Дробіленко Андрій Іванович
| Андрій Дробіленко Дробіленко Андрій Іванович | ||
|---|---|---|
 Старший лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
13 липня 1969 м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР, СРСР | |
| Смерть |
27 жовтня 2022 (53 роки) с. Новоселівське[1], Коломийчиська сільська громада, Сватівський район, Луганська область (загинув у бою) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Криворізький гірничорудний інститут | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2022 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Андрій Іванович Дробіленко — старший лейтенант Збройних сил України, відзначився у ході російського вторгнення в Україну, учасник російсько-української війни, Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Андрій Дробіленко народився 13 липня 1969 року в Кривому Розі на Дніпропетровщині. Після закінчення середньої школи 62 навчався в Криворізькому гірничорудному інституті.
Розпочав свою трудову діяльність 1992 року на Ленінському рудоремонтному заводі, згодом працював на інших підприємствах. У 2017 році був призначений начальником виробничого цеху на ТОВ «ДЕТ-ЮА».
У ході повномасштабного російського вторгнення в Україну 19 серпня 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ та перебував на передовій. Обіймав військову посаду командира взводу стрілецького батальйону 92-тої окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка.
Загинув 27 жовтня 2022 року: командував групою, яка героїчно утримувала оборонний рубіж у районі села Новоселівське Сватівського району на Луганщині та зазнав смертельних поранень під вогнем важкої техніки та артилерії[1].
Чин прощання відбувся 4 листопада 2022 року на Краматорському кладовищі[2][3][4].
Родина[ред. | ред. код]
У загиблого залишились дружина та син[2], яким 6 грудня 2023 року Президент України урочисто передав орден «Золота Зірка»[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Сьогодні день найсильніших синів і доньок України, які боронять Батьківщину на суші, у повітрі, на воді – Президент вручив державні нагороди з нагоди Дня ЗСУ. Президент України. 6 грудня 2023.
- ↑ а б На Луганщині загинув 53-річний криворізький воїн Андрій Дробіленко. РУДАНА (укр.). 3 листопада 2022. Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ У Кривому Розі провели в останню путь захисників України Андрія Дробіленка та Олександра Барановського, що загинули на Луганщині. Перший міський (ua) . Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ У Кривому Розі проведуть в останню путь захисника Андрія Дробіленка. KRIVBASS.CITY (укр.). Процитовано 28 жовтня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 29 вересня 2023 року № 656/2023 «Про присвоєння А. Дробіленку звання Герой України »
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші лейтенанти (Україна)
- Народились 13 липня
- Народились 1969
- Померли 27 жовтня
- Померли 2022
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Кривого Рогу
- Випускники Криворізького національного університету
- Померли у Сватівському районі
- Поховані у Кривому Розі