Музей «Дрогобиччина»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Музей «Дрогобиччина»
Палац мистецтв у Дрогобичі.jpg
49°21′ пн. ш. 23°30′ сх. д. / 49.350° пн. ш. 23.500° сх. д. / 49.350; 23.500Координати: 49°21′ пн. ш. 23°30′ сх. д. / 49.350° пн. ш. 23.500° сх. д. / 49.350; 23.500
Засновано 1940
Розташування Україна Україна: Дрогобич
Адреса вул. Т.Шевченка,38
Фонд понад 50 000 од. зберігання
Директор Гладун Алла Володимирівна [1], [2]
Сайт http://dr-museum.com/

Музе́й «Дрого́биччина» (анг. Museum Drohobychyna, пол. Muzeum Drohobyczyna, поширена назва Дрого́бицький краєзна́вчий музе́й або, просто, Дрого́бицький музе́й) — музейний комплекс, розташований у місті Дрогобич Львівської області; в структуру якого входять шість відділів, що містять цінне зібрання матеріалів і предметів з історії, природи, культури, етнографії, творчих досягнень і видатних діячів Дрогобиччини.

Загалом, музейні реліквії відтворюють історію краю від епохи палеоліту до сьогодення; представляють європейське мистецтво, що включає в себе пам'ятки живопису, кераміки та меблів XVIIXIX ст. В музеї є чимало цінних експонатів. Зокрема, скарби графа Лянцкоронського та стінопис відомого світу письменника і художника Бруно Шульца.

Особливою окрасою та гордістю музею є пам'ятка дерев'яної архітектури XV cтоліття — Церква Святого Юра, що внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Адміністарація музею розташована у Палаці мистецтв.

Структура і очільник[ред.ред. код]

Наразі Дрогобицький краєзнавчий музей — це фактично декілька музеїв, об'єднаних в одну структуру:

Окремими відділами музею також є:


Директор музею Алла Гладун2011 року).

З історії музею[ред.ред. код]

Краєзнавчий музей у місті Дрогобич як Державний обласний краєзнавчий музей «Дрогобиччина» був створений у травні 1940 року. Для музею було передано будинок колишньої Дрогобицької повітової ради, споруджений у 1894 році (зараз у цьому будинку відділ природи та історії). Основу музейної експозиції склали колекції графа Лянцкоронського, Хирівської єзуїтської школи, окремі збірки колишніх Самбірського історико-етнографічного і Трускавецького природничо-етнографічного музеїв.

У роки тимчасової окупації Дрогобича під час II Світової війни частину експонатів музею було знищено. Заклад відновив свою роботу наприкінці 1944 року[3].

Із незалежністю України почалась розбудова закладу. Так, у 1996 році було відкрито Дрогобицьку картинну галерею, яка розташовувана у будинку, зведеному віце-бургомістром Дрогобича початку XX століття Якубом Файєрштейном. Екстер'єр будинку повністю зберігся на відміну від інтер'єрів.

А 2005 року музей «Дрогобиччина» отримав одну з найкрасивіших споруд міста в стилі пізнього бароко початку XX століття — колишній будинок доктора-ренгенолога Йожефа Ротта, в якому облаштовано Палац мистецтв.

Фонди та експозиції[ред.ред. код]

На початку 1990-х років фонди Дрогобицького краєзнавчого музею налічували близько 40 тисяч одиниць зберігання — археологічні та етнографічні матеріали, предмети побуту, документи, фотографії, цінні твори живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва. Особливу цінність становлять настінні розписи XVIII століття, середньовічні ікони, стародруки, колекції італійської майоліки XV-XVII століть та китайської порцеляни XVI-XIX століть, зразки портретного живопису. Станом на 2014 рік фонди музею налічують понад 50 тисяч одиниць зберігання.

Відділ природи та історії[ред.ред. код]

Експозиція відділу історії розгорнута у будинку колишньої Дрогобицької повітової ради (вул. І.Франка, 32), спорудженому в 1894 році. Висвітлює важливі події історії краю (і, частково, міста Самбора), життя і побут мешканців Дрогобиччини від найдавніших часів до наших днів. Містить археологічні матеріали, середньовічні ужиткові речі, реманент народних промислів та ремісничі знаряддя праці, музичні інструменти, фотографії, документи, реліквії пов'язані з життям та діяльністю визначних вихідців із Дрогобиччини.

В експозиції можна побачити і пам'ятки, котрі висвітлюють історію давнього Дрогобича, який вже у XIV ст. був одним із головних центрів солеваріння у Перемишльській землі, а в 1422 р. місту було надано привілей на Магдебурзьке право. Серед музейних експонатів: макет герба XVI–XVIII ст. із зображенням 9 традиційних топок (мірок) солі, цегла пальчаста XIV–XV ст. із розкопок біля костелу св. Бартоломея, макет Воздвиженської церкви XV–XVII ст., частина дерев'яної водогінної труби та залишки частоколу міста XVII ст[4].

