північної частини Тихого океану.

Зараз на Курилах проживає всього 20 тис. жителів, їх єдиним зв'язком із зовнішнім світом лишається пором на острів Сахалін, який ходить щотижня — авіарейси з островів занадто дорогі. Водночас у регіоні вкрай погане становище з доступом до Інтернету і мобільного зв'язку і є всього 13 км асфальтованих доріг. Уряд РФ планував розвивати на островах туризм, однак через відсутність інфраструктури ці плани не було здійснено.

Список Курильських островів[ред. | ред. код]

Велика Курильська гряда / 大千島列島[ред. | ред. код]

Контури Курильських островів і географічні координати
Англійські назви островів і фактичні кордони на 1855, 1875 та 1945 рік

Мала Курильська гряда / 小千島列島[ред. | ред. код]

  • Атлас Північних територій Японії українською мовою, виданий у 2022 р.
    Хабомай острови (яп. 歯舞群島 Хабомаї-гунто:), (рос. Хабомаи)

Населення[ред. | ред. код]

Курильські острови заселені вкрай нерівномірно. Населення проживає постійно тільки на островах Парамушир, Ітуруп, Кунашир і Шикотан. На інших островах постійне населення відсутнє. На початок 2010 року налічується 19 населених пунктів: два міста (Сєвєро-Курильськ, Курильськ), селище міського типу (Южно-Курильськ) і 16 сіл.

Найбільша чисельність населення відзначалася 1989 року і становила 29,5 тис. осіб. За радянських часів заселеність островів була істотно вищою внаслідок високих дотацій і присутності великої кількості військовослужбовців. Завдяки військовим були населені острови Шумшу, Онекотан, Сімушир та інші.

Станом на 2019 рік населення островів становило 20,8 тис. осіб, зокрема в Курильскому міському окрузі — 6,5 тис.осіб (на єдиному заселеному острові Ітуруп, також входять Уруп, Сімушир і ін.); в Южно-Курильському міському окрузі — 11,8 тис. осіб (Кунашир і Шикотан і ін. Острови Малої Курильської гряди (Хабомаї)); в Північно-Курильському міському окрузі — 2,5 тис. осіб (на єдиному заселеному острові Парамушир, також входять Шумшу, Онекотан тощо.)[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]