Енріке Малаккський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енріке Малаккський
ісп. Enrique de Malaca
порт. Henrique de Malaca
Фігура Енріке де Малака, Морський музей, Малайзія
Прізвисько Panglima Awang і Enrique el Negro
Псевдо Henrique, Heinrich
Народився 1495
Суматра, Індонезія
Помер після 1522
Діяльність мандрівник-дослідник, перекладач
Суспільний стан раб

Енріке Малаккський (ісп. Enrique de Malaca; порт. Henrique de Malaca) — малайський учасник експедиції Магеллана, яка здійснила першу навколосвітню подорож у 1519—1522 роках. У 1511 році ймовірно, на ранніх етапах завоювання Малакки португальський дослідник Фернан Магеллан придбав його як раба, коли Енріке було 14 років. Хоча в заповіті Магеллана його називають «уродженцем Малакки», Антоніо Пігафетта стверджує, що він був уродженцем Суматри, Індонезія[Note 1]. Пізніше Магеллан перевіз його до Європи, де він супроводжував навколосвітню експедицію в 1519 році[1][2]. На думку деяких істориків, цілком можливо, що він міг бути першою людиною, яка здійснила навколосвітню подорож, тобто обігнула земну кулю та повернулася до початкової точки, однак немає жодних письмових джерел, які це підтверджують[3].

Коли Магеллан з'явився перед іспанським королем, він говорив про Енріке як про «раба, якого він мав у Малакці, і оскільки він був з тих островів, португальці називали його Енріке де Малакка»[4]. Антоніо Пігафетта, учасник, який написав найповніший звіт про подорож Магеллана, назвав його Henrique (що в офіційних іспанських документах було перекладено як Enrique), а також назвав його рабом[5].

Експедиція Магеллана[ред. | ред. код]

Енріке супроводжував Магеллана назад до Європи й далі, коли Магеллан шукав шлях на захід до Ост-Індії, і він служив перекладачем для іспанців. Американський історик Лоренс Бергрін цитує позов Магеллана до іспанського суду про те, що його раб Енріке був уродженцем Островів прянощів. Магеллан видав листи від свого знайомого португальця Франсіско Серрао, який розташував Острови прянощів так далеко на схід від Іспанії, що вони лежали в області, наданій Іспанії, а не Португалії. Це дало Іспанії можливість претендувати на Острови прянощів[6].

Жінес де Мафра прямо стверджує у своїй першій розповіді, що Енріке взяли в експедицію насамперед через його здатність розмовляти малайською мовою: «Він [Магеллан] сказав своїм людям, що вони тепер у землі, яку він бажав, і послав чоловік на ім'я Хередія, який був судновим клерком, на березі з тубільцем, якого вони взяли, як вони сказали, тому що він, як відомо, розмовляв малайською мовою, якою розмовляють на Малайському архіпелазі». Острів на Філіппінах, де говорив Енріке і був зрозумілий місцевим жителям, був Мазауа, який Мафра знаходить десь поблизу Мінданао.

Після смерті Магеллана[ред. | ред. код]

Магеллан передбачив у своєму заповіті, що Енріке мав бути звільнений після його смерті. Але після битви інші капітани кораблів відмовилися від цього заповіту[7].

Генуезький пілот експедиції Магеллана помилково заявив у своїй розповіді очевидця, що в іспанців не було перекладача, коли вони повернулися на Себу, оскільки Енріке загинув на Мактані разом з Магелланом під час битви при Мактані в 1521 році. Однак 1 травня 1521 року Енріке був живий і був присутній на святі, яке раджа Хумабон влаштував для іспанців. Антоніо Пігафетта пише, що той, хто вижив, Жуан Серран, який благав екіпаж з берега врятувати його від племен себуано, сказав, що всі, хто пішов на бенкет, були вбиті, крім Енріке[8]. У промові Джованні Баттіста Рамузіо стверджується, що Енріке попередив раджу Себу про те, що іспанці збираються захопити короля, і що це призвело до вбивства Серрана та інших учасників бенкету[9].

