Перейти до вмісту

Едуардо Сезар Гаспар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Еду
Еду
Еду
Особисті дані
Повне ім'я Едуардо Сезар Дауе Гаспар
Народження 15 червня 1978(1978-06-15) (46 років)
  Сан-Паулу, Бразилія
Зріст 189 см
Вага 78 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція центральний півзахисник
Юнацькі клуби
?–1998 Бразилія «Корінтіанс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998–2001 Бразилія «Корінтіанс» 26 (0)
2001–2005 Англія «Арсенал» 79 (7)
2005–2009 Іспанія «Валенсія» 44 (1)
2009–2010 Бразилія «Корінтіанс» 27 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2004–2005 Бразилія Бразилія 15 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Едуардо Сезар Гаспар (порт. Eduardo César Gaspar, нар. 15 червня 1978, Сан-Паулу, Бразилія) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Протягом кар'єри виступав лише за три клуби, «Корінтіанс», «Арсенал» та «Валенсію», вигравши з кожним із них трофеї, а також за національну збірну Бразилії, у складі якої став володарем Кубка Америки та Кубка Конфедерацій.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Корінтіанс»

[ред. | ред. код]

Вихованець футбольної школи клубу «Корінтіанс». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1998 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 26 матчах чемпіонату. В ті роки клуб був одним з найсильніших в Бразилії, а тому Еду двічі, в 1998 і 1999 роках вигравав чемпіонат Бразилії, а в 2000 переміг на клубному чемпіонаті світу. Після цього турніру, Еду підписав контракт з лондонським «Арсеналом», однак угода зірвалася через португальський паспорт Еду, який виявився підробленим. Лише через кілька місяців, Еду зміг отримати паспорт громадянина ЄС, завдяки італійським кореням його батька.

«Арсенал»

[ред. | ред. код]

16 січня 2001 Еду все ж став гравцем «Арсеналу», який заплатив за трансфер бразильця 9 млн євро. Однак дебют в офіційній грі Еду в складі «канонірів» затягнувся, через трагедію в родині футболіста: рідна сестра Еду загинула в автомобільній катастрофі. Вперше в матчі «Арсеналу» Еду вийшов проти «Лестер Сіті» і вже через 15 хвилин після виходу на поле отримав травму та був змушений замінитися, довго відновлювався, і, внаслідок, провів за сезон лише 4 гри. Перші два сезони взагалі стали невдалими для бразильця, через це він не потрапляв до складу збірної Бразилії, яка поїхала на чемпіонат світу та виграла його.

З сезону 2003—04 Еду вже став твердим гравцем основи «Арсеналу», завдяки довірі Арсена Венгера, який вірив в футболіста. Після закінчення сезону 2004—05 контракт Еду з «Арсеналом» закінчився. За час виступів за «канонірів» Еду став дворазовим чемпіоном Англії, триразовим володарем Кубка Англії та дворазовим володарем Суперкубка Англії.

«Валенсія»

[ред. | ред. код]

Ще в середині сезону Еду спробувала купити «Валенсія», проте не змогла задовольнити фінансові «апетити» «канонірів». У бразильця була маса пропозицій — «Ювентус», «Мілан», «Барселона», проте Еду віддав перевагу «Валенсії», з якою підписав контракт 30 травня на 5 років. На передсезонних зборах з «Валенсією» Еду отримав травму та майже протягом усього сезону змушений був відновлюватись і дебютував за клуб лише 4 квітня 2006 року в грі з «Кадісом». Ця травма позбавила гравця та другого в його житті чемпіонату світу, крім того футболіст дуже рідко виходив на поле і в іграх за валенсійську команду. Незважаючи на це, у складі «кажанів» виборов титул володаря Кубка Іспанії з футболу.

«Корінтіанс»

[ред. | ред. код]

Навесні 2009 Еду висловив бажання повернутись в рідний «Корінтіанс», куди Еду і перейшов влітку на правах вільного агента[1]. Захищав кольори клубу до припинення виступів на професійному рівні у 2010 році.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

28 квітня 2004 року Еду вийшов після перерви в товариському матчі збірної Бразилії проти Угорщини, і в тому ж році поїхав на Кубок Америки, де бразильці стали найкращою командою континенту.

28 квітня 2004 2004 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариському матчі збірної Бразилії проти збірної Угорщини, і в тому ж році поїхав на Кубок Америки у Перу, де бразильці стали найкращою командою континенту.

Наступного року у складі збірної був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2005 року у Німеччині, здобувши того року титул переможця турніру, але після того, через постійні травми, перестав викликатись до збірної.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 15 матчів.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Edu volta ao Corinthians. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 21 грудня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]