Перейти до вмісту

Елізабет Гігу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Елізабет Гігу
фр. Élisabeth Guigou
Ім'я при народженніфр. Élisabeth Vallier[1]
Народилася6 серпня 1946(1946-08-06)[2][3] (78 років)
Марракеш[4]
Країна Франція
Діяльністьполітична діячка
Alma materНаціональна школа адміністрації (1974), Sciences Po Aix-en-Provenced, Університет Поля Сезанна і Paul-Valéry-Montpellier Universityd
Знання мовфранцузька[5]
Посадаміністерство праці Франціїd, Міністр юстиції Франції, депутат Національної асамблеї Франції[6], депутат Національної асамблеї Франції[6], депутат регіональної радиd, депутат Національної асамблеї Франції[6], депутат Національної асамблеї Франції[6], Депутат Європейського парламенту[7], президент, Q107343317?, secretary generald, Q60723182?[8] і Q113355951?
ПартіяСоціалістична партія і Об'єднана соціалістична партіяd
Нагороди
офіцер ордену «За заслуги» Кавалер ордена Почесного легіону
Сайтelisabeth-guigou.fr

Елізабет Гігу (фр. Élisabeth Guigou; уроджена Вальє, нар. 6 серпня 1947(19470806), Марракеш, Марокко) — французький політик, член Соціалістичної партії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вона вивчала літературу (зі спеціалізацією в області американської літератури). Закінчила Інститут політичних досліджень в Екс-ан-Прованс, отримала підвищення кваліфікації в Національній школі адміністрації. Працювала на різних посадах в уряді, в тому числі а апараті Жака Делора, коли він був міністром фінансів та економіки.

У 19901993 вона була міністром-делегатом з європейських відносин в урядах Мішеля Рокара, Едіт Крессон та П'єра Береговуа.

У період 19922001 входила до ради регіону Прованс — Альпи — Лазурний Берег. У 19941997 — член Європейського парламенту. Вона працював віце-президентом групи Партії європейських соціалістів та входила до Комітету з інституційних питань.

У 1997 році отримав мандат члена Національних зборів від департаменту Сена-Сен-Дені. Незабаром вона отримала портфель міністра юстиції в уряді Ліонеля Жоспена4 червня 1997 по 18 жовтня 2000), потім — міністр праці та соціальної солідарності до 5 травня 2002. На парламентських виборах у 2002 році, 2007 та 2012 була знову обрана в нижню палату французького парламенту. У 2008 році також одночасно займала посаду заступника мера міста Нуазі-ле-Сек.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.lesbiographies.com/Biographie/GUIGOU-Elisabeth,45616
  2. Sycomore / Assemblée nationale
  3. Munzinger Personen
  4. Who's Who in FranceParis: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. а б в г Національна асамблея Франції — 1958.
  7. Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  8. https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000047100791