Еліта

Елі́та (від фр. elite — найкраще, вибране) в соціології — невелика група людей, що контролює непропорційно багато багатства, привілеїв, політичної влади або знань і навичок у суспільстві.

Теорія еліт

Теорія еліт відстоює соціологічну концепцію, згідно з якою суспільство поділяється на вибрану меншість — активну керівну творчу верхівку з формальних і неформальних лідерів і пасивнішу масу. Розрізняють політичну, економічну, адміністративну, військову, духовну, технічну, бізнесову та ін. еліту. Виникнення елітарної верхівки пояснюється різними факторами — політичною владою (В. Парето, Р.Міхельс), технічним і технологічним розвитком (Дж. Берхнем), природною обдарованістю людей, які становлять еліту (С.Дарлінгтон, Й.Шумпетер).

Джерела

• Енциклопедія історії України: У 10 т./ Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.— К.: Наук. думка, 2005.— ISBN 966-00-0632-2

Т. 3 : Е—Й.— 2005.— 672 с.: іл.— ISBN 966-00-0610-1

• М. Михальченко. Еліта // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.238 ISBN 978-966-611-818-2
• Полібій історія, книга VI 6-8 частково.

Література

• В. Лісовий. Еліта // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання

• Еліта // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 407. — 1000 екз.

Див. також

• Лідер
• Елітарна культура
• Істеблішмент
• Теорія еліт
• Українська еліта