Представлено і музичні інструменти XVIIXVIII ст.: бубен, ліра та цимбали — невід'ємні атрибути троїстих музик, трембіти, тріскачка. Важливою віхою в історії Дрогобича є нафтова доба, яка представлена чималою кількістю експонатів.

Один із експозиційних розділів представлений пам'ятками первісного суспільства, знайдених під час археологічних розкопок на території Дрогобиччини, які відтворюють різні епохи: від палеоліту до раннього заліза. Експонується найдавніший з відомих на території Прикарпаття глиняний ліпний посуд із неолітичного поселення культури лінійно-стрічкової кераміки із cела Кульчиці Самбірського району. Окрасою експозиції відділу історії є Самбірський бронзовий скарб ранньозалізної доби (браслети, намисто, сокири, серп), який свідчить про торговельно-обмінні зв'язки з племенами, які жили на південь від Карпат.

Кількість експонатів відділу постійно зростає. Це також археологічні та етногрфічні матеріали, документи, фотографії, вироби дрогобицьких ремісників, знаряддя праці. У природній частині виставлено зразки флори і фауни Карпатського регіону.

Особливе місце в експозиції та сховищі відділу займають реліквії, пов'язані з життям і діяльністю визначних вихідців із Дрогобиччини: Юрія Котермака (Дрогобича), Івана Франка, Уляни Кравченко, «галицького Макаренка» Стефана Коваліва, Михайла Драґана.

Комплекс експонатів висвітлює тривалу боротьбу за незалежність і становлення Української держави, діяльність ОУН-УПА. Відкрито також меморіальну кімнату полковника Січових Стрільців, голови проводу ОУН — Андрія Мельника. В експозиції оригінальний прапор організації, на якому присягали на вірність Україні визначні діячі Євген Коновалець, Андрій Мельник, Степан Бандера тощо.

У відділі історії знаходиться також «Меморіальна кімната Андрія Мельника», яка присвячена життю та діяльності голови проводу ОУН (від особистих речей до тематичної літератури).

Головним експозиційним акцентом історичноного музейного відділу є діорама-макет «Повстанська криївка», виготовлена за описом командира УПА Степана Стебельського («Хріна»). Її відкриття було присвячено 60-річчю УПА.

Галерея сакрального мистецтва[ред.ред. код]

Галерея сакрального мистецтва

Особливої уваги, зокрема, заслуговують мистецькі шедеври у виконанні Стефана Поповича Медицького.

Частина експозиції присвячена творчості отця Василя Глібкевича. Це іконопис 40-70 років XVIII століття. Всі ікони мальовані для Дрогобицьких церков, найбільше — для Юріївської та Воздвиженської.

Серед експонатів відділу — реставровані ікони Дрогобиччини і світське мистецтво XVII–XVIII століть.

Докладніше: Галерея сакрального мистецтва

Палац мистецтв (відділ європейського мистецтва)[ред.ред. код]

У 90-х роках палац передали музею «Дрогобиччина», де 21 вересня 1995 відбулося відкриття експозиційних залів. Два зали на першому поверсі та увесь другий поверх — виставкові.

Після реорганізації Картинної галереї (тепер Галерея сакрального мистецтва), а саме 2005 року, сюди перенесено експозицію «Європейське мистецтво XVII — поч. XX ст.» Нині, також, в Палаці мистецтв розміщується Дрогобицька асоціація художників (ДАХ). Художники, які входять до цього об'єднання відомі митці в Україні та за її межами. Працюють в різних стильових нарямах та техніках: олійний живопис, живопис на склі, церковне малярство.

Українське сучасне малярство у «Палаці мистецтв» представлено творами відомих художників сер. та кін. ХХ ст. Народного художника України М.Романишина, відомих художників В.Литвиненко, І.Бондара, А.Шкурка, М.Пійтер, В.Риботицький, П.Гейдек, Е.Романеску[5].

Переважно, це пейзажі, натюрморти, сюжетні твори. В експозиції преставлені твори худоржниківа двох поколінь, — різні школи, стилі, мова, техніка виконання, але всі вон творять переважно в жанрі українського ліричного пейзажу.

У 2001 році мистецька музейна колекція поповнилась настінними малюнками письменника і художника Бруно Шульца, уродженця Дрогобича. Про життя і творчу діяльність цього митця розповідають експонати у двох залах.

На сьогоднішній день експозиція Палацу мистецтв складається із:

  • Змінних виставок (щомісячне оновлення).
  • Стінопису Бруно Шульца.
  • Експозиція творів живопису ХХ ст. з фондової збірки.
  • Скарбів графа Лянцкоронського.

Виноски[ред.ред. код]

Джерела, посилання тв література[ред.ред. код]