Едвард Сонсяда
Едвард Сонсяда | |
---|---|
пол. Edward Sąsiada | |
Народився |
18 березня 1924 Львів |
Помер |
23 лютого 1999 (74 роки) Торунь |
Місце проживання | Львів, Вроцлав, Торунь |
Країна | Польща |
Національність | поляк |
Діяльність | математик |
Alma mater | Вроцлавський університет |
Галузь | алгебра |
Заклад | Торунський відділ Математичного інституту ПАН, Інститут математики Торунського університету |
Вчене звання | надзвичайний професор |
Науковий ступінь | доктор |
Науковий керівник | Броніслав Кнастер, Єжи Лось |
Аспіранти, докторанти |
Jan Kwiatkowskid[1] Adam Jakubowskid[1] Brunon Kamińskid[1] Krystyna Regina Parczykd[1] Roman Kiełpińskid[1] Sekou Traored[1] |
Нагороди |
Е́двард Сонся́да (пол. Edward Sąsiada; 18 березня 1924, Львів — 23 лютого 1999, Торунь) — польський математик.
Едвард Сонсяда народився у Львові. Закінчивши початкову школу, у 1936—1939 роках навчався в Львівській гімназії № 1 імені Миколая Коперника[pl], а з осені 1939-го по червень 1941-го — у Львівській середній школі № 7. Під час німецької окупації він працював спершу учнем, а далі робітником майстерні ремонту військової автомобільної техніки у Львові. Після того як Львів зайняли радянські війська, у серпні 1944-го Сонсяду призвано працювати на Львівському танковому заводі. 1946 року він разом із батьками репатріювався до Гливиць, де після року навчання в загальноосвітньому ліцеї одержав атестат про середню освіту[2].
1947 року Едвард Сонсяда вступив на факультет математики, фізики і хімії Вроцлавського університету й 25 червня 1952 року здобув ступінь магістра математики на підставі праці «Про поділ і розділення замкнутими множинами», написаної під керівництвом професора Броніслава Кнастера[2].
У жовтні 1952 року він переїхав із Вроцлава до Торуня разом із Єжи Лоcем, який у той час почав організовувати групу науковців алгебраїчних досліджень.
Спочатку Едвард Сонсяда працював асистентом на кафедрі математики Торунського університету, а 1 січня 1953 року перейшов на роботу в новоствореному Торунському відділі Інституту математики ПАН, на якій перебував до виходу на пенсію в 1994 році. Він також читав лекції на теми монографій і провадив семінари в Інституті математики Торунського університету.
Під його керівництвом захистилися шість докторів наук.
1959 року Сонсяда під керівництвом професора Єжи Лося здобув докторський ступінь, а 1961-го габілітувався на підставі дисертації та дістав посаду доцента в Інституті математики Польської академії наук, а 1967 року — звання надзвичайного професора[2].
У колективі молодих науковців, який зібрав Єжи Лось, із самого початку Едвард Сонсяда досліджував спеціальні структурні проблеми абелевих груп. Ця діяльність значно пожвавилася завдяки встановленню зв'язку з угорськими математиками, які активно працювали в цій галузі, — Тібором Селе та Ласло Фуксом. Зокрема, Сонсяда розв'язав дві задачі Фукса: вирішив питання побудови двох груп, у яких кільця ендоморфізмів не ізоморфні, натомість адитивні групи цих кілець ізоморфні; навів приклад незвідної групи, адитивна група ендоморфізмів якої є звідною. Далі Сонсяда працював над питанням існування патологічних розкладів абелевих груп на прості суми відповідних підгруп. Об'єктом його роботи, зокрема, стала одна з головних проблем теорії абелевих груп — опис незвідних груп, так звана тестова задача Ірвіна Капланскі, а також побудова великих незвідних груп[2].
Наприкінці 1950-х — на початку 1960-х Сонсяда розвивав теорію кілець, написавши докторську й габілітаційну роботи під назвами «Про поділ змішаних груп» і «Прості й радикальні кільця в розумінні Якобсона». У 1960-му він першим подав приклад простого кільця без одиниці, яке дорівнює своєму радикалові Якобсона. Таке просте радикальне кільце названо іменем Сонсяди[3]. Ця проблема чекала свого розв'язку більш як десять років. Також Сонсяда працював у галузі гомологічної алгебри та її застосування в топології. Формальним результатом цієї роботи та співпраці алгебраїстів з топологами стала наукова конференція, організована в Торуні в червні 1962 року на тему «Алгебраїчні методи в топології»[4].
У другій половині 1960-х років Едвард Сонсяда зайнявся новими для себе галузями математики — ергодичною теорією, стохастичними процесами й динамічними системами[4].
Крім не алгебраїчних галузей математики, Сонсяда тривалий час співпрацював з торунськими фізиками, особливо з Романом Інгарденом, який 1976 року опублікував статтю про ентропію Колмогорова — Сіная — Сонсяди[5].
Наприкінці 1970-х важка хвороба перервала його наукові дослідження[2].
Едвард Сонсяда брав участь у конгресах та симпозіумах у Польщі й за кордоном. У 1950—1970 роках він кілька разів відвідував Угорщину. У 1960-61 роках стажувався в Московському університеті, а 1965 року — в Чиказькому університеті. У 1964-му взяв участь у Стокгольмському міжнародному математичному конгресі[2].
