Клубний чемпіонат світу з футболу 2000

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клубний чемпіонат світу з футболу 2000
Campeonato Mundial de Clubes da FIFA Brasil 2000
Деталі турніру
Господар Бразилія Бразилія
Дата 5 — 14 січня 2000 року
Кількість команд (з 6 конфедерацій)
Стадіони 2
Призери
Переможець Бразилія «Корінтіанс» (1-й титул)
Фіналіст Бразилія «Васко да Гама»
3-тє місце Мексика «Некакса»
4-те місце Іспанія «Реал Мадрид»
Статистика турніру
Матчів зіграно 14
Голів забито 43 (3.07 за матч)
Глядачів 514 000 (36 714 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Бразилія Ромаріо
Франція Ніколя Анелька
(по 3 голи)
Найкращий гравець Бразилія Еділсон
2001

Клубний чемпіонат світу з футболу 2000 року — перший клубний чемпіонат світу, що проходив у Бразилії з 5 по 14 січня 2000 року. У розіграші взяли участь вісім команд. Вони були розподілені по двох групах з подальшим фіналом і матчем за третє місце. Одна група проводила свої матчі у Сан-Паулу на стадіоні «Морумбі», інша — в Ріо-де-Жанейро на «Маракані», де пройшли і обидва заключні поєдинки. Командам було дозволено заявити по 23 гравця.

Два представники країни господарки «Корінтіанс» та «Васко да Гама» виграли свої групи і зустрілись у фіналі, де перемогу святкував у серії пенальті клуб із Сан-Паулу.

Перед турніром[ред. | ред. код]

Відбір учасників[ред. | ред. код]

Склад учасників формувався наступним чином: по одному представнику від кожної з шести конфедерацій, «Реал Мадрид» як переможець Міжконтинентального кубка 1998 року (таким чином цей турнір як би інтегрувався в клубний чемпіонат світу) і найкращий клуб країни-організатора.

Коли приймалося рішення про те, хто візьме участь у чемпіонаті як найкращий клуб Бразилії, ще не було ясно, як складеться хід боротьби в національній першості 1999 року, тому путівка була віддана чемпіону 1998 року «Корінтіанс». У грудні 1999 року він знову виграв чемпіонат, підтвердивши тим самим своє право на участь у клубному чемпіонаті світу. В підсумку «Корінтіанс» став і переможцем мундіалю.

Що стосується інших місць, то вони, як правило, віддавалися діючим переможцям кубків чемпіонів. Тільки Південна Америка чомусь вирішила делегувати клуб «Васко да Гама», який виграв Кубок Лібертадорес у 1998 році. «Палмейрас», який виграв цей турнір в 1999 році, з невідомих причин був позбавлений права взяти участь у чемпіонаті світу.

Океанія залишалася єдиним регіоном, де не проводився кубок чемпіонів. З метою визначення свого представника на світовому форумі Конфедерація футболу Океанії ухвалила рішення провести перший розіграш Кубка чемпіонів Океанії у вересні-жовтні 1999 року на Фіджі. Організований нашвидкуруч турнір супроводжувався безліччю негараздів і скандалів. Всього за тиждень до його початку було змінено кількість учасників (з 8 до 9) і перекроєний весь календар. У фіналі австралійський «Саут-Мельбурн» без зусиль розправився з місцевим клубом «Наді». Єдиним суперником, з яким австралійцям довелося поборотися на шляху до фіналу, став клуб з Соломонових Островів «Малайта Іглз» (австралійці виграли 2:1 тільки за рахунок двох голів, забитих в останні п'ять хвилин матчу).

Оригінальне рішення ухвалила Азійська конфедерація футболу. На чемпіонат світу поїхав не переможець кубка чемпіонів, а володар Суперкубка і Кубку кубків Азії «Аль-Наср». Велику роль в успіху «Аль-Насра» зіграв болгарський легіонер Христо Стоїчков, якого клуб за 200 тис. доларів орендував у 1998 році на два тижні. Футболісту належало взяти участь лише в трьох матчах: двох півфіналах і фіналі Кубка кубків. Але саме він забив переможний рік у ворота південнокорейського клубу «Самсунг Блювінгз» у фіналі. Спеціально для участі у чемпіонаті світу клуб хотів запросити Ромаріо, однак переговори не увінчалися успіхом, і бразильський футболіст взяв участь у змаганні в складі «Васко да Гами».

Проблеми європейських клубів[ред. | ред. код]

Обидва європейських клуби прибули до Бразилії не в найкращому стані. «Реал» показував в національному чемпіонаті надзвичайно погані результати. У результаті сталася зміна тренера: валлійця Джона Тошака змінив Вісенте Дель Боске, який приїхав на клубний чемпіонат світу в ролі виконувача обов'язків головного тренера. У своєму останньому матчі перед турніром «Реал» зазнав розгромної поразки від «Сарагоси» на своєму полі «Сантьяго Бернабеу» 1:5 вже при Дель Боске.

У 1999 році «Манчестер Юнайтед» виграв безліч турнірів. Для того, аби взяти участь у цьому змаганні команда відмовилася від боротьби за Кубок Англії, чим викликала невдоволення серед вболівальників, для яких національний трофей значив набагато більше. Це призвело до падіння популярності президента клубу Мартіна Едвардса та його подальшої відставки.

Учасники[ред. | ред. код]

Призовий фонд[ред. | ред. код]

  • За перше місце — 6 млн доларів.
  • За друге місце — 5 млн доларів.
  • За третє місце — 4 млн доларів.
  • За четверте місце — 3 млн доларів.
  • За місця з п'ятого по восьме — за 2,5 млн доларів.

Стадіони[ред. | ред. код]

Ріо-де-Жанейро
Місця проведення турніру
«Маракана»
Місткість: 100.000
Сан-Пауло
«Морумбі»
Місткість: 80.000

Склади[ред. | ред. код]

Кожна команда могла заявити по 23 футболісти, (три з яких мають бути воротарями), принаймні за 10 днів до початку турніру. Всі гравці отримали номери від 1 до 23, незалежно від їх стандартного номера в команді. Спочатку заявити можна було лише гравців, що виступали за свої клуби до 15 листопада 1999 року, однак згодом ця дата була посунута до 20 грудня[2].

Судді[ред. | ред. код]

Нижче представлений список суддів та помічників суддів, призначених на матчі турніру[3]:

Конфедерація Арбітр Асистент
АФК Кувейт Саад Мане Казахстан Сергій Уфімцев
КАФ Сенегал Дауда Ндоє Уганда Алі Томусанг
КОНКАКАФ Коста-Рика Вільям Маттус Тринідад і Тобаго Хасіб Мохаммед
КОНМЕБОЛ Аргентина Орасіо Елісондо
Колумбія Оскар Руїс
Парагвай Мігель Г'якомуцці
Уругвай Фернандо Кресці
ОФК Нова Зеландія Дерек Рагг Самоа Лаветала Сюамое
УЄФА Італія Стефано Браскі
Нідерланди Дік Йол
Данія Йенс Ларсен
Польща Яцек Поцігель

Турнір[ред. | ред. код]

Груповий етап[ред. | ред. код]

Група А[ред. | ред. код]

Клуб І В Н П ГЗ ГП РГ О
Бразилія Корінтіанс 3 2 1 0 6 2 +4 7
Іспанія Реал Мадрид 3 2 1 0 8 5 +3 7
Саудівська Аравія Аль-Наср 3 1 0 2 5 8 −3 3
Марокко Раджа 3 0 0 3 5 9 −4 0

05/01/2000
21:15
Бразилія Корінтіанс 2 – 0 Марокко Раджа
(Звіт)
Морумбі, Сан-Паулу
Глядачів: 23,000
Суддя: Стефано Браскі (Італія)

07/01/2000
18:45
Іспанія Реал Мадрид 2 – 2 Бразилія Корінтіанс
(Звіт)
Еділсон Гол 29' Гол 63'
Морумбі, Сан-Паулу
Глядачів: 55,000
Суддя: Вільям Маттус (Коста-Рика)



10/01/2000
21:15
Саудівська Аравія Аль-Наср 0 – 2 Бразилія Корінтіанс
(Звіт)
Морумбі, Сан-Паулу
Глядачів: 31,000
Суддя: Дік Йол (Нідерланди)

Група Б[ред. | ред. код]

Клуб І В Н П ГЗ ГП РГ О
Бразилія Васко да Гама 3 3 0 0 7 2 +5 9
Мексика Некакса 3 1 1 1 5 4 +1 4
Англія Манчестер Юнайтед 3 1 1 1 4 4 0 4
Австралія Саут-Мельбурн 3 0 0 3 1 7 −6 0

06/01/2000
20:45
Бразилія Васко да Гама 2 – 0 Австралія Саут-Мельбурн
(Звіт)
Маракана, Ріо-де-Жанейро
Глядачів: 66,000
Суддя: Дік Йол (Нідерланди)




Матч за 3-е місце[ред. | ред. код]

    Пенальті  
Самюель Ето'о Забито
Іван Ельгера Забито
Стів Макманаман Не забив
Фернандо Морієнтес Забито
Хав'єр Дорадо Не забив
3 – 4 Забито Серхіо Васкес
Не забив Сальвадор Кабрера
Забито Луїс Ернесто Перес
Забито Алекс Агінага
Забито Агустін Дельгадо
 

Фінал[ред. | ред. код]

    Пенальті  
Ромаріо Забито
Алекс Олівейра Забито
Жілберту Не забив
Віола Забито
Едмундо Не забив
3 – 4 Забито Фредді Рінкон
Забито Фернандо Бая
Забито Луїзао
Забито Еду Гаспар
Не забив Марселіньйо Каріока
 

Статистика турніру[ред. | ред. код]

Положення команд[ред. | ред. код]

Поз. Команда І В Н П ГЗ ДП РГ О
1 Бразилія Корінтіанс 4 2 2 0 6 2 +4 8
2 Бразилія Васко да Гама 4 3 1 0 7 2 +5 10
3 Мексика Некакса 4 1 2 1 6 5 +1 5
4 Іспанія Реал Мадрид 4 2 2 0 9 6 +3 8
5 Англія Манчестер Юнайтед 3 1 1 1 4 4 0 4
6 Саудівська Аравія Аль-Наср 3 1 0 2 5 8 −3 3
7 Марокко Раджа 3 0 0 3 5 9 −4 0
8 Австралія Саут-Мельбурн 3 0 0 3 1 7 −6 0

Примітка: Матчі, що завершилися в додатковий час, вважаються як перемоги або поразки, тоді як матчі, що завершилися післяматчовими пенальті, вважаються як нічиї.

Нагороди[ред. | ред. код]

Золотий м'яч Срібний м'яч Бронзовий м'яч
Бразилія Еділсон
(«Корінтіанс»)
Бразилія Едмундо
(«Васко да Гама»)
Бразилія Ромаріо
(«Васко да Гама»)
Приз за чесну гру
Саудівська Аравія «Аль-Наср»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. З 2003 року команда представляє місто Аґуаскальєнтес
  2. News. P Gasston. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 28 квітня 2015. 
  3. Officials. FIFA. с. 33. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 квітня 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]