Клепали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Клепали
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Буринський район
Рада/громада Клепалівська сільська рада
Код КОАТУУ 5920984101
Облікова картка Клепали 
Основні дані
Населення 711
Поштовий індекс 41723
Телефонний код +380 5454
Географічні дані
Географічні координати 51°11′28″ пн. ш. 33°57′12″ сх. д. / 51.19111° пн. ш. 33.95333° сх. д. / 51.19111; 33.95333Координати: 51°11′28″ пн. ш. 33°57′12″ сх. д. / 51.19111° пн. ш. 33.95333° сх. д. / 51.19111; 33.95333
Середня висота
над рівнем моря
158 м
Водойми р. Сейм
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Путивль
Відстань до
залізничної станції
7 км
Місцева влада
Адреса ради 41723, Сумська обл., Буринський р-н, с.Клепали, вул.Присеймівська,7
Сільський голова Притико Микола Васильович
Карта
Клепали. Карта розташування: Україна
Клепали
Клепали
Клепали. Карта розташування: Сумська область
Клепали
Клепали
Клепали. Карта розташування: Буринський район
Клепали
Клепали

Клепали́ — село в Україні, в Буринському районі Сумської області. Населення становить 711 осіб. Орган місцевого самоврядування — Клепалівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Клепали розташоване на лівому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Піски, нижче за течією примикає село Ігорівка, на протилежному березі — село Чаплищі.

По селу тече струмок, що пересихає із загатою. Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Деякі стариці мають назви. Назва села походить від озера Клепало.

Поруч пролягає автомобільний шлях Т 1908 та залізниця, станція Клепали.

На північному сході від села бере початок річка Буривня, права притока річки Сейм.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Братська могила радянських воїнів та пам'ятник воїнам-землякам
  • У фондах Російського державного архіву давніх актів (РДАДА) у Москві зберігається "Кресленик земель у районі деревні Клепало Підгородного стану Путивльського повіту, виконаний чорнилом на папері. Датований цей важливий для історії нашої Буринщини картографічний документ 1685 роком. Його створення пов'язане з «Судовою справою  за чолобиттям Зіновія Кузьмича  Панова на путивльських солдат Андрія та Василя Спиридоновичів Соколових про незаконне насильницьке заволодіння пасічним місцем за річкою Сеймом». Кресленик склеєний з двох аркушів і має формат 62х40 см. На ньому позначені деревня Клепало, Клепальське городище, Вирський шлях, курган біля цього шляху, річка Сейм, озеро Клепало з гирлом, яке впадає в Сейм, Клепальський та Пісківський яри, три невеличкі кургани у верхів'ях Пісківського яру, Дике поле, пасіка тощо. Позначені також землі Зіновія Панова та Леонтія Черепова, які на той час межували біля Клепал.
  • 23 лютого 1693 р. по благословенній грамоті священику о. Федору був виданий антимінс для освячення церкви Миколи Чудотворця у селі Клепальське Городище (Материалы для истории церквей Курской, Харьковской, Орловской, Черниговской и Воронежской губ., городов и станиц Донской области: по приходным окладным книгам жилых дачных церквей патриаршего Казенного приказа, 7136[1628]-1746 гг., Типография Русского товарищества, с.67)
  • За даними на 1862 рік у власницькому селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 1370 осіб (688 чоловіків та 682 жінки), налічувалось 140 дворових господарств, існувала православна церква, селітряний завод та станова квартира[1].
  • Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі, центрі Клепальської волості, мешкало 1625 осіб, налічувалось 274 дворових господарства, існували православна церква та школа[2].
  • У склепі при Казанській церкві були поховані поміщики Викентій Семенович та Варвара Миколаївна Студзінські і Олександр Гаврилович Гамалія (Река времен. Книга четвертая. Русский провинциальній некрополь. Москва, 1996, с.398).
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, здійсненого урядом СРСР 1932-33, встановлено смерті не менше 19 людей[3].
  • Наприкінці 1940-их років окупаційна комуністична влада зруйнувала храм Казанської ікони Божої Матері:
Церковну цеглу районний партійно-комсомольський актив використовував на спорудження власних будинків у м. Бурині, а також на брукування доріг. Місцеві селяни при руйнації церковних підвалів оскверняли склепи і поховання священиків, фундаторів храму та членів їх родин: металеві труни розбивали, а вцілілі рештки одягу та риз розтягували "на лоскутки". Було сплюндроване і саме місце, де стояла церква: ґрунт вивозився на підсипання автошляху "Харків-Глухів"...
[4]

Економіка[ред. | ред. код]

  • Свино-товарна ферма.
  • «Клепали», приватна агрофірма.
  • «Альфа», фермерське господарство.

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1734)
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
  3. Мартиролог. Буринський район. Архів оригіналу за 27 травень 2015. Процитовано 13 липень 2015. 
  4. Олег Корнієнко. Зруйновані храми Сумщини. Суми, 2009, С.13

Джерела[ред. | ред. код]