Можливість першої навколосвітньої подорожі[ред. | ред. код]

Енріке супроводжував Магеллана в усіх його подорожах, у тому числі в кругосвітній подорожі між 1519 і 1521 роками. 1 травня він вирушив у Себу з передбачуваним наміром повернутися на свій рідний острів[10], і в жодному документі про Енріке більше нічого не сказано.

Якби йому вдалося повернутися додому до липня 1522 року, він був би першою людиною, яка здійснила навколосвітнє плавання та повернулася до місця відправлення[11][12][13]. Згідно з документами Максиміліана Трансільванського та Антоніо Пігафетти, Елкано та його моряки першими здійснили кругосвітнє плавання. Задокументовано лише те, що Енріке подорожував з Магелланом з Малакки до Себу в два етапи — з Малакки до Португалії в 1511 році та з Іспанії до Себу в 1519—1521 роках. Таким чином, для завершення навколосвітнього плавання Енріке залишалось подолати відстань між Себу і Малаккою, що становить 2500 км (приблизно 20 градусів довготи). Невідомо, чи отримав він будь-коли шанс здавершити своє навколосвітнє плавання, але теоретично це було можливо, оскільки Себу був частиною регіональної торгової мережі, яка торгувала спеціями, золотом і рабами[14].

Етнічність та ідентичність[ред. | ред. код]

У свойому заповіті Магеллан описує Енріке як мулата і уродженця Малакки (місто в сучасній Малайзії). З іншого боку, Пігафетта описав його як вихідця з Суматри в сучасній Індонезії, розташованої на протилежному боці Малаккської протоки. У будь-якому випадку, Енріке, як правило, вважається етнічним малайцем. Однак філіппінський історик Карлос Квіріно стверджував, що Енріке сам був філіппінцем з Вісаї, Себуано або уродженцем Себу на Філіппінах, на підставі помилкового припущення, що Енріке мав розмовляти з себуанцями їхньою мовою себуано, а не малайською мовою, як засвідчено першоджерелами (насправді малайська мова була lingua franca цього регіону і на Себу могли її розуміти)[15].

У масовій культурі[ред. | ред. код]

Художні твори[ред. | ред. код]

У Малайзії персонаж, відомий як Пангліма Аванг, ім'я, дане автором історичних романів Гаруном Амінуррашідом у його ж романі під назвою Panglima Awang який був написаний у 1957 році та вперше опублікований у 1958 році Pustaka Melayu (під брендом: Buku Punggok), заснований на Енріке. За словами автора, він дав Енріке малайське ім'я Аванг, щоб відповідати його передбачуваній етнічній приналежності, тоді як титул Пангліма (Керівник) відноситься до мудрості, сили та активності Енріке[16].

В Індонезії назва книги «Pengeliling bumi pertama adalah orang Indonesia: Enrique Maluku» (Першим навколосвітнім судном був індонезієць: Енріке з Молуккських островів), написаний Хельмі Ях'я та Рейнхардом Тавасом, відредагований Імамом Хідаєю, випущений у 2014 році[17]. Крім того, Ях'я продовжив писати роман про Енріке Малуку під назвою «Clavis Mundi» у 2022 році разом зі своїми колегами (Утама Прастха та Донна Віджаджанто, а також дослідження Рейнхарда Таваса)[18].

У 2021 році видавництво Penguin Random House SEA опублікувало історичний роман «Енріке Чорний» сінгапурського автора Денні Джаліла.[19] У книзі описується вигадана історія Енріке як малайського підлітка, якого Фердинанд Магеллан забрав у рабство та згодом відіграв ключову роль перекладача під час подорожі до Молуккських островів прянощів, де жителі розмовляють малайською мовою[20][21].

