ЕР7

ЕР7
Основні дані
Роки виробництва	1961
Країна виробництва	СРСР
Завод	РВЗ
Побудовано поїздів	4
Побудовано вагонів	40
Технічні дані
Кількість вагонів	10
Конструкційна швидкість	130 км/год
Ширина колії	1520 мм
Експлуатація
ЕР7 у Вікісховищі

ЕР7 (Електропоїзд Ризький, 7-й тип) — перший радянський електропоїзд змінного струму. Заводське позначення — 62-31. Випускався з 1957 по 1962 рік. при спільній участі цілого ряду заводів. Згодом налагоджено випуск його модернізованої версії — ЕР9.

Заводські позначення вагонів:

• моторний проміжний вагон – модель 62-32;
• причіпний головний вагон – модель 62-33;
• причіпний проміжний вагон – модель 62-34.

Історія створення

Проектування

Початок електрифікації залізниць змінним струмом у середині 1950-х років сприяв створенню електровозів та електропоїздів змінного струму. Вже в 1954 році завод «Динамо» ім. С. М. Кірова розробив ескізні проекти електрообладнання для моторвагонних електросекцій однофазного струму частотою 50 Гц та напругою 20 кВ. Проекти велися за двома варіантами: з електродвигунами пульсуючого струму та колекторними електродвигунами постійного струму. Оскільки в СРСР раніше ще не було електропоїздів змінного струму, то проектування велося паралельно відразу за обома варіантами.

Державними органами рекомендовано варіант із застосуванням ігнітронних випрямлячів, включених за мостовою схемою, з тяговими электродвигунами пульсуючого струму. Крім цього, було дано вказівку дещо переробити проект, оскільки напруга на струмоприймачі мала тепер складати 25 кВ.

Вагони конструктивно уніфіковані з ЕР1. Відповідно до збережених фотографій, виходи з вагонів розраховані виключно на високі платформи; даних про переобладнання виходів на комбіновані (як робилося з багатьма ЕР1) не виявлено.

Загальні відомості

Побудова електропоїздів

Перший десятивагонныий електропоїзд змінного струму ЕР7-01 був випущений в 1961 році: моторні і головні вагони, ТЕД, електрообладнання побудовані Ризьким вагонобудівним заводом, проміжні і причіпні — Калінінським вагонобудівним заводом, трансформатори — Московським трансформаторним заводом, ігнітронні установки — Всесоюзним електротехічним інститутом.

В 1961 році збудовано було ще 3 таких екземпляри.

Технічні характеристики

Основні параметри електропоїзда:

• розміри вагона:
  • довжина — 19 600 мм;
  • ширина — 3 480 мм;
• потужність ТЕД — 200 кВт;
• вихідна потужність — 4000 кВт;
• прискорення:
  • при запуску — 0,6 м/с²;
  • при гальмуванні — 0,8 м/с²;
• конструкційна швидкість — 130 км/год.

Основна композиція електропоїзда — 10 вагонів — повністю відповідає композиції ЕР1.

Доля

Головна секція електропоїзда ЕР7К-03 (ЕР7^К-3) на запасних коліях кільця ВНІЗТ (2011 р)

Оскільки серія була невеликою, запчастин для неї заводи не випускали. Незабаром ремонт поїздів серії ЕР7 виявився неможливим. В 1972 році всі електропоїзди серії ЕР7 були виключені з інвентарного парку доріг.