Едуардо Сезар Гаспар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Еду
Edu.jpg
Особові дані
Повне ім'я Едуардо Сезар Дауе Гаспар
Народження 15 червня 1978(1978-06-15) (39 років)
  Сан-Паулу, Бразилія
Зріст 189 см
Вага 78 кг
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція центральний півзахисник
Юнацькі клуби
?–1998 Бразилія «Корінтіанс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1998–2001 Бразилія «Корінтіанс» 26 (0)
2001–2005 Англія «Арсенал» 79 (7)
2005–2009 Іспанія «Валенсія» 44 (1)
2009–2010 Бразилія «Корінтіанс» 27 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2004–2005 Бразилія Бразилія 15 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Едуардо Сезар Гаспар (порт. Eduardo César Gaspar, нар. 15 червня 1978, Сан-Паулу, Бразилія) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Протягом кар'єри виступав лише за три клуби, «Корінтіанс», «Арсенал» та «Валенсію», вигравши з кожним із них трофеї, а також за національну збірну Бразилії, у складі якої став володарем Кубка Америки та Кубка Конфедерацій.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

«Корінтіанс»[ред.ред. код]

Вихованець футбольної школи клубу «Корінтіанс». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1998 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 26 матчах чемпіонату. В ті роки клуб був одним з найсильніших в Бразилії, а тому Еду двічі, в 1998 і 1999 роках вигравав чемпіонат Бразилії, а в 2000 переміг на клубному чемпіонаті світу. Після цього турніру, Еду підписав контракт з лондонським «Арсеналом», однак угода зірвалася через португальський паспорт Еду, який виявився підробленим. Лише через кілька місяців, Еду зміг отримати паспорт громадянина ЄС, завдяки італійським кореням його батька.

«Арсенал»[ред.ред. код]

16 січня 2001 Еду все ж став гравцем «Арсеналу», який заплатив за трансфер бразильця 9 млн євро. Однак дебют в офіційній грі Еду в складі «канонірів» затягнувся, через трагедію в родині футболіста: рідна сестра Еду загинула в автомобільній катастрофі. Вперше в матчі «Арсеналу» Еду вийшов проти «Лестер Сіті» і вже через 15 хвилин після виходу на поле отримав травму та був змушений замінитися, довго відновлювався, і, внаслідок, провів за сезон лише 4 гри. Перші два сезони взагалі стали невдалими для бразильця, через це він не потрапляв до складу збірної Бразилії, яка поїхала на чемпіонат світу та виграла його.

З сезону 2003—04 Еду вже став твердим гравцем основи «Арсеналу», завдяки довірі Арсена Венгера, який вірив в футболіста. Після закінчення сезону 2004—05 контракт Еду з «Арсеналом» закінчився. За час виступів за «канонірів» Еду став дворазовим чемпіоном Англії, триразовим володарем Кубка Англії та дворазовим володарем Суперкубка Англії.

«Валенсія»[ред.ред. код]

Ще в середині сезону Еду спробувала купити «Валенсія», проте не змогла задовольнити фінансові «апетити» «канонірів». У бразильця була маса пропозицій — «Ювентус», «Мілан», «Барселона», проте Еду віддав перевагу «Валенсії», з якою підписав контракт 30 травня на 5 років. На передсезонних зборах з «Валенсією» Еду отримав травму та майже протягом усього сезону змушений був відновлюватись і дебютував за клуб лише 4 квітня 2006 року в грі з «Кадісом». Ця травма позбавила гравця та другого в його житті чемпіонату світу, крім того футболіст дуже рідко виходив на поле і в іграх за валенсійську команду. Незважаючи на це, у складі «кажанів» виборов титул володаря Кубка Іспанії з футболу.

«Корінтіанс»[ред.ред. код]

Навесні 2009 Еду висловив бажання повернутись в рідний «Корінтіанс», куди Еду і перейшов влітку на правах вільного агента[1]. Захищав кольори клубу до припинення виступів на професійному рівні у 2010 році.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

28 квітня 2004 року Еду вийшов після перерви в товариському матчі збірної Бразилії проти Угорщини, і в тому ж році поїхав на Кубок Америки, де бразильці стали найкращою командою континенту.

28 квітня 2004 2004 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариському матчі збірної Бразилії проти збірної Угорщини, і в тому ж році поїхав на Кубок Америки у Перу, де бразильці стали найкращою командою континенту.

Наступного року у складі збірної був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2005 року у Німеччині, здобувши того року титул переможця турніру, але після того, через постійні травми, перестав викликатись до збірної.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 15 матчів.

Титули і досягнення[ред.ред. код]

«Корінтіанс»[ред.ред. код]

«Арсенал»[ред.ред. код]

«Валенсія»[ред.ред. код]

Збірна Бразилії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.