Енгадін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Верхній Енгадін, вид з-під вершини Бергеля Мотта Салачіна в напрямку північного сходу на Сільс, на задньому плані Малойа

Енгадін (рет. Engiadina, італ. Engadina, походить від ретороманської назви ріки Інн: En) високогірна долина в швейцарському кантоні Граубюнден. Це одна з найвищих населених долин Європи і має довжину більше 80 км. Вона утворює верхню частину долини ріки Інн та ділиться на верхній та нижній Енгадін. Ці дві частини гірської долини розділяє Пунт Ота біля Брайля.


Географія
[ред.ред. код]

Верхній Енгадін[ред.ред. код]

Для верхнього Енгадіну (рет. Engiadin'Ota) характернe рівне дно долини (нім. Talboden), що лежить на висоті 1600–1800 м. Тут розташовані численні озера (Енгадинське поозер'я: Зільсерзее, Сільвапланське озеро, озеро Чампфер та озеро Санкт-Моріц). В лісах розповсюджені сосни та модрини; є льодовики — особливо в бокових долинах. Через своє географічне положення в цій долині переважають кліматичні зони від високогірної до субальпійської, а зима тут — одна з найхолодніших серед альпійських долин. Галявини в долині оточені крутими схилами, над якими височіють снігові вершини. На тіньових схилах на півдні тягнуться хвойні ліси, а над ними — альпійські галявини; можна добре розрізнити горизонтальну межу. Верхній Енгадін через бернінський перевал з'єднується з Пушлав, а через перевал Малойа — з Бергелл. На півночі перевал Юлія з'єднує його з верхнім Хальбштайн і перевал Альбули з долиною Альбули. Північно-східна частина верхнього Енгадіну в напрямку нижнього Енгадіну називається Ла Плайв.

Поселення в верхньому Енгадіні[ред.ред. код]

Малойа, Зільс, Сільваплана, Сурлей, Чампфер, Санкт-Моріц, Челеріна, Понтрезіна, Самедан, Бевер, Ла Пунт-Чамуешч, Мадулайн, Цуоц, Шчанф, Цінуошчел.

Нижній Енгадін[ред.ред. код]

У нижньому Енгадіні (рет. Engiadina Bassa) перепад висот більш суттєвий (від 1610 до 1019 м). Нижній Енгадін з'єднується через перевал Флюела із долиною Ландвассеру біля Давосу та через перевал Офен із долиною Валь Мюштаір. Окрім того, з 1999 року існує залізничне сполучення до Преттігау через тунель Ферайна, який разом із перевалом Юлія (взимку може бути закритий) та залізницею Альбула в Верхньомі Енгадіні є практично єдиним сполученням з рештою Швейцарії, яке відкрите цілий рік.