Енгельгардт Павло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павло Васильович Енгельгардт
PVEngelgardt.jpg
Портрет П. В. Енгельгардта руки Т.Шевченка (акварель, 1833)
Громадянство Російська імперія
Діяльність військовий
Звання полковник
Конфесія православний
Дружина Софія Григоріївна
Діти Василь Павлович Енгельгардт
EngelhardtWappen.jpg

Павло Васильович Енгельгардт (рос. Энгельгардт Павел Васильевич; 17981849) — російський дворянин і офіцер швейцарського походження, представник розгалуженого роду Енгельгардтів. Поміщик Тараса Шевченка.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Позашлюбний син Василя Васильовича Енгельгардта, племінника князя Потьомкіна. З 1821 року служив ад'ютантом у фельдмаршала Олександра Римського-Корсакова, віленського губернатора. У 30 років став полковником лейб-гвардії Уланського полку. 1831 року переїхав до Петербурга, де служив ад'ютантом принца Олександра Вюртенбергського, керівником шляхів сполучення. 16 жовтня 1832 року вийшов у відставку.

Одружений зі Софією Григорівною (18041875) (дівоче прізвище Готхард-Герхард), що походила з прибалтійських німців. Мав двох синів Василя та Григорія .

Енгельгардти входили до четвірки найбагатших родин України[1]. Павло Васильович успадкував від батька більше трьох мільйонів грошима та й ще тільки на Київщині 18000 кріпаків.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Wilno i ziemia wileńskia, Wilno, 1936.
  • Тихонова А. В. Род Энгельгардтов в истории России XVII–XX вв. — Смоленск: СГПУ, 2001.

Посилання[ред.ред. код]