Еммануель-Жозеф Сієс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
фр. Emmanuel Joseph Sieyès
фр. Emmanuel-Joseph Sieyès
Emmanuel Joseph Sieyès, by Jacques Louis David.jpg
65-й Голова Конвента Франції
20 квітня 1795 — 5 травня 1795
Попередник Франсуа Антуан Буассі д’Англа
Наступник Теодор Верньо
17-й Голова Директорії
20 червня 1799 — 23 вересня 1799
Попередник Поль Баррас
Наступник Луї Жером Гойер
Народився 3 травня 1748(1748-05-03)
Фрежус, Франція
Помер 20 червня 1836(1836-06-20) (88 років)
Париж, Франція
Похований
Відомий як політик, дипломат, соціолог, клерик, письменник, священник
Країна Франція
Національність Француз
Alma mater Паризький університет і Séminaire Saint-Sulpiced
Політична партія The Plaind
Релігія католицька церква
Підпис Signatur Emmanuel Joseph Sieyès.PNG

Еммануе́ль-Жозе́ф Сіє́с, відомий як абат Сієс (фр. Emmanuel Joseph Sieyès, 3 травня 1748 Фрежус — 20 червня 1836), Париж — французький політичний діяч. Член Французької академії та Академії моральних і політичних наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Син працівника, навчався в католицькій семінарії в Парижі (цього бажали його рідні, а не він сам). 1774 року отримує сан священика. Стає капеланом мадам Софі — тітки Людовика XVI, а потім генеральним вікарієм у Шартре. Став відомим завдяки брошурі «Essai sur les privilèges» («Есе про привілеї», 1788) і памфлету «Qu'est ce que le tiers-état?» («Що таке третій стан?», 1789). Бере активну участь у Французькій революції.

1789 року обирався депутатом третього стану в Генеральні штати. Брав участь у розробці конституції, нових податків, у створенні Національної гвардії. Брошура Сієса «Reconnaissance et exposition des droits de l'homme et du citoyen» (1789) була попередницею «декларації прав людини».

Відмовляється від запропонованої йому посади єпископа (1791). Вибраний у конвент. В 1793 віддає голос за страту короля.

Після падіння Робесп'єра член Комітету громадського порятунку. У період з 20 квітня по 4 травня 1795 обіймав посаду голови Конвенту. Від складання конституції III року Сієс відмовився. Відмовляється від вступу в Директорію та посади міністра закордонних справ. Вибраний до Ради п'ятисот (нижньої палати французького законодавчого зібрання), в 1797 стає головою ради.

1798 року він був направлений як посол до Берліну.

1799 року повертається у Францію і стає директором. Підтримує Наполеона Бонапарта в перевороті 18 брюмера. Стає одним з 3 консулів.

Після реставрації 1815 емігрує до Бельгії. Повертається до Франції після революції 1830 (встановлення Липневої монархії).

Помер 20 червня 1836 року.

Французька академія[ред. | ред. код]

1803 року стає членом Французької академії, але 1815 року був виключений з неї.

Масонство[ред. | ред. код]

Був членом масонської ложі «Дев'ять сестер».

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]