Перейти до вмісту

Дяківка (Конотопський район)

Координати: 51°10′39″ пн. ш. 34°1′58″ сх. д. / 51.17750° пн. ш. 34.03278° сх. д. / 51.17750; 34.03278
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дяківка (Буринський район))
село Дяківка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Конотопський район
Тер. громада Буринська міська громада
Код КАТОТТГ UA59020030160035884 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Дяківка 
Основні дані
Населення 707
Поштовий індекс 41724
Телефонний код +380 5454
Географічні дані
Географічні координати 51°10′39″ пн. ш. 34°1′58″ сх. д. / 51.17750° пн. ш. 34.03278° сх. д. / 51.17750; 34.03278
Середня висота
над рівнем моря
165 м
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Карпилівка
Місцева влада
Адреса ради 41752, Сумська обл., Конотопський р-н, м. Буринь, вул. Захисників України, 1
Карта
Дяківка. Карта розташування: Україна
Дяківка
Дяківка
Дяківка. Карта розташування: Сумська область
Дяківка
Дяківка
Мапа
Мапа

Дякі́вка — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Населення становить 707 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Дяківська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Дяківка розташоване на березі річки без назви, яка за 2 км впадає у річку Вижлиця, вище за течією примикає село Шпокалка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Новий Мир.

Через село пролягає залізниця, станція Карпилівка. Поруч пролягає автомобільний шлях Т 1908.

Історія

[ред. | ред. код]
  • Село відоме з першої половини XVIII ст.
  • За даними на 1862 рік у власницькому селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 1052 особи (525 чоловіків та 527 жінки), налічувалось 95 дворових господарств, існувала православна церква[1].
  • Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі Клепальської волості мешкало 957 осіб, налічувалось 171 дворове господарство, існували православна церква та 12 вітряних млинів[2].
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках[3], встановлено смерті не менше 15 людей[4].
  • 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Буринської міської громади[5].
  • 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Буринського району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району[6].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 690 96.23 %
російська 17 3.77 %
Усього 707 100 %

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Молочно-товарна ферма.
  • «Вікторія», агрофірма, ТОВ.
  • «Бурякорадгосп ім. Б. Хмельницького».

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • Дитячий садок.
  • Школа.

Галерея

[ред. | ред. код]

Постаті

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1740)
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
  3. стор 28 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2015.
  4. Мартиролог. Буринський район (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2015. Процитовано 1 липня 2015.
  5. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]