Габрієль Батістута

Габрієль Батістута
Особисті дані
Повне ім'я	Габрієль Омар Батістута
Народження	1 лютого 1969(1969-02-01) (57 років)
	Авельянеда,  Аргентина
Зріст	185 см
Вага	73 кг
Прізвисько	Баті-гол, Король Лев
Громадянство	Аргентина
Позиція	центрфорвард
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
«Ньюеллз Олд Бойз»
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1988—1989 1989—1990 1990—1991 1991—2000 2000—2003 2003 2003—2005	«Ньюеллз Олд Бойз» «Рівер Плейт» «Бока Хуніорс» «Фіорентина» «Рома» →  «Інтернаціонале» «Аль-Арабі» Усього:	24 (7) 21 (4) 30 (13) 269 (168) 63 (30) 12 (2) 22 (30) 441 (254)
Національна збірна**
Роки	Збірна	І (г)
1991—2002	Аргентина	78 (56)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 14 листопада 2010. ** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 14 листопада 2010.

Спортивні медалі
Футбол
Кубки Америки
Золото	Чилі 1991
Золото	Еквадор 1993

Габріє́ль Ома́р Батісту́та (ісп. Gabriel Omar Batistuta) (нар. 1 лютого 1969, Авельянеда) — аргентинський футболіст, нападник. Другий після Ліонеля Мессі за кількістю забитих м'ячів (56 у 78 матчах) у складі збірної Аргентини.

Клубна кар'єра

Аргентинський етап

Габрієль Батістута народився недалеко від Авельянеди, передмістя Буенос-Айресу. Маленький Батістута з дитинства проявив футбольний талант, який помітили скаути клубу «Ньюеллз Олд Бойз», у молодіжному складі якого Габрієль і розпочав своє сходження. У 19 років Батістута дебютує в дорослому складі «Ньюеллз Олд Бойз». Сезон виявляється досить успішним для молодого форварда — 7 м'ячів у 24 матчах. Як наслідок — перехід до сильнішого «Рівер Плейта», одного з грандів аргентинського чемпіонату.

В «Рівері» у юного нападника гра не пішла — всього 4 м'ячі у 21 матчі. Однак інший аргентинський гранд «Бока Хуніорс» запросив Батістуту до своїх лав.

Наступний сезон став найкращим в аргентинському відтинку кар'єри Батістути — 13 голів у 30 матчах, це більш ніж 1 забитий м'яч в середньому за 3 гри, що для 21-річного перспективного форварда зовсім непогано. Скаути італійської «Фіорентини» теж так вважали. Перехід до італійської Серії А став для Габрієля переходом на новий рівень.

«Фіорентина»

За 9 років перебування у Флоренції Батістута став справжньою легендою «Фіорентини» та й усього італійського футболу. Саме тут він робить собі ім'я. Попри турнірне положення команди, Батістута стабільно показує гру найвищого рівня і забиває багато голів. У 1991 році Габрієль нарешті отримує запрошення до збірної Аргентини і стає переможцем Кубка Америки.

Однак майстерності одного Батістути частіше за все замало для того, щоб «Фіорентина» боролася за найвищі нагороди — в Серії А завжди велика конкуренція. В сезоні 1992/93 «Скуадра Віола» покидає вищий ешелон. Але вже в сезоні 1993/94 повертається до нього, багато в чому завдяки Батістуті. Того ж року Габрієль ще раз перемагає з Аргентиною на Кубку Америки, а наступного 1995 року стає найкращим бомбардиром чемпіонату Італії. Альфіо Басіле бере його на Чемпіонат світу в США. В сезоні 1995/96 Батістута виграє свій перший трофей в Італії — Кубок країни, а в сезоні 1996/97 і Суперкубок Італії. В 1998 році Даніель Пассарелла запрошує його на Чемпіонат світу у Франції, Батістуту визнають футболістом року на Батьківщині. Вболівальники «Фіорентини» шаленіють від нього, вони навіть організовують збір коштів на пам'ятник Батістуті. Між тим, стати чемпіоном Італії у складі «Фіорентини» Габрієлю не вдалося. Команда, у складі якої він виблискував поряд з такими майстрами, як Руй Кошта, Енріко К'єза, Анджело Ді Лівіо, Морено Торрічеллі, все ж не могла нарівні змагатися з багатшими та успішнішими грандами Серії А — «Ювентусом», «Міланом», «Інтером» і «Ромою», частіше займаючи місця за межами першої четвірки, які дають змогу виступати лише в Кубку УЄФА. У 2000 році Батістута залишає «Фіорентину», яка перебуває у скруті, і перебирається до лав римської «Роми», сподіваючись з римлянами нарешті здобути скудетто. Всього за «Фіорентину» Батістута провів 269 матчів (6-е місце в історії клубу), забивши 168 голів — винятковий результат.

