Діно да Коста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Діно да Коста
Діно да Коста
Діно да Коста
Да Коста під час тренувань у 1956 році
Особисті дані
Народження 1 серпня 1931(1931-08-01)[2]
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Смерть 10 листопада 2020(2020-11-10)[1] (89 років)
  Верона, Венето, Італія[1]
Зріст 182 см
Вага 80 кг
Громадянство  Бразилія
 Італія
Позиція півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1951–1955 Бразилія «Ботафогу» 51 (36)
1955–1961 Італія «Рома» 149 (71)
1960–1961   Італія «Фіорентина» 30 (7)
1961–1963 Італія «Аталанта» 52 (18)
1963–1966 Італія «Ювентус» 51 (11)
1966–1967 Італія «Верона» 31 (5)
1967–1968 Італія «Асколі» 10 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1958 Італія Італія 1 (1)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
1967–1968 Італія «Асколі»
1969 Італія «Ювентус» (мол.)
1969 Італія «Ісернія»
1970–1975 Італія «Сакрофано»
1975–1979 Італія «Фабріано»
1980–1989 Італія «Верона» (мол.)
1990 Італія «Беллуно» (мол.)
1991 Італія «Лонгароне» (мол.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 28 січня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 28 січня 2018.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Діно да Коста (італ. Dino da Costa, 1 серпня 1931, Ріо-де-Жанейро — 10 листопада 2020, Верона) — бразильський футболіст, нападник, після переїзду до Італії прийняв італійське громадянство і провів один матч за національну збірну Італії. Найкращий бомбардир чемпіонату Італії 1956/57. Діно — один з найкращих нападників в історії «Роми» і був наділений потужним ударом[3]. З командою став володарем Кубка ярмарків.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Перш ніж стати футболістом, Діно збирався стати священиком, але після розмови зі своїм духівником Доном Аугусто, майбутнім єпископом Терезіни, Діно вибрав кар'єру футболіста. Він став виступати за «Ботафогу», де дебютував в основному складі в 1948 році, граючи разом з Нілтоном Сантосом і Гаррінчею. У 1948 році він виграв Лігу Каріоку.

У 1955 році Діно разом із Луїсом Вінісіо перейшов в італійську «Рому», будучи поміченим під час європейського турне «Ботафого». Легкості переходу Діно сприяли коріння футболіста: він народився в сім'ї «оріунді», вихідців з Італії. Діно дебютував в італійському чемпіонаті 18 вересня 1955 року, в матчі з «Віченцею», в якій «джалороссі» перемогли 4:1. В Ромі да Коста провів 149 матчів у чемпіонаті, забивши 71 гол і 10 матчів у Кубку Італії з 5-ма забитими м'ячами, а також 3 голи в 4-х матчах у Кубку ярмарків. У сезоні 1956/57 Діно став найкращим бомбардиром італійського чемпіонату з 22 голами.

Діно да Коста з партнерами по «Ювентусу» у липні 1963 року.

У 1960 році Діно на правах оренди виступав за «Фіорентину», але не дуже вдало — всього 8 м'ячів у 30 матчах. Тим не менш за цей сезон 1960/61 він з клубом став переможцем Кубка Італії та володарем Кубка Кубків УЄФА. Потім Діно ненадовго повернувся в «Рому», а в листопаді 1961 року перейшов в «Аталанту», вигравши у сезоні 1962/63 ще один Кубок Італії.

У 1963 році Діно був придбаний «Ювентусом» як резервний гравець на заміну основним форвардам команди, але завдяки непоганій грі, один з трьох проведених у складі «старої синьйори» сезонів Діно провів у ролі основного форварда команди. Всього в «Юве» Діно зіграв 70 матчів (51 в серії A, 4 в кубку Італії і 15 в єврокубках) і забив 12 м'ячів (11 в чемпіонаті і 1 в кубку Італії). З туринським клубом він виграв третій і останній у своїй кар'єрі національний кубок. Останній матч у чорно-білій футболці «Ювентуса» Діно провів у матчі на Кубок Альп, де «Ювентус» був розгромлений швейцарською «Лозанною».

У 1966 році Діно перейшов в клуб Серії B — «Верона», а закінчував кар'єру в клубі Серії С «Асколі», де був граючим тренером.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Завдяки своєму статусу «оріунді», Діно міг виступати у складі національної збірної Італії. Він провів у команді лише один матч, який відбувся 15 вересня 1958 року, в ньому Італії протистояла збірна Північної Ірландії. «Скуадра Адзурра» в тому матчі зазнала поразки з рахунком 1:2, остаточно втративши шанси на поїздку на чемпіонат світу 1958, а єдиний гол за італійців забив Діно. Цей невихід став першим для італійської збірної в історії турніру, а також єдиним аж до розіграшу 2018 року. Через це значна частина гравців більше за збірну не грали, в тому числі і да Коста.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1967 року, очоливши тренерський штаб клубу «Асколі».

В 1969 році працював з юнацькою командою «Ювентуса», після чого очолював нижчолігові клуби «Ісернія», «Сакрофано» та «Фабріано».

В кінці тренерської кар'єри працював з юнацькими командами «Верони», «Беллуно» та «Лонгароне», в якому Діно да Коста працював з молодіжною командою до 1991 року.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Інші турніри Усього
Турнір Ігор Голів Турнір Ігор Голів Ігор Голів
1951 Бразилія «Ботафогу» ЛК 0
1952 ЛК 3 Р/СП 2
1953 ЛК 9 Р/СП 6
1954 ЛК 26 24 Р/СП 7
1955 ЛК 0 Р/СП 7
Усього за «Ботафого» 51 36 22 174 137
1955–56 Італія «Рома» A 34 12
1956–57 A 33 22
1957–58 A 33 19 КІ 4
1958–59 A 27 15
1959–60 A 17 2 КІ 1
1960–61 Італія «Фіорентина» A 30 7 КІ
КВК
3
1
11
1961–62 Італія «Рома» A 5 1
Усього за «Рому» 149 71 5 163 79
1961–62 Італія «Аталанта» A 19 6
1962–63 A 33 12 КІ 3
Усього за «Аталанту» 52 18 3
1963–64 Італія «Ювентус» A 12 3
1964–65 A 31 6 КЯ 1
1965–66 A 8 2
Усього за «Ювентус» 51 11 1 70 12
1966–67 Італія «Верона» B 31 5 33 5
1967–68 Італія «Асколі» C 10 0
Усього за кар'єру 374 148 35

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Фіорентина»: 1960–61
«Аталанта»: 1962–63
«Ювентус»: 1964–65
«Фіорентина»: 1960–61
«Рома»: 1960–61

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Dino Da Costa, addio a una leggenda della Roma e re del gol (12) nei derby contro la Lazio // Corriere della SeraMilano: RCS MediaGroup, 1876. — ISSN 1120-4982; 1128-2568; 2499-2542
  2. Transfermarkt.de — 2000.
  3. Dino Da Costa, per lo Spaccareti sono 80. 47 per Ivano Bonetti. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 3 лютого 2018.

Посилання[ред. | ред. код]