Дорота Тераковська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:31, 17 вересня 2019, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (Робот: заміна категорії Померли у Кракові на Померли в Кракові)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорота Тераковська
пол. Dorota Terakowska
Народилася 30 серпня 1938(1938-08-30)
Краків
Померла 4 січня 2004(2004-01-04) (65 років)
Краків
Поховання Раковицький цвинтар
Громадянство Польща Польща
Національність полька
Діяльність література, журналістика
Alma mater Ягеллонський університет
Мова творів польська
Жанр проза
У шлюбі з Andrzej Nowakd і Maciej Szumowskid
Діти Katarzyna T. Nowakd і Малгожата Шумовська
Сайт: terakowska.art.pl

CMNS: Дорота Тераковська у Вікісховищі

Дор́ота Тераќовська (пол. Dorota Terakowska, справжнє ім'я Барбара Розалія Тераковська) (нар. 30 серпня 1938, Краків — пом. 4 січня 2004, там само) — відома польська письменниця і журналістка. Автор ряду статей і репортажів, книг для дорослих і дітей та юнацтва, що стали дитячими бестселерами, творів в жанрі фантастики.

Біографія

До 1965 вивчала соціологію в Яґеллонському університеті в Кракові. У 1965–1968 — науковий співробітник відділу соціології культури. Потім протягом багатьох років працювала публіцистом і редактором в газетах та журналах «Gazeta Krakowska» (1969–1981 і з 1991), «Przekrój» (1976–1989) і «Zeszyty Prasoznawcze» (1983–1989).
Була в числі засновників журналу «Czas Krakowski»(1990). У 1995–1999 — віце-президент журналістського об'єднання «Przekrój». Член об'єднання польських журналістів (1971–1981), об'єднання польських письменників (з 1989) і Союзу театральних авторів і композиторів (з 1982).
Померла в 2004 в Кракові. Похована на Раковицькому кладовищі.
Чоловік — Матей Шумовський, журналіст і документаліст, діти — режисерка Малгожата Шумовська і журналістка Катажина Новак.

Творчість

Літературний дебют Дороти Тераковської відбувся у 1986, коли вийшла її перша книга «Бабусі Бригіди божевільна подорож по Кракову». Лауреат літературних премій в номінації «Література для дітей і юнацтва». У 2003 за повість «Воно» удостоєна премії «Краківська книга місяця».

Бібліографія

  • Lustro Pana Grymsa (1985; написана в 1984)
  • Guma do żucia (1986)
  • Próba generalna (1986; репортажі)
  • Babci Brygidy szalona podróż po Krakowie (1987; написана в 1979)
  • Władca Lewawu (1989; написана в 1982; для дітей молодшого шкільного віку)
  • Córka czarownic (1991; написана в період 1985–1988)
  • W krainie Kota (1998)
  • Samotność bogów (1998)
  • Tam gdzie spadają anioły (1999)
  • Poczwarka (2001)
  • Ono (2003)
  • Dobry adres to człowiek (2004)
  • Babci Brygidy szalona podróż po Krakowie. Dzień i noc czarownicy. (2005)
  • Muzeum Rzeczy Nieistniejących (2006; збірка фейлетонів, опублікованих на шпальтах журналу «Przekrój» в роках 1998–2000)
  • Piąty talerz

Українські переклади

Посилання