Едвард Сонсяда помер у Торуні 23 лютого 1999 року. Похований на цвинтарі святого Юрія.
- Премія імені Стефана Банаха (1962)
- Нагорода від міністра вищої освіти за габілітаційну роботу (1964)
- Почесне членство в Польському математичному товаристві (1995)
- «Медаль за заслуги в розвитку університету» — від сенату Університету Миколи Коперника (1995)
- On abelian groups every countable subgroup of which is an endomorphic image, Bull. Acad. Polon. Sci. 2 (1954), 359—362.
- On the bases of modules over a principal ideał ring, Bull. Acad. Polon. Sci. 3 (1955), 477—478 (co-author: A. Mostowski).
- On abelian groups with hereditarily generating systems, Publ. Math. 4 (1956), 351—356 (co-authors: J. Łoś, Z. Słomiński).
- An application of Kulikov's basic subgroups in the theory of abelian mixed groups, Bull. Acad. Polon. Sci. 4 (1956), 411—413.
- On abelian groups with hereditarily generating systems, Publ. Math, Debrecen 4 (1956), 351—356 (co-authors: J. Łoś, Z. Słomiński).
- Construction of a direct indecomposable abelian group of a power higher than that of the continuum, Bull. Acad. Polon. Sci. 5 (1957), 701—703.
- Construction of directly indecomposable abelian groups of power higher than that of the continuum. II, Bull. Acad. Polon. Sci. 7 (1959), 23-26.
- Proof that every countable and reduced torsion-free abelian group is slender, Bull. Acad. Polon. Sci. 7 (1959), 143—144.
- On the isomorphism of decompositions of torsion-free abelian groups into complete directs sums of groups of rank one, Bull. Acad. Pol. Sci. 7 (1959), 145—149.
- On two problems concerning endomorphism groups, Ann. Sci. Budapest, de Rolando Eötvös Nominatae 2 (1959), 65-66.
- The complete direct sums of torsion-free abelian groups of rank 1 which are separable, Bull. Acad. Polon. Sci. 8 (1960), 1-2 (co-author: M. Król).
- Negative solution of I. Kaplansky's first test problem for abelian groups and a problem of K. Borsuk concerning cohomology groups, Bull. Acad. Polon. Sci. 9 (1961), 331—334.
- Solution of the problem of existence of simple radical ring, Bull. Acad. Polon. Sci. 9 (1961), 257.
- A note on Jacobson radical, Bull. Acad. Polon. Sci. 9 (1962), 421—423 (co-author: A. Suliński).
- Podstawowe pojęcia algebry homologicznej, Warszawa-Wrocław-Kraków, 1962 (współautor: S. Balcerzyk).
- Note on orderable groups, Ann. Univ. Sci. Budapest, de Rolando Eötvös Nominatae 7 (1964), 13-17 (co-author: L. Fuchs).
- An example of a simple radical ring, J. Algebra 5 (1967), 373—377 (co-author: P. M. Cohn).
- Jerzy Łoś, Nauka Polska 3 (1971), 113—116.
- Spectrum of abelian groups of transformations with completely positive entropy, Bull. Acad. Polon. Sci. 24 (1976), 683—689 (co-author: В. Kamiński).
- А notion of entropy which does not increase, Rep. Math. Phys. 10 (1976), 129—130.
- On the conjugacy of homeomorphisms of unit interval, Comment. Math. Prace Mat. 19 (1977), 365—371 (co-author: P. Jarek).
- On the existence of random fields with prescribed conditional probabilities, Comment. Math. Prace Mat. 21 (1979), 247—251 (co-author: P. Jarek).
- On the existence of random fields specified by a specification, Comment. Math. Prace Mat. 23 (1983), 117—120 (co-author: P. Jarek).
- Some remarks on the splitting problem for mixed abelian groups, Bull. Polish Acad. Sci. Math. 36 (1988), 383—389.
- Stanisław Balcerzyk, Brunon Kamiński. «Edward Sąsiada (1924—1999». «Wiadomości Matematyczne», Tom 37, Nr 01 (2001)
- Daniel Simson. «Początki toruńskiej algebry». «Roczniki Polskiego Towarzystwa Matematycznego». Seria II: «Wiadomości matematyczne», 1999
- Konstrukcja pierścieni Sąsiady. „Wiadomości Matematyczne”. Tom XLI, 2005. Daniel Simson. Poznań: Polskie Towarzystwo Matematyczne.
- Współcześni uczeni polscy. Słownik biograficzny, tom IV: S–Ż (redaktor naukowy Janusz Kapuścik), Warszawa 2002, s. 52–53 (z fotografią)
- ↑ а б в г д е Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в г д е Stanisław Balcerzyk, Brunon Kamiński. «Edward Sąsiada (1924—1999». «Wiadomości Matematyczne», Tom 37, Nr 01 (2001), s. 145—152. Прочитано 29.04.2024
- ↑ Edward Sąsiada, Solution of the problem of existence of simple radical ring, Bull. Acad. Polon. Sci. 9 (1961), s. 257
- ↑ а б Daniel Simson. «Początki toruńskiej algebry». «Roczniki Polskiego Towarzystwa Matematycznego». Seria II: «Wiadomości matematyczne», 1999. Прочитано 29.04.2024
- ↑ R. S. Ingarden, Comments on the Kolmogorov-Sinai-Sąsiada entropy and the quantum information theory, Rep. Math. Phys. 10 (1976), 131—135)
|