Діоскорея слонова
| Діоскорея слонова | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
|
| ||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||
|
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Діоскорею слонова, або слонова нога (Dioscorea elephantipes) — вид квіткових рослин роду Діоскорея родини діскорейних (Dioscoreaceae). Поширена у посушливих районах Південної Африки. Англійські загальновживані назви рослини — elephant's foot (с англ. — «слоняча нога») і hottentot bread («готтентотський хліб»).
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна трав'яниста Ліана. Він отримав назву «слоняча нога» через його великий бульбоподібний стебель, або каудекс, який росте дуже повільно, але часто досягає значних розмірів, часто більше ніж 3 м (10 футів) в колі при висоті майже 1 м (3 фути 3 дюйми) над землею. Ця бульба багата на крохмаль, тому її ще називають готтентотський хліб, а зовні він покритий товстими, твердими пробковими пластинами. Бульба їстівна, але перед її вживанням потрібно її обробити, щоб видалити токсичні речовини[1].
Активний ріст рослини припадає на зимовий період, в цю пору діоскорея слонова розвиває тонкі листяні пагони з темно-плямистими зеленувато-жовтими квітками. В умовах проживання в рідному середовищі рослина цвіте в травні або червні.
Рослини мають роздільностатеві квіти, що спостерігається лише у 25 % видів сучасних квіткових.
Поширення[ред. | ред. код]
Його природне місце існування — посушливі внутрішні райони мису, що тягнуться від центру Північного мису (де воно зустрічається навколо Спрінгбока), на південь до району Кланвільям і Седерберга і на схід через райони Храфф-Рейнет, Юніондейл і Вілломор, а також далеко до.
Нещодавно рослина була відкрита в одному з районів провінції Північний Кейп експедицією, що збирає насіння для проєкту «Банк насіння тисячоліття». У цій області воно найбільш поширене на скелястих схилах, що виходять на північ і схід, у кварцових або сланцевих ґрунтах[2].
Культивування[ред. | ред. код]
Цей вид не вибагливий у вирощуванні, але він вимагає спеціального ґрунту: крупнозернистого і добре дренованого. Що важливо, ця рослина втрачає влітку листя і в цей час минає період сухого спокою.
Діоскорею слонова була відзначена премією Award of Garden Merit, яку щорічно вручає Королівське садівниче товариство садовим рослинам[3][4].
Полив[ред. | ред. код]
Щоб забезпечити правильний полив, слід спостерігати за листям рослини. З моменту появи нового паростка з каудексу діоскорею слонову можна регулярно поливати, доки він не засохне і не зникне. Після цього рослина переходить на літній спокій. Потім поливи мають стати рідкіснішими — до появи наступного відростка.
Цикл зростання листя може бути вкрай непередбачуваним або непостійним, але в більшості випадків він збігається з активним поливом взимку та навесні та сухим періодом влітку[5].
Світло та тінь[ред. | ред. код]
У природі каудекс зазвичай знаходиться в тіні під чагарниками інших рослин, і тільки листя доходить до сонячного світла. Отже, стеблекорінь чутливий до тривалого впливу тепла та сонячного світла, тому краще його розташовувати у півтіні. Проте її листя любить сонячне проміння.
Грунт[ред. | ред. код]
Діоскорея слонова росте природним чином у чагарниках на кам'янистих схилах, тому для неї потрібен добре дренований ґрунт з великим (не менше 50 %) вмістом мінералів.
Температура[ред. | ред. код]
При вирощуванні в районах з помірним кліматом діоскорея слонова може переносити температури до -4 ° C в середовищі.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Велике клубнеподібне стебло діоскореї слонової, що росте в ботанічному саду вілли Дураццо-Паллавічіні в Генуї . -
Листя -
Квітки
Таксономія[ред. | ред. код]
Вигляд був вперше описаний Шарлем Луї Лерітьє де Брютелем під назвою Tamus elephantipes у 1789 році. В 1908 вид був включений Адольфом Енглер в рід Діоскорея[6].
Dioscorea elephantipes (L'Hér.) Engl., Die Vegetation der Erde 9(2): 367 [Архівовано 15 червня 2020 у Wayback Machine.] Архивная копия от 15 июня 2020 на Wayback Machine (1908)
Синоніми[ред. | ред. код]
Гомотипні
- Tamus elephantipes L'Hér., Sert. Angl.: 29 (1789).
- Testudinaria elephantipes (L'Hér.) Burch., Trav. S. Africa 2: 147 (1824).
- Dioscorea elephantopus Spreng., Syst. Veg. 4(2): 143 (1827), nom. illeg.
- Rhizemys elephantipes (L'Hér.) Raf., Fl. Tellur. 4: 26 (1838).
- Dioscorea testudinaria R.Knuth in H.G.A.Engler (ed.), Pflanzenr., IV, 43: 9 (1924), nom. illeg.
Гетеротипні
- Testudinaria montana Burch., Trav. S. Africa 2: 148 (1824).
- Dioscorea montana (Burch.) Spreng., Syst. Veg. 4(2): 143 (1827).
- Rhizemys montana (Burch.) Raf., Fl. Tellur. 4: 26 (1838).
- Testudinaria elephantipes f. montana (Burch.) G.D.Rowley, Natl. Cact. Succ. J. 28: 6 (1973).
Примітки[ред. | ред. код]
| ||||||||
- ↑ Dioscorea elephantipes (L'Hér.) Engl. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020.
- ↑ Threatened Species Programme | SANBI Red List of South African Plants. redlist.sanbi.org. Архів оригіналу за 15 січня 2017. Процитовано 16 жовтня 2020.
- ↑ Dioscorea elephantipes | elephant's foot/RHS Gardening. www.rhs.org.uk (en-gb) . Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 26 жовтня 2020.
- ↑ AGM Plants March 2020 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 26 жовтня 2020.
- ↑ Dioscorea elephantipes. www.botanicwonders.com. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 26 жовтня 2020.
- ↑ Tropicos. www.tropicos.org. Процитовано 8 листопада 2020.