Електрохімічний ряд напруг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Еле́ктрохімі́чний ряд напру́г, ряд акти́вності (мета́лів) — послідовність елементів у порядку зменшення їхніх стандартних потенціалів окиснення (тобто ступеня легкості віддачі електронів у хімічних реакціях). Термін здебільшого застосовується для порівняння активності металів.

Найпоширеніші елементи розташовуються так (потенціали окиснення наведено у вольтах):

Li Cs Rb K Ba Sr Ca Na Mg Al Mn Zn H2 Cu I- Ag Au F-
3,04 2,92 2,92 2,90 2,89 2,76 2,71 2,38 2,23 1,71 1,03 0,76 0,00 -0,34 -0,54 -0,80 -1,42 -2,87

Приклади порівняння хімічної активності різних металів[ред. | ред. код]

Якщо залізну пластинку занурити в розчин сульфату міді(II), то залізо буде розчинятись, а мідь виділятися з розчину і осідати тонким шаром на залізній пластинці:

Fe + CuSO4 → FeSO4 + Cu

Реакція витіснення міді з розчину її солі залізом зводиться до реакції відновлення іонів міді Cu2+ атомами заліза. Атоми при цьому втрачають свої валентні електрони і перетворюються в іони Fe2+:

Fe° — 2e → Fe2+
Cu2+ + 2e → Cu°

Замість заліза можна взяти нікель, цинк, манган і взагалі будь-який метал, що стоїть в ряді напруг лівіше від міді. Кожний із них відновлює іони міді до металічного стану, а сам окиснюється і перетворюється у відповідні іони. Звідси виходить, що кожний з цих металів хімічно активніший від міді, тобто легше втрачає свої валентні електрони і є сильнішим від неї відновником.

Мідь, у свою чергу, легко витісняє з розчину солі будь-який метал, що стоїть у ряді напруг правіше від неї (ртуть, срібло, золото тощо), оскільки мідь легше втрачає свої валентні електрони, ніж ці метали. Але мідь не може витіснити з розчину солі жоден з металів, що стоїть у ряду напруг лівіше від неї.

Водень поставлений у ряд напруг металів, бо він, як і метали, утворює позитивно заряджені іони і може витіснятися з розчину кислот (крім нітратної) усіма металами, що стоять у ряді напруг лівіше від нього.

Електрохімічний ряд напруг показує:

  1. Чим лівіше розміщений метал у ряді напруг, тим він:
    • хімічно активніший
    • сильніший відновник
    • легше окиснюється
    • важче відновлюється з його іонів
  2. Чим правіше розміщений метал в ряді напруг, тим він:
    • хімічно менш активний
    • слабший відновник
    • важче окиснюється
    • легше відновлюється з його іонів.
  3. Кожний метал ряду напруг відновлює (витісняє) катіони всіх металів, що стоять у ряді правіше від нього з водних розчинів їх солей.
  4. Усі метали, що стоять у ряді напруг лівіше від водню, відновлюють (витісняють) його іони з водних розчинів кислот (крім нітратної), а метали, що стоять правіше від нього, не відновлюють.

Електрохімічний ряд напруг показує зміну хімічної активності металів лише у водних розчинах їх солей, а не взагалі. При інших хімічних реакціях — утворенні оксидів, сульфідів, хлоридів тощо — хімічна активність металів змінюється інакше.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
  • Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с.