Зображення в масовій культурі[ред. | ред. код]

  • У філіппінському фільмі «Лапу-Лапу» 1955 року зіграв Оскара Облігасьона
  • Зіграв Хуліо Діаса у філіппінському фільмі «Лапу-Лапу» 2002 року
  • Зображення Кідлата Тахіміка у філіппінському короткометражному фільмі 2010 року «Спогади про надмірний розвиток 1980—2010»
  • Зображення Кідлата Тахіміка у філіппінському художньому фільмі 2015 року Balikbayan #1: Спогади про надмірний розвиток Redux III
  • У португальсько-малайзійському документальному фільмі «Генріх Малаккський: Малаєць і Магеллан» 2017 року зіграв Ар'яна Фархана
  • Зіграв Джон Саманьєго в іспанському CG -анімаційному фільмі 2019 року «Елькано та Магеллан: Перша навколосвітня подорож»
  • Зіграв Коліна Райана в іспанському міні-серіалі «Безмежний» 2022 року

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ The city of Malacca was inhabited by various ethnicities. The founder himself was a Malay refugee from Singapura who fled from the Kingdom of Palembang in Sumatra. See Crawfurd, 1856: p. 244

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Singapore, National Library Board. Purbawara Panglima Awang – BookSG. eresources.nlb.gov.sg. Процитовано 30 липня 2018.
  2. ↑ Rahim, Oleh Nasron Sira (18 May 2015). Siri Misteri: 'Panglima Awang' Melayu pertama keliling dunia. BH Online.
  3. ↑ Andrews, Evan. Was Magellan the first person to circumnavigate the globe?. History.com (англ.). Процитовано 9 травня 2020.
  4. ↑ Kelsey, 2016, с. 141.
  5. ↑ Martín Fernández de Navarrete. Madrid, Imprenta real. с. 14. Процитовано 22 March 2009.
  6. ↑ (Bergreen, 2003)
  7. ↑ Bergreen, 2003, с. 292.
  8. ↑ Pigafetta, Antonio (1874), Lord Stanley of Alderley (ред.), The First Voyage Round the World by Magellan and other documents, Printed for the Hakluyt Society, с. 104
  9. ↑ (Pigafetta, 1874)
  10. ↑ 1938 Magellan. Der Mann und seine Tat, ISBN 4-87187-856-2, pp. 213—214
  11. ↑ Jim Foster, The Magellan Project, «Who Closed the Circle First?», 26 August 2015. Accessed 25 September 2018.
  12. ↑ Penélope V. Flores, «Magellan's Interpreter, Enrique, Was The First To Circumnavigate The World», Positively Filipino. Accessed 25 September 2018.
  13. ↑ Afaf Md Din, de Malacca, Historiafactory, 20 June 2016.
  14. ↑ Sailors, John. Enrique of Malacca Becomes First to Circumnavigate Globe Linguistically. EnriqueOfMalacca.com.
  15. ↑ Reid, Anthony (1988). Southeast Asia in the Age of Commerce: v. 1: The Lands Beneath the Winds. New Haven and London: Yale University Press. с. 7. ISBN 0-300-03921-2.
  16. ↑ Aminurrashid, Harun (1957). Panglima Awang. Singapore: Pustaka Melayu (Buku Punggok). с. Sudut Sejarah (The Preface).
  17. ↑ Yahya, Helmy; Tawas, Reinhard R. (2014). Pengeliling bumi pertama adalah orang Indonesia : Enrique Maluku [The first circumnavigator was an Indonesian: Enrique of Moluccas]. ISBN 9786027689824.
  18. ↑ Helmy Yahya Raised the Story of the First Indonesian Earth Explorer in the Latest Novel. thelocalread.com. 26 листопада 2022. Процитовано 19 березня 2023.
  19. ↑ Jalil, Danny (September 2021). Enrique the Black. Singapore: Penguin Random House SEA Pte. Limited. с. 240. ISBN 9789814954051. Процитовано 27 July 2022.
  20. ↑ Jalil, Danny (2021). Enrique the Black. ISBN 9789814954051. Процитовано 27 July 2022.
  21. ↑ Enrique the Black. Good Reads. Процитовано 27 July 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bergreen, Laurence (2003). Over the Edge of the World : Magellan's terrifying circumnavigation of the globe (вид. 1st). New York: Morrow. ISBN 0-06-621173-5.
  • Blair, Emma Helen and Robertson, James Alexander, The Philippine Islands 1493—1898 (55 vols, Cleveland, 1901—1907); abbreviated BR in citations.
  • Jesús, Vicente Calibo de, Mazaua, Magellan's Lost Harbor (2004)
  • Fry, Stephen, The Book of General Ignorance (London, 2006)
  • Genoese Pilot, Navegaçam e vyagem que fez Fernando de Magalhães de Seuilha pera Maluco no anno de 1519 annos In: Collecção de noticias para a historia e geografia das nações ultramarinas, que vivem nos dominios Portuguezes, ou lhes sao visinhas (Lisbon, 1826) pp. 151–176
  • Kelsey, Harry (2016). The First Circumnavigators : Unsung Heroes of the Age of Discovery. New Haven. ISBN 978-0-300-22086-5. OCLC 950613571.
  • Mafra, Ginés de, Libro que trata del descubrimiento y principio del Estrecho que se llama de Magallanes (1543), critical edition by Antonio Blazquez and Delgado Aguilera (Madrid, 1920) pp. 179–212
  • Maximilian Transylvanus, De Moluccis insulis (1523) in: The First Voyage (Manila: Filipiniana Book Guild, 1969: pp. 103–130
  • Morison, Samuel Eliot, The European Discovery of America: The Southern Voyages 1492—1616 (New York, 1974)
  • Parr, Charles McKew, So Noble a Captain: The Life and Times of Ferdinand Magellan (New York, 1953)
  • Pigafetta, Antonio, Magellan's Voyage (1524)
    • 1524a. facsimile edition of Nancy-Libri-Phillipps-Beinecke-Yale codex, vol. II (New Haven, 1969)
    • 1524b. Primo viaggio intorno al globo terracqueo, ossia ragguaglio della navigazione…fatta dal cavaliere Antonio Pigafetta…ora publicato per la prima volta, tratto da un codice MS. Della biblioteca Ambrosiana di Milano e corredato di note da Carlo Amoretti. Milan 1800.
    • 1524c. Il primo viaggio intorno al globo di Antonio Pigafetta. In: Raccolta di Documenti e Studi Publicati dalla. Commissione Colombiana. Andrea da Mosto (ed. and tr.). Rome 1894.
    • 1524d. Le premier tour du monde de Magellan. Léonce Peillard (ed. and transcription of Ms. fr. 5650). France 1991.
    • 1524e. Magellan's Voyage, 3 vols. James Alexander Robertson (ed. and tr. of Ambrosian). Cleveland 1906.
    • 1524f. Magellan's Voyage: A Narrative Account of the First Circumnavigation. R.A. Skelton (ed. and tr. of Yale ms.). New Haven 1969.
    • 1524g. *of Ms. fr. 5650 and Ambrosian ms.). London 1874.
    • 1523h. The Voyage of Magellan: The Journal of Antonio Pigafetta. Paula Spurlin Paige (tr. of Colínes edition). New Jersey 1969.
    • 1524i. Il Primo Viaggio Intorno Al Mondo Con Il Trattato della Sfera. Facsimile edition of Ambrosian ms. Vicenza 1994.
    • 1524j. The First Voyage Around the World (1519—1522). Theodore J. Cachey Jr. (ed. based on Robertson's tr.) New York 1995.
    • 1524k. Pigafetta: Relation du premier voyage autour du monde…Edition du texte français d'après les manuscripts de Paris et de Cheltenham. Jean Denucé (text transcribed from Ms. 5650, collating Mss. Ambrosiana, Nancy-Yale and 24224 in notes.) Antwerp 1923.
  • Quirino, Carlos, «The First Man Around the World Was a Filipino» In: Philippines Free Press, 28 December 1991. --«Pigafetta: The First Italian in the Philippines.» In: Italians in the Philippines, Manila: 1980. — «Enrique.» In: Who's Who in the Philippines. Manila: Pp. 80–81.
  • Ramusio, Gian Battista, La Detta navigatione per messer Antonio Pigafetta Vicentino (1550) In: Delle navigationi e viaggi… (Venice) pp. 380–98
  • Torodash, Martín, 'Magellan Historiography' In: Hispanic American Historical Review, vol. LI (1970), pp. 313–335
  • Zweig, Stefan, Conqueror of the Seas: The Story of Magellan (New York, 1938)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енріке_Малаккський&oldid=41340960