Землянка (Конотопський район)
| село Землянка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Тер. громада | Дубов'язівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA59020050110035889 
|
| Облікова картка | Землянка |
| Основні дані | |
| Засноване | середина XVII століття |
| Перша згадка | 1778 (247 років) |
| Населення | 647 |
| Поштовий індекс | 41653 |
| Телефонний код | +380 5447 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°11′3″ пн. ш. 33°32′37″ сх. д. / 51.18417° пн. ш. 33.54361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
156 м |
| Відстань до обласного центру |
120 км |
| Відстань до районного центру |
30 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41655, Сумська обл., Конотопський р-н, с-ще Дубов'язівка, вул. В. Глуховця, 8 |
| Сільський голова | Білик Леонід Іванович |
| Карта | |
  Землянка | |
 Землянка | |
| Мапа | |
| |
Землянка — село в Україні, у Дубов'язівській селищній громаді Конотопського району Сумської області. До 2020 року адміністративний центр Землянської сільської ради.
Село Землянка розташоване за 120 км від обласного центру та 30 км від районного центру, на одному з витоків річки Кросна, нижче за течією примикає село Грузьке. На річці є декілька загат. Поруч пролягає автошлях територіального значення Т 1910.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 582 | 97.32% |
| російська | 16 | 2.68% |
| Усього | 598 | 100% |
Село, за переказами, виникло приблизно в середині XVII століття (перша згадка — з 1778 року). Достовірних історичних документів про час його виникнення та походження назви не існує.
Першими поселенцями були біженці з Правобережної України, які тікали від гніту польських поміщиків. Селилися на території села і біженці з сусідніх губерній Російської імперії. Його територія відносилася до так званої Слобідської України. У селі існує переказ, що першим поселенцем був Коршик. Ще й зараз Землянку іноді називають «Коршиків хутір».
За царювання Катерини II Землянка та декілька навколишніх сіл — Сафонове, Дич, Нечаївка, В'язове, Дуброва, Рокитне, Білоусівка, Тернівка, Ново-Леонтіївка, Попова Слобода, Грузьке, Олександрівка, Гвинтове, Дубинка — належали генералові царської армії Кирилу Черепу. Його маєток знаходився у селі Грузькому, а в Землянці — його сина Андрія, якого тут прозвали «рябий пан», гвардії поручик, холостяк.
У Землянці Андрій Череп мав селітровий, винокурний, цегельний і шкіряний заводи. Вся земля в селі — 2 тисячі гектарів — належала Черепу. Селяни мали городи по 0,5 десятини. Після реформи 1861 року селяни одержали 775 десятин землі, або в середньому по 1,5 десятини на кожну сім'ю. У селі на той час мешкало 517 сімей. Решта землі — 1525 десятин — залишилася в користуванні поміщика.
Станом на 1862 рік у власницькій слободі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 1192 особи (590 чоловіків та 602 жінки), налічувалось 143 подвір'їв, існував селітровий завод[2].
Станом на 1880 рік у колишній власницькій слободі Гружчанської волості, мешкало 1386 осіб, налічувалось 210 дворових господарств, існувала лавка[3].
Звільнення селян від кріпацтва відбулося в таких же умовах, як і по всій країні. Викупні платежі зовсім розорили їх. І селяни після звільнення змушені були підробляти два дні на тиждень на панщині. Старожили розповідали, що в кінці XIX століття в селі проживали приблизно 350 сімей.
Примусова колективізація в селі розпочалася у 1929—1930 роках. Був створений перший колгосп «Червоний партизан», до якого ввійшли 150 господарств. 1931 року до колгоспу вступили майже всі сім'ї. В результаті цього було створено ще два колгоспи: імені МОДБРу (Міжнародна організація допомоги борцям революції). Колгоспи ці були дрібні, приблизно по 700 га землі, тому ж 1932 році землянські колгоспи були об'єднані в один.
Село зазнало геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР у 1923—1933 та 1946–1947 роках.
12 червня 2020 року, в ході децентралізації, Землянська сільська рада об'єднана з Дубов'язівською селищною громадою.
В селі діють: сільськогосподарське підприємство ТОВ АФ «Довіра», фельдшерський пункт, загальноосвітня школа І—III ст., сільський клуб та бібліотека, приватні крамниці та поштове відділення.
Уродженець села:
- Брисюк Микола Миколайович (1975—2016) — військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- ↑ рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1726)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- Погода в селі Землянка. [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| Повітове місто | _(1854).png) | |
|---|---|---|
| Міста, містечка та слободи | ||
| Волості | Берюхівська • Бочечанська • Буринська • Великонеплюївська • Волинцівська • Гвинтівська • Глушецька • Гружчанська • Казачанська • Клепальська • Князівська • Краснослобідська • Крупецька • Миколаївська • Новослобідська • Попово-Слобідська • Пригородська • Рев'якінська • Черепівська • Шалигінська • Яцинська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1862 рік) | ||