Ягеллонський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Яґеллонський університет)
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°03′39″ пн. ш. 19°55′58″ сх. д. / 50.06083° пн. ш. 19.93278° сх. д. / 50.06083; 19.93278

Ягеллонський університет
Оригінальна назва Uniwersytet Jagielloński
Гасло «Розум перед силою» (лат. Plus ratio quam vis)
Заснований 12 травня 1364
Ректор Проф. Войцех Новак[pl]
Розташування Краків, Польща Польща
Тип державний
Студентів 52 445 (2008)
Положення POL Kraków map.svg
Адреса Collegium Novum
ul. Gołębia, 24
31-007 Kraków
Сайт www.uj.edu.pl
Ягеллонський університет у Кракові

Ягеллонський університет (пол. Uniwersytet Jagielloński), часто Краківський університет — вищий навчальний заклад в Кракові, найдавніший і один з найбільших в Польщі, один з найстаріших в Європі.

Грамота про заснування університету була видана 12 травня 1364 року Казимиром III[1], він став другим в Центральній Європі після Празького університету, відкритого 1348 року. Реорганізований 1400 року Владиславом II Ягайлом (назва була надана університетові у 19 столітті, щоб підкреслити зв'язок з династією Ягеллонів). Цей вищий навчальний заклад є найстарішим у Польщі і одним з найстаріших у Європі, сьогодні має 15 факультетів.

Після розквіту в другій половині 15 — на початку 16 століть занепав у 17 столітті, за часів приналежності Кракова до Австрії став осередком польської науки.

Факультети[ред.ред. код]

На цей час Ягеллонський Університет (включно з Collegium Medicum UJ) має 15 факультетів:

    • Факультет юриспруденції та адміністрації (Wydział Prawa i Administracji)
    • Філософський факультет
    • Факультет фізики, астрономії та прикладної інформатики (Wydział Fizyki, Astronomii i Informatyki Stosowanej)
    • Історичний факультет (Wydział Historyczny)
    • Філологічний факультет (Wydział Filologiczny)
    • Факультет полоністики (Wydział Polonistyki)
    • Факультет математики та інформатики (Wydział Matematyki i Informatyki)
    • Факультет хімії (Wydział Chemii)
    • Факультет біології та наук про Землю (Wydział Biologii i Nauk o Ziemi)
    • Факультет управління та соціальної комунікації (Wydział Zarządzania i Komunikacji Społecznej)
    • Факультет міжнародних і політичних досліджень (Wydział Studiów Międzynarodowych i Politycznych)
    • Факультет біохімії, біофізики та біотехнології (Wydział Biochemii, Biofizyki i Biotechnologii)
  • Collegium Medicum
    • Лікарський факультет (Wydział Lekarski)
    • Фармацевтичний факультет (Wydział Farmaceutyczny)
    • Факультет наук про здоров'я (Wydział Nauk o Zdrowiu)
Ягеллонський університет.
Будівля Collegium Novum
Кампус 600-річчя поновлення Ягеллонського університету

Університет здійснює підготовку за 73 напрямами і 152 спеціалізаціями. Станом на 31.12.2012 у Ягеллонському Університеті навчалось 45 498 студентів.

Бібліотека Ягеллонського університету[ред.ред. код]

Бібліотека університету — одна з найбільших і найдавніших в Польщі, має більше 6 млн одиниць зберігання. У фондах бібліотеки велика колекція середньовічних рукописів, серед яких, наприклад, De revolutionibus orbium coelestium Коперніка, Кодекс Балтазара Бегема. Тут є велике зібрання літератури польського самвидаву часів комуністичної влади (1945—1989). До бібліотеки належать фонди так званої Берлінки, статус якої залишається спірним.

Українці в університеті[ред.ред. код]

Від самого початку в Ягеллонському університеті навчалось багато українців. Студентом і засновником кафедри астрономії Краківського університету був Мартин Русин. На кафедрі Русина, який в числі перших звернув увагу на недоліки системи Пієрбаха, навчалися Яків з Залісся, Іван Брошка з Підляшшя, Микола з Шадка, Михайло з Довгопілля, Амброзій з Бардієва, Григорій з Нового Села, Бернард Ваповський з Радохонець, Юрій Котермак з Дрогобича, який, власне, і став першим вчителем Миколая Коперника. Також в університеті навчався й викладав поет і науковець Григорій Самбірчик, випускник Падуанського університету Ян Лятос[Джерело?]

За австрійських і польських часів сотні українців закінчили Ягеллонський університет. В 19 столітті на теологічному факультеті Ягеллонського університету викладали Ф. Кудревич, Л. Лаврисевич та інші. У Кракові українці вивчали переважно медицину (з 1889 професором медицини був Валерій Яворський), а також інші предмети.

Наприкінці 19 століття українські студенти Ягеллонського університету заснували «Академічну Громаду», а в 1920-их роках — Українську Студентську Громаду в Кракові, що у 1930 році нараховувала близько 400 студентів.

У Ягеллонському університеті навчалися Василь Стефаник, Катря Гриневичева, І. Прийма, Роман Яросевич, Володимир Старосольський, В. Вітошинський та багато інших.

У 1926 році при Ягеллонському університеті була створена кафедра української філології (література — Богдан Лепкий, мова — Іван Зілинський); крім того, працювали доцентами українці: Степан Томашівський, Ю. Панейко, Володимир Кубійович, лекторами української мови — Юліан Геник-Березовський, Володимир Мокрий1972 року).

З 1962 року Ягеллонський університет підтримує дружні зв'язки з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

З 1999 року Факультет права та адміністрації Ягеллонського університету співпрацює з українськими вищими навчальними закладами — у Києві, Львові й Тернополі.

Відомі випускники[ред.ред. код]

Почесні доктори[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Віртуальний візит університетом:

Українські програми Факультету права та адміністрації ЯУ


Освіта Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.