Ягеллонський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°03′39″ пн. ш. 19°55′58″ сх. д. / 50.06083° пн. ш. 19.93278° сх. д. / 50.06083; 19.93278

Ягеллонський університет
Оригінальна назва Uniwersytet Jagielloński
Гасло «Розум перед силою» (лат. Plus ratio quam vis)
Заснований 12 травня 1364
Ректор Проф. Karol Musioł
Розташування Краків, Польща Польща
Тип державний
Студентів 52 445 (2008)
Положення POL Kraków map.svg
Адреса Collegium Novum
ul. Gołębia, 24
31-007 Kraków
Сайт www.uj.edu.pl
Ягеллонський університет у Кракові

Ягеллонський університет (пол. Uniwersytet Jagielloński), часто Краківський університет — вищий навчальний заклад в Кракові, найдавніший і один з найбільших в Польщі, один з найстаріших в Європі.

Грамота про заснування університету була видана 12 травня 1364 року Казимиром III[1], він став другим в Центральній Європі після Празького університету, відкритого 1348 року. Реорганізований 1400 року Владиславом II Ягайлом (назва була надана університетові у 19 столітті, щоб підкреслити зв'язок з династією Ягеллонів). Цей вищий навчальний заклад є найстарішим у Польщі і одним з найстаріших у Європі, сьогодні має 15 факультетів.

Після розквіту в другій половині 15 — на початку 16 століть занепав у 17 столітті, за часів приналежності Кракова до Австрії став осередком польської науки.

Факультети[ред.ред. код]

На цей час Ягеллонський Університет (включно з Collegium Medicum UJ) має 15 факультетів:

    • Факультет юриспруденції та адміністрації (Wydział Prawa i Administracji)
    • Філософський факультет
    • Факультет фізики, астрономії та прикладної інформатики (Wydział Fizyki, Astronomii i Informatyki Stosowanej)
    • Історичний факультет (Wydział Historyczny)
    • Філологічний факультет (Wydział Filologiczny)
    • Факультет полоністики (Wydział Polonistyki)
    • Факультет математики та інформатики (Wydział Matematyki i Informatyki)
    • Факультет хімії (Wydział Chemii)
    • Факультет біології та наук про Землю (Wydział Biologii i Nauk o Ziemi)
    • Факультет управління та соціальної комунікації (Wydział Zarządzania i Komunikacji Społecznej)
    • Факультет міжнародних і політичних досліджень (Wydział Studiów Międzynarodowych i Politycznych)
    • Факультет біохімії, біофізики та біотехнології (Wydział Biochemii, Biofizyki i Biotechnologii)
  • Collegium Medicum
    • Лікарський факультет (Wydział Lekarski)
    • Фармацевтичний факультет (Wydział Farmaceutyczny)
    • Факультет наук про здоров'я (Wydział Nauk o Zdrowiu)
Ягеллонський університет.
Будівля Collegium Novum
Кампус 600-річчя поновлення Ягеллонського університету

Університет здійснює підготовку за 73 напрямами і 152 спеціалізаціями. Станом на 31.12.2012 у Ягеллонському Університеті навчалось 45 498 студентів.

Бібліотека Ягеллонського університету[ред.ред. код]

Бібліотека університету — одна з найбільших і найдавніших в Польщі, має більше 6 млн одиниць зберігання. У фондах бібліотеки велика колекція середньовічних рукописів, серед яких, наприклад, De revolutionibus orbium coelestium Коперніка, Кодекс Балтазара Бегема. Тут є велике зібрання літератури польського самвидаву часів комуністичної влади (1945—1989). До бібліотеки належать фонди так званої Берлінки, статус якої залишається спірним.

Українці в університеті[ред.ред. код]

Від самого початку в Ягеллонському університеті навчалось багато українців. Студентом і засновником кафедри астрономії Краківського університету був Мартин Русин. На кафедрі Русина, який в числі перших звернув увагу на недоліки системи Пієрбаха, навчалися Яків з Залісся, Іван Брошка з Підляшшя, Микола з Шадка, Михайло з Довгопілля, Амброзій з Бардієва, Григорій з Нового Села, Бернард Ваповський з Радохонець, Юрій Котермак з Дрогобича, який, власне, і став першим вчителем Миколая Коперника. Також в університеті навчався й викладав поет і науковець Григорій Самбірчик, випускник Падуанського університету Ян Лятос[Джерело?]

За австрійських і польських часів сотні українців закінчили Ягеллонський університет. В 19 столітті на теологічному факультеті Ягеллонського університету викладали Ф. Кудревич, Л. Лаврисевич та інші. У Кракові українці вивчали переважно медицину (з 1889 професором медицини був Валерій Яворський), а також інші предмети.

Наприкінці 19 століття українські студенти Ягеллонського університету заснували «Академічну Громаду», а в 1920-их роках — Українську Студентську Громаду в Кракові, що у 1930 році нараховувала близько 400 студентів.

У Ягеллонському університеті навчалися Василь Стефаник, Катря Гриневичева, І. Прийма, Роман Яросевич, Володимир Старосольський, В. Вітошинський та багато інших.

У 1926 році при Ягеллонському університеті була створена кафедра української філології (література — Богдан Лепкий, мова — Іван Зілинський); крім того, працювали як доценти українці: Степан Томашівський, Ю. Панейко, Володимир Кубійович, лектор української мови — Юліан Геник-Березовський, Володимир Мокрий1972 року).

З 1962 року Ягеллонський університет підтримує дружні зв'язки з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

З 1999 року Факультет права та адміністрації Ягеллонського університету співпрацює з українськими вищими навчальними закладами — у Києві, Львові й Тернополі.

Відомі випускники[ред.ред. код]

Почесні доктори[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Віртуальний візит університетом:

Українські програми Факультету права та адміністрації ЯУ


Освіта Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.