Енно Лоллінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енно Лоллінг
нім. Enno Lolling
Dr Eduard Wirths 6.jpg
Еннол Лоллінг (ліворуч) і Едуард Віртс.
Народився 19 липня 1888(1888-07-19)
Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 27 травня 1945(1945-05-27) (56 років)
Фленсбург, Шльезвіґ-Гольштайн, Німеччина
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність лікар, Q64000759
Членство СА
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Спортивний знак СА

Енно Лоллінг (нім. Enno Lolling; 19 липня 1888, Кельн — 27 травня 1945, Фленсбург) — німецький лікар, штандартенфюрер СС.

Біографія[ред. | ред. код]

Енно Лолінг народився в Кельні. В 1905 році закінчив гімназію. Вивчав медицину, здавав державний іспит в серпні 1914 року в Берліні, закінчив медичну школу при Гумбольдтському університеті і Вільний університет Берліна. Продовжуючи навчання в Кілі, він пізніше отримав докторський ступінь.

Військова служба[ред. | ред. код]

Лоллінг служив у німецькій армії — спочатку волонтером з 1907 по 1908 рік, потім в Імператорському флоті з 1 квітня 1908 року по 17 січня 1919 року. Він почав служити військово-морським лікарем в 1913 році.

Під час Першої світової війни він був помічником лікаря на борту лінкора "Віттельбах" до листопада 1915 року, потім став лікарем на борту лінкора "Пфайль" до січня 1917 року і помічником лікаря на борту лінкора "Ганновер" до серпня 1917 року. Після цього, до квітня 1918 року, він служив як помічник лікаря у військово-морської лікарні в Мюрвіку, Фленсбург. Згодом він став помічником лікаря 1-ї військово-повітряної дивізії, яка служила до червня 1918 року, потім до кінця війни служив в якості помічника лікаря в 2-му береговому батальйоні у Фландрії. В кінці січня 1919 року покинув флот і почав працювати лікарем в Нойштреліці.

Нацистська епоха[ред. | ред. код]

Лоллінг приєднався до НСДАП в 1931 році (партійний квиток №4 691 483). Він вже приєднався до СА в 1923 році, а 28 серпня 1933 він приєднався до СС (службове посвідчення №179 765). 13 вересня 1936 року Лоллінг отримав звання гауптштурмфюрера СС.

З 2 по 29 травня 1936 року проходив навчання в рядах ВМФ. Пізніше стверджував, що з 1932 року порвав зв'язки з флотом.

У вересні 1936 року був призначений медиком частин посилення СС у військовій академії СС в Бад-Тельці. На початку листопада 1936 роки він став лікарем у військовому госпіталі СС в Дахау.

На початку 1939 року Лоллінг в третьому дивізіоні частин СС «Мертва голова». З 6 травня 1940 року по 11 лютого 1941 року працював табірним лікарем у концентраційному таборі Дахау. 12 лютого 1941 року він був призначений головним табірним лікарем в КТ Заксенгаузен.

На початку червня 1941 року Лоллінг став головним лікарем Інспекції концентраційних таборів. 3 березня 1942 він був призначений відповідальним за надання медичних послуг і гігієну таборів зі штаб-квартирою в Оранієнбурзі, на околиці концентраційного табору Заксенхаузен. За допомогою цієї акції він був поставлений на чолі всіх медичних підрозділів і лікарів у всіх концентраційних таборах СС.

З травня по липень 1942 він був змушений піти у відпустку через серйозну хворобу, його заміняв Юліус Матіг. 9 листопада 1943 року Лоллінг був підвищений до штандартенфюрера СС, але продовжив виконувати ті ж самі обов'язки.

Лоллінг відповідав за призначення лікарів в різні концентраційні табори СС. Він стояв вище будь-якого головного табірного лікаря, який, в свою чергу, стояв вище інших лікарів свого табору.

27 травня 1945 року Лоллінг наклав на себе руки в резервній військовій лікарні у Фленсбурзі.

Злочини[ред. | ред. код]

Наприкінці 1943 року Лоллінг замовив колекцію людських шкур з татуюваннями, які були підготовлені по-різному і відправлені в Берлін. Сотні здорових ув'язнених вбивали за допомогою ін'єкції в серце, щоб не пошкодити татуювання. Лоллінг також наказав лікарям СС експериментувати зі стисненням людських голів, принаймні 3 голови були стиснуті.

Під час процесу над службовцями КТ Равенсбрюк, який проходив у Гамбурзі з 5 грудня 1946 до 21 липня 1948 року, Лоллінг неодноразово згадувався як високопоставлений медик, винний у злочинах.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]


Джерела[ред. | ред. код]

  • Johannes Tuchel, Konzentrationslager. Band 39 von Konzentrationslager: Organisationsgeschichte und Funktion der Inspektion der Konzentrationslager 1934-1938, H. Boldt, Boppard am Rhein (1991) ISBN 3-7646-1902-3 (in German)
  • Ernst Klee, Das Personenlexikon zum Dritten Reich: Wer war was vor und nach 1945, Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main (2007) ISBN 978-3-596-16048-8 (in German)
  • Schäfer, Silke, Zum Selbstverständnis von Frauen im Konzentrationslager. Das Lager Ravensbrück (PDF) Dissertation. Berlin (2002) (in German)
  • Taake, Claudia, Angeklagt: SS-Frauen vor Gericht, Oldenburg (1998) ISBN 3-8142-0640-1 (in German)
  • Michael Mann, "The dark side of democracy: explaining ethnic cleansing", p. 255. Cambridge University Press (2005) Retrieved May 27, 2010
  • Dr. Robert Jay Lifton, The Nazi Doctors: Medical Killing and the Psychology of Genocide, p. 180 (1986) ISBN 0-465-04904-4
  • "Horst Fischer (1912–1966)" Wollheim Memorial, official website. Retrieved May 27, 2010
  • Božidar Jezernik, Immediate download of "The Abode of the Other (Museums in German Concentration Camps 1933-1945)" (PDF) From Journal of Ethnology and Folkloristics, pp. 13–14, issue 1 (1) 2007. Central and Eastern European Online Library, official website. Retrieved May 27, 2010
  • David Lester, "Suicide and the Holocaust" Retrieved May 27, 2010
  • Enno Lolling в каталозі Німецької Національної Бібліотеки