«Рома»

У перший же рік виступів за «Рому» Батістута нарешті стає чемпіоном Італії, забивши при цьому 20 м'ячів. У «вовків» відмінний підбір виконавців: серед партнерів Батістути — Франческо Тотті, Вінченцо Монтелла, Емерсон, Кафу, Венсан Кандела, Дам'яно Томмазі, Вальтер Самуель, Алдаїр. Наступного року виграний Суперкубок Італії. Але кар'єра Габрієля йде на спад… У рік довгоочікуваного чемпіонства Батістуті виповнився 31 рік. Після першого надуспішного римського сезону далі Габрієль грає вже не так яскраво, як раніше. Однак у 2002 році Марсело Б'єлса все ж запрошує Габрієля до збірної на Чемпіонат світу в Японії та Південній Кореї, але гра Батістути не вражає — він лише бліда тінь себе колишнього. Справи у клубі теж ідуть не найкраще, і в 2003 році «Рома» віддає його в оренду до міланського «Інтера». Підсумковий результат Батістути в Римі — 30 м'ячів у 63 матчах і скудетто в сезоні 2000/01.

Завершення кар'єри

За «нерадзуррі» Батістута провів 12 матчів, відзначившись 2 рази. В кінці сезону Габрієль розмірковує про завершення кар'єри, але все ж приймає вигідну з фінансового погляду пропозицію від клубу «Аль-Арабі» з Катару.

За два сезони в катарському чемпіонаті Батістута чесно відробив свій контракт — 30 забитих голів у 22 іграх. У 2005 році Батістута залишає великий футбол.

Національна збірна

Батістута — учасник трьох Чемпіонатів світу (1994, 1998, 2002), дворазовий переможець Кубка Америки (1991, 1993).

Всього на чемпіонатах світу Габрієль Батістута забив 10 м'ячів (з них 4 — з пенальті), зробивши 2 хет-трики, останнє досягнення досі нікому більше не підкорилося. Загалом за збірну Аргентини провів 78 матчів, забив 56 голів.

Титули та досягнення

Командні

• «Фіорентіна»
  • Серія B (1): 1993-94
  • Кубок Італії (1): 1995-96
  • Суперкубок Італії (1): 1996
• «Рома»
  • Серія А (1): 2000–01
  • Суперкубок Італії (1): 2001
• Національна збірна Аргентини
  • Кубок Америки (2): 1991, 1993
  • Кубок конфедерацій (1): 1992
  • Кубок Артеміо Франкі (1): 1993

Індивідуальні

• Футболіст року в Аргентині (1): 1998
• Найкращий легіонер року в Італії (1): 1998-99
• Третій футболіст світу по версії FIFA (1): 1999
• Найкращий бомбардир Кубка Америки (2): 1991 (6 голів), 1995 (4 голи)
• Найкращий бомбардир чемпіонату Італії (1): 1994-95 (26 голів)
• Найкращий бомбардир Кубка Конфедерацій (1): 1992 (2 голи)
• Найкращий бомбардир чемпіонату Катара (1): 2003—2004 (25 голів)
• Найкращий бомбардир в історії збірної Аргентини: 56 голів
• Найкращий бомбардир в історії Фіорентіни: 209 голів
• Входить до списку ФІФА 100

