Енріко Масіас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енріко Масіас
Gaston Ghrenassia
Зображення
Основна інформація
Дата народження 11 грудня 1938(1938-12-11) (80 років)
Місце народження Франція Константіна, Французький Алжир
Роки активності 1953 —
Громадянство Франція
Професії автор-виконавець
Інструменти гітара
Жанр шансон
enricomacias.net (фр.)]
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
Файли у Вікісховищі?

Енріко Масіас (фр. Enrico Macias, [ɛn.ʁi.ko.majas], справжнє ім'я — Гастон Ґренасія, * 11 грудня 1938, Константіна, Алжир) — франкоалжирський співак, шансоньє, поет, композитор, актор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Гастон Ґренасія народився у сім'ї Сильвана та Сюзанни Зауш (Zaouch) в Алжирі у місті Константіна. Він визнавав себе як єврей «берберського походження». Його батько, Сильван Ґренасія (1914—2004), був скрипалем в оркестрі Шейка Реймонда Леріса, великого майстра арабо-андалузької музики — малуф[fr].

Планувалося, що Гастон стане шкільним вчителем, однак уже з дитинства він любив музику. Грати на гітарі Гастон навчився у свого кузена, а також циган які називали його «маленький Енріко», його майбутнє ім'я у псевдоні́мі. В оркестрі Шейка Реймонда він почав грати у віці 15 років.

У червні 1961 року під час боротьби Алжиру за незалежність загинув Шейк Раймонд, тесть Гастона. А 29 червня 1961 року він з дружиною втікає до континентальної Франції. Саме в цей час він скомпонував на гітарі пісню «Я покинув свою країну» (J'ai quitté mon pays). Сім'я знайшла притулок у паризькому передмісті Аржантей. Сталої роботи не було і Гастон підробляв у кабаре, на телебаченні, де його пісня «Прощай, моя країно» (Adieu mon pays) стала символічною для франкоалжирців (Pieds-Noirs, чорноногих). У цей час народився його псевдонім Енріко Масіас. Коли він телефоном назвав прізвище для псевдоніму «Насія» (від Ґренасія), то секретарка недочула і записала як Масіас. Так утворився його псевдонім — Енріко Масіас.

У 1963 році, у той час як у Сен-Тропе танцювали летку-єнку[fr], і лунав рок-йейе, Гастон Ґренасія став французьким співаком Енріко Масіасом. І дуже швидко французька молодь уже співала «Сонце, сонце моєї втрачаеної країни» (Soleil, soleil de mon pays perdu).[1] Перший альбом Енріко Масіаса вийшов у 1963 році із заголовною піснею «Діти всіх країн» (Enfants de tous pays). На фірмі Пате Масіас записав ряд платівок на 45 обертів з піснями L'Oriental, La Femme de mon ami, Adieu mon pays, Enfants de tous pays, Toi Paris, Les Gens du Nord, Non, je n'ai pas oublié та іншими.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Енріко одружився з Сюзі Леріс, яка померла 23 грудня 2008 року. У 1993 році він посвятив їй альбом «Сюзі» (Suzy). Його син, Жан-Клод Ґренасія, є відомим музичним продюсером.

Дискографія[ред. | ред. код]

Енріко Масіас написав більше ніж 800 пісень на різних мовах: французькій, арабській, італійській, