Санкт-Моріц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Див. також статтю: Моріц.
Санкт-Моріц
St. Moritz
Герб
Санкт-Моріц
Основні дані
46°29′51″ пн. ш. 9°50′17″ сх. д. / 46.49750000000000227° пн. ш. 9.83805555555560041° сх. д. / 46.49750000000000227; 9.83805555555560041Координати: 46°29′51″ пн. ш. 9°50′17″ сх. д. / 46.49750000000000227° пн. ш. 9.83805555555560041° сх. д. / 46.49750000000000227; 9.83805555555560041
Країна Швейцарія Швейцарія
Регіон Граубюнден
Засновано 1137
Населення 5148 (2006)
Площа міста 28,69 км²
Густота населення 179 осіб/км²
Поштові індекси 7500
Телефонний код 3787 081
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Висота НРМ 1822м м
Міста-побратими Барілоче, Кутчан,Ваіл
Міська влада
Веб-сторінка stmoritz.ch
Санкт-Моріц is located in Швейцарія
Санкт-Моріц
Санкт-Моріц

CMNS: Санкт-Моріц на Вікісховищі

Санкт-Моріц[1][2], також Сент-Моріц[3], Сент-Мориц[4] (нім. Sankt Moritz, рет. San Murezzan, фр. Saint-Maurice, італ. San Maurizio) — місто та гірськолижний курорт на сході Швейцарії в кантоні Граубюнден на березі однойменного озера. Найвища вершина Східних Альп гора Берніна (4049м). Населення міста становить 5148 осіб.

У 1928 та 1948 місто приймало Зимові Олімпійські ігри, крім Санкт-Моріца честі приймати дві зимові олімпіади удостоювались лише Інсбрук та Лейк-Плесід. У 1934, 1974 та 2003 році місто приймало чемпіонат світу з Гірськолижного спорту. Санкт-Моріц вважається батьківщиною бобслею.

Історія[ред.ред. код]

Місто вперше згадується під назвою «ad sanctum Mauricium» в 1137 році. Воно було названо на честь святого Маврикія — шанується як святий у коптській і католицькій церкві. Ця назва потім перетворилася в німецьку форму, але зв'язок зі Святим Маврикієм зберігся.

Хоча місто було відоме своїм літнім туризмом, перша згадка про гірськолижний курорт є у 1864 році, коли англійським готельєром Каспаром Бадруттом був побудований готель «Санкт-Моріц». Натхнений великим інтересом туристів у літній сезон, він вирішив повернутися з Англії в Санкт-Моріц також для зимового сезону. Швидко зрозумів, що Санкт-Моріц також привабливий у зимовий час, коли разові туристи могли зупинитися в готелі на невизначений період. Бадрутт швидко зрозумів, що Санкт-Моріц породив нову форму відпочинку не тільки в самому місті, а й в усіх Альпах. Санкт-Моріц був першим швейцарським містом, де була підведена електрика у готель Кульм. У 1880 році тут відбувся перший континентальний чемпіонат з керлінгу. Тут також було проведено перший в історії чемпіонат Європи з фігурного катання у 1882 році, а також побудовано перший в світі жолоб для бобслею, на якому у 1890 проведені перші змагання.

Туризм[ред.ред. код]

Санкт-Моріц вважається найстарішим та одним з найвідоміших гірськолижних курортів у світі. Завдяки своєму зручному розташуванню місто має 300 сонячних днів на рік. Щозими тут відбуваються кінні перегони «White Turf» на кризі озера Санкт-Моріц.

На додаток до популярності лиж та сноуборду серед туристів, місто відоме природною ковзанкою Cresta Run.

Місто на піку зимового сезону здатне прийняти до 20000 осіб.

Туристичні пам'ятки[ред.ред. код]

  • Музей Сегантіні, присвячений художникові Джованні Сегантіні, художник провів останні п'ять років свого життя в долині Енгадін.
  • Найстаріша природна ковзанка, доступна для туристів з середини грудня.
  • Льодовик Мортерач.
  • Пік Корфач (заввишки 3300 м) і льодовик з однойменною назвою, має 8 км лижний схил вниз до Санкт-Моріца. Гора також відома своїми прекрасними крижаним печерами.

Транспорт[ред.ред. код]

Місто пов'язано електрифікованим Бернінабаном з перевалом Берніна; Альбулабаном з Куром — столицею кантону та іншим населеними пунктами кантону; Енгадінбаном з іншими поселеннями Верхнього і Нижнього Енгадіну.

Санкт-Моріц має залізничну станцію, яка обслуговує два експреси:

Місто має фунікулер — Фунікулер у Санкт-Моріці.

У 1896—1932 роках в місті працювала трамвайна лінія.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Теппер Ю. М. Зимові Олімпійські ігри // Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Фомін С. К. Зимове п'ятиборство // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  3. Український орфографічний словник: близько 172 000 слів / уклали: В. В. Чумак, І. В. Шевченко, Л. Л. Шевченко, Г. М. Ярун; за редакцією академіка В. Г. Скляренка. — вид. 7-е. — К. : Довіра, 2008. — С. 773.
  4. «Словники України» on-line

Посилання[ред.ред. код]


Швейцарія Це незавершена стаття з географії Швейцарії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.