Статистика виступів

Клубна

Клуб	Сезон	Чемпіонат		Кубок		Конт. кубки		Всього
		Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи
Ньюеллс Олд Бойз	1988-89	16	4	—	—	5	3	21	7
Рівер Плейт	1989-90	7	4	—	—	—	—	7	4
Бока Хуніорс	1989-90	10	2	—	—	—	—	10	2
	1990-91	19	11	—	—	10	9	29	20
Фіорентіна	1991-92	27	13	1	1	—	—	28	14
	1992–93	32	16	2	1	—	—	34	17
	1993-94	26	16	4	4	—	—	30	20
	1994–95	32	26	3	4	—	—	35	30
	1995–96	31	19	6	9	—	—	37	28
	1996–97	32	13	2	1	7	5	41	19
	1997–98	31	21	3	3	—	—	34	24
	1998–99	28	21	5	5	2	1	35	27
	1999–00	30	23	1	1	7	6	38	30
Рома	2000–01	28	20	3	4	2	1	33	25
	2001–02	20	6	0	0	8	0	28	6
	2002–03	12	4	2	1	6	1	20	6
Інтернаціонале	2002–03	12	2	—	—	—	—	12	2
Аль-Арабі	2003-04	18	25	0	0	—	—	18	25
	2004-05	3	0	0	0	—	—	3	0
Ньюеллс Олд Бойз		16	4	—	—	5	3	21	7
Рівер Плейт		7	4	—	—	—	—	7	4
Бока Хуніорс		29	13	—	—	10	9	39	22
Фіорентіна		269	168	27	29	16	12	325	209
Рома		60	30	5	5	16	2	81	37
Інтернаціонале		12	2	—	—	—	—	12	2
Аль-Арабі		21	25	0	0	16	2	21	25
Всього		414	246	32	34	47	26	493	306

Національна збірна

Збірна	Сезон
		Матчі	Голи
Аргентина	1991	7	6
	1992	5	6
	1993	15	5
	1994	10	7
	1995	10	7
	1996	5	3
	1997	2	0
	1998	12	12
	1999	2	2
	2000	5	4
	2001	1	1
	2002	3	1
Всього		77	54

Голи за національну збірну

#	Дата	Місце зустрічі	Суперник	Рахунок	Результат	Турнір
1.	8 липня 1991	Сантьяго, Чилі	Венесуела	3–0	Перемога	Кубок Америки з футболу 1991
2.
3.	10 липня 1991	Сантьяго, Чилі	Чилі	1–0	Перемога	Кубок Америки з футболу 1991
4.	12 липня 1991	Консепсьйон, Чилі	Парагвай	4–1	Перемога	Кубок Америки з футболу 1991
5.	17 липня 1991	Сантьяго, Чилі	Бразилія	3–2	Перемога	Кубок Америки з футболу 1991
6.	21 липня 1991	Сантьяго, Чилі	Колумбія	2–1	Перемога	Кубок Америки з футболу 1991
7.	31 травня 1992	Токіо, Японія	Японія	1–0	Перемога	Kirin Cup 1992
8.	3 червня 1992	Ґіфу, Японія	Уельс	1–0	Перемога	Kirin Cup 1992
9.	18 червня 1992	Буенос-Айрес, Аргентина	Австралія	2–0	Перемога	Товариський
10.
11.	16 жовтня 1992	Ер-Ріяд, Саудівська Аравія	Кот-д'Івуар	4–0	Перемога	Кубок Конфедерацій 1992
12.
13.	17 червня 1993	Ґуаякіль, Еквадор	Болівія	1–0	Перемога	Кубок Америки з футболу 1993
14.	4 липня 1993	Ґуаякіль, Еквадор	Мексика	2–1	Перемога	Кубок Америки з футболу 1993
15.
16.	1 серпня 1993	Буенос-Айрес, Аргентина	Перу	1–0	Перемога	ЧС 1994 кваліфікація
17.	22 серпня 1993	Буенос-Айрес, Аргентина	Перу	2–1	Перемога	ЧС 1994 кваліфікація
18.	17 листопада 1993	Буенос-Айрес, Аргентина	Австралія	1–0	Перемога	ЧС 1994 кваліфікація
19.	31 травня 1994	Тель-Авів, Ізраїль	Ізраїль	3–0	Перемога	Товариський
20.
21.	21 червня 1994	Бостон, Сполучені Штати Америки	Греція	4–0	Перемога	ЧС 1994
22.
23.
24.	3 липня 1994	Пасадена, Сполучені Штати Америки	Румунія	2–3	Поразка	ЧС 1994
25.	8 січня 1995	Ер-Ріяд, Саудівська Аравія	Японія	5–1	Перемога	Кубок Конфедерацій 1995
26.
27.	30 червня 1995	Кільмес, Аргентина	Австралія	2–0	Перемога	Товариський
28.	8 липня 1995	Пайсанду, Уругвай	Болівія	2–1	Перемога	Кубок Америки з футболу 1995
29.	11 липня 1995	Пайсанду, Уругвай	Чилі	4–0	Перемога	Кубок Америки з футболу 1995
30.
31.	17 липня 1995	Рівера, Уругвай	Бразилія	2–2	Нічия	Кубок Америки з футболу 1995
32.	24 квітня 1996	Буенос-Айрес, Аргентина	Болівія	3–1	Перемога	ЧС 1998 кваліфікація
33.	1 вересня 1996	Буенос-Айрес, Аргентина	Парагвай	1–1	Нічия	ЧС 1998 кваліфікація
34.	15 грудня 1996	Буенос-Айрес, Аргентина	Чилі	1–1	Нічия	ЧС 1998 кваліфікація
35.	10 березня 1998	Буенос-Айрес, Аргентина	Болгарія	2–0	Перемога	Товариський
36.	22 квітня 1998	Дублін, Ірландія	Ірландія	2–0	Перемога	Товариський
37.	14 травня 1998	Кордова, Аргентина	Боснія і Герцеговина	5–0	Перемога	Товариський
38.
39.
40.	19 травня 1998	Мендоса, Аргентина	Чилі	1–0	Перемога	Товариський
41.	25 травня 1998	Буенос-Айрес, Аргентина	ПАР	2–0	Перемога	Товариський
42.	14 червня 1998	Тулуза, Франція	Японія	1–0	Перемога	ЧС 1998
43.	21 червня 1998	Париж, Франція	Ямайка	5–0	Перемога	ЧС 1998
44.
45.
46.	30 червня 1998	Сент-Етьєн, Франція	Англія	2–2	Нічия	ЧС 1998
47.	31 березня 1999	Амстердам, Франція	Нідерланди	1–1	Нічия	Товариський
48.	13 жовтня 1999	Кордова, Аргентина	Колумбія	2–1	Перемога	Товариський
49.	29 березня 2000	Буенос-Айрес, Аргентина	Чилі	4–1	Перемога	ЧС 2002 кваліфікація
50.	11 липня 1995	Богота, Колумбія	Колумбія	3–1	Перемога	ЧС 2002 кваліфікація
51.
52.	8 жовтня 2000	Буенос-Айрес, Аргентина	Уругвай	2–1	Перемога	ЧС 2002 кваліфікація
53.	7 жовтня 2001	Асунсьйон, Парагвай	Парагвай	2–2	Нічия	ЧС 2002 кваліфікація
54.	2 червня 2002	Касіма, Японія	Нігерія	1–0	Перемога	ЧС 2002

Голи за національну збірну в неофіційному матчі

#	Дата	Місце зустрічі	Суперник	Рахунок	Результат	Турнір
1.	22 червня 1995	Мендоса, Аргентина	Словаччина (до 23 років)	6–0	Перемога	Товариський (неофіційний)
2.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 1 липня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
• Фан-сайт Габрієля Батістути [Архівовано 6 січня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
• ТОП 100: Габрієль «Batigoal» Батістута [Архівовано 6 грудня 2013 у Wayback Machine.]