Екю (монета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Екю
Зображення
Екю із зображенням сонця над короною, Людовик XII, 1498
Названо на честь геральдичний щит
Країна Flag of France (1790–1794).svg Королівство Франція
Зображує геральдичний щит
Ціна 3 лівр
CMNS: Екю у Вікісховищі

Екю́ (фр. écu, старофр. escutщит-екю) — назва середньовічних золотих і срібних монет Франції. Монети зі схожим зовнішнім виглядом в Іспанії та Португалії отримали назву «ескудо» (escudo), в Італії — «скудо» (scudo), ці слова також означають «щит».

Золотий екю[ред. | ред. код]

Першу французьку золоту монету викарбували в 1266, за часів короля Людовика IX Святого — це був золотий деньє. За зображенням на монеті щита (символу об'єднаного королівства) вона дістала назву «екю». Монети карбували майже з чистого золота вагою близько 4 г, діаметр — 24 мм.

Наступний золотий екю випустив уже король Філіп VI (1328—1350). Вага екю становила 4,532 г, діаметр — 27 мм.

Відтоді золотий екю карбували постійно.

Існує велика кількість найрізноманітніших варіантів золотих екю:

  • екю з троном («шездор», écu d'or à la chaise, chaise d'or)
  • екю з короною («куронндор», écu d'or a la couronne, couronne d'or)
  • екю з сонцем над короною (écu d'or au soleil).

Вага монет постійно змінювалася: у 1340 екю важив 5,44 г, у 1385 — близько 4 г, на початку XV століття вона зрівнялася з вагою флоринів і дукатів (тобто близько 3,5 г).

Екю в єдиній монетній системі Франції[ред. | ред. код]

За Людовика XI (1461—1483) «екю з зображенням сонця над короною» став основною золотою монетою королівства. Випускали також монети пів-екю, пізніше — подвійний екю.

За Франциска I (1515—1547) був випущений перший пробний срібний екю, прирівняний за вартістю до золотого екю. Одночасно продовжилось карбування золотих екю і пів-екю.

За Генріха III (1574—1589) знову було прийнято рішення про випуск великої срібної монети, прирівняної до золотого екю. Через псування монети незабаром карбування монети було припинено, проте продовжили карбування срібних монет 1 / 4 і 1 / 8 екю.

Таким чином, монетна система Франції в кінці XVI-початку XVII століття включала:

  • золоті монети екю (3,375 г) і пів-екю (1,687 г)
  • срібні монети 1 / 4 екю (9,712 г) і 1 / 8 екю (4,856 г).

Срібний екю[ред. | ред. код]

Срібна монета 1/12 екю, Людовик XIII, 1643

У 16401641, за часів короля Людовика XIII, новою основною золотою монетою став луїдор, а всі екю стали випускати зі срібла 917-ї проби.

У 1641 випущений перший срібний екю (ecu d'argent, ecu blanc), що нагадує талер.

У 1642 розпочато випуск серії монет:

  • екю вагою 27,19 г (містив 24,933 г срібла)
  • пів-екю вагою 13,597 г (12,468 г срібла)
  • 1 / 4 екю вагою 6,798 г (6,234 г срібла)
  • 1 / 12 екю вагою 2,287 г (2,097 г срібла)

З 1643 додатково почалося карбування монети 1 / 24 екю (вага монети — 1,144 г при вмісті срібла 1,049 г).

Випуск срібних екю продовжили Людовик XIV (1643—1715), Людовик XV (1715-74) і Людовик XVI (1774-93). Спочатку екю коштував 3 лівр, пізніше його вартість змінювалася, поки в 1726 році не була прийнята рівної 6 ліврам.

Існує велика різноманітність монет екю.

На початку XVIII століття був випущений новий тип екю (з трьома коронами), який важив 30,6 г (діаметр — 41 мм). Кратні екю включали пів-екю, 1 / 4 екю, 1 / 10 екю і 1 / 20 екю. Пізніше вагу і типи екю постійно змінювалися.

Після прийняття Конституції в 1789 екю стали випускати з написом французькою мовою, з датою «від здобуття свободи».

У 1795 у Франції була введена десяткова система на основі франка . Старі екю перебували в обігу до 1834 року; після цього назва «екю» збереглася за 5-франковою монетою.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • 3варич В. В. Нумізматичний словник. — Львів: «Вища школа», 1978, 338 с.