Клепали
| село Клепали | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Рада | Клепалівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA59020030200055230 |
| Облікова картка | Клепали |
| Основні дані | |
| Населення | 711 |
| Поштовий індекс | 41723 |
| Телефонний код | +380 5454 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°11′28″ пн. ш. 33°57′12″ сх. д. / 51.19111° пн. ш. 33.95333° сх. д.Координати: 51°11′28″ пн. ш. 33°57′12″ сх. д. / 51.19111° пн. ш. 33.95333° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
158 м |
| Водойми | р. Сейм |
| Відстань до районного центру |
7 км |
| Найближча залізнична станція | Путивль |
| Відстань до залізничної станції |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41723, Сумська обл., Буринський р-н, с. Клепали, вул. Присеймівська, 7 |
| Сільський голова | Притико Микола Васильович |
| Карта | |
  Клепали | |
 Клепали | |
| Мапа | |
| |
Клепали́ — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Населення становить 711 осіб. Орган місцевого самоврядування — Клепалівська сільська рада.
Після ліквідації Буринського району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Клепали розташоване на лівому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 5 км розташоване село Піски, нижче за течією примикає село Ігорівка, на протилежному березі — село Чаплищі.
По селу тече струмок, що пересихає із загатою. Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Деякі стариці мають назви. Назва села походить від озера Клепало.
Поруч пролягає автомобільний шлях Т 1908 та залізниця, станція Клепали.
На північному сході від села бере початок річка Буривня, права притока річки Сейм.
Історія[ред. | ред. код]
- У фондах Російського державного архіву давніх актів (РДАДА) у Москві зберігається «Кресленик земель у районі деревні Клепало Підгородного стану Путивльського повіту», виконаний чорнилом на папері. Датований цей картографічний документ 1685 роком. Його створення пов'язане з «Судовою справою за чолобиттям Зіновія Кузьмича Панова на путивльських солдат Андрія та Василя Спиридоновичів Соколових про незаконне насильницьке заволодіння пасічним місцем за річкою Сеймом». Кресленик склеєний з двох аркушів і має формат 62х40 см. На ньому позначені село Клепало, Клепальське городище, Вирський шлях, курган біля цього шляху, річка Сейм, озеро Клепало з гирлом, яке впадає в Сейм, Клепальський та Пісківський яри, три невеличкі кургани у верхів'ях Пісківського яру, Дике поле, пасіка тощо. Позначені також землі Зіновія Панова та Леонтія Черепова, які на той час межували біля Клепал.
- 23 лютого 1693 р. по благословенній грамоті священику о. Федору був виданий антимінс для освячення церкви Миколи Чудотворця у селі Клепальське Городище (Материалы для истории церквей Курской, Харьковской, Орловской, Черниговской и Воронежской губ., городов и станиц Донской области: по приходным окладным книгам жилых дачных церквей патриаршего Казенного приказа, 7136[1628]-1746 гг., Типография Русского товарищества, с.67)
- За даними на 1862 рік у власницькому селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 1370 осіб (688 чоловіків та 682 жінки), налічувалось 140 дворових господарств, існувала православна церква, селітряний завод та станова квартира[2].
- Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі, центрі Клепальської волості, мешкало 1625 осіб, налічувалось 274 дворових господарства, існували православна церква та школа[3].
- У склепі при Казанській церкві були поховані поміщики Викентій Семенович та Варвара Миколаївна Студзінські і Олександр Гаврилович Гамалія (Река времен. Книга четвертая. Русский провинциальній некрополь. Москва, 1996, с.398).
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, здійсненого урядом СРСР 1932-33, встановлено смерті не менше 19 людей[4].
- Наприкінці 1940-их років окупаційна комуністична влада зруйнувала храм Казанської ікони Божої Матері:
[5]Церковну цеглу районний партійно-комсомольський актив використовував на спорудження власних будинків у м. Бурині, а також на брукування доріг. Місцеві селяни при руйнації церковних підвалів оскверняли склепи і поховання священиків, фундаторів храму та членів їх родин: металеві труни розбивали, а вцілілі рештки одягу та риз розтягували «на лоскутки». Було сплюндроване і саме місце, де стояла церква: ґрунт вивозився на підсипання автошляху «Харків-Глухів»…
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними [6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 683 | 96.06% |
| російська | 24 | 3.38% |
| білоруська | 1 | 0.14% |
| польська | 1 | 0.14% |
| інші/не вказали | 2 | 0.28% |
| Усього | 711 | 100% |
Економіка[ред. | ред. код]
- Свино-товарна ферма.
- «Клепали», приватна агрофірма.
- «Альфа», фермерське господарство.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Гетьман Андрій Лаврентійович — радянський військовик, генерал армії. Герой Радянського Союзу.
- Єфименко Роман Федорович (1916—1996) — український графік.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1734)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- ↑ Мартиролог. Буринський район (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2015. Процитовано 13 липня 2015.
- ↑ Олег Корнієнко. Зруйновані храми Сумщини. Суми, 2009, С.13
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст та сіл України (рос.)
- Погода в селі Клепали [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||
_(1854).png)
| |||||||||||
