Ебергард Цан

У Вікіпедії є статті про іншихлюдей з прізвищем Цан.

Ебергард Цан
нім. Eberhard Detloff Zahn
Народився	2 січня 1910(1910-01-02) Бармен, Бармен (округ)d, Вупперталь, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер	7 лютого 2010(2010-02-07) (100 років) Санкт-Вольфганг-ім-Зальцкаммергут, Гмунден, Верхня Австрія, Австрія
Країна	Німеччина
Діяльність	керівник
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Членство	Corps Austria Frankfurt am Maind
Військове звання	Оберст-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія) Нагрудний знак «За поранення» в золоті Нарукавна стрічка «Африка» Нагрудний знак «За танкову атаку»

Ебергард Детлоф Цан (нім. Eberhard Detloff Zahn; 2 січня 1910, Вупперталь, Німецька імперія — 7 лютого 2010, Санкт-Вольфганг-ім-Зальцкаммергут, Австрія) — німецький офіцер, оберст-лейтенант (підполковник) резерву вермахту. Доктор економічних наук. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Отримав вищу економічну освіту, працював на підприємствах IG Farben. Під час мобілізації в серпня 1939 року направлений у 33-й протитанковий дивізіон. За заслуги у Французькій кампанії 1 червня 1940 року підвищений до лейтенанту резерву. В квітня 1945 року його дивізіон відправили у Північну Африку. 15 червня 1941 року зі своєї гармати знищив 6 ворожих танків.

У березні 1943 року переведений у штаб німецьких військ на Сицилії, 28 січня 1944 року призначений командиром 88-го важкого протитанкового дивізіону, який бився на радянсько-німецькому фронті. З 23 вересня 1944 року — командир 101-ї танкової бригади, з 1 листопада 1944 року — командир 21-го, з 15 листопада 1944 року — 9-го танкового полку. В травні 1945 року взятий у полон радянськими військами, але через кілька тижнів втік.

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (24 червня 1940)
  • 1-го класу (1 жовтня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (30 червня 1941) — за заслуги під в бою з британськими військами. Зі своєї 50-міліметрової гармати Цан підбив 3 ворожих танки. Коли гармата вийшла з ладу, бився як піхотинець, потрапив у полон, але зміг втекти і повернутися на німецькі позиції.
  • Дубове листя (№ 204; 6 березня 1943) — за успішне командування 2-ю батареєю 33-го протитанкового дивізіону, під час якого зміг відбити декілька британських атак.
• Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) (17 серпня 1942)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Нагрудний знак «За танкову атаку»
• Нарукавна стрічка «Африка»

Джерела

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — С. 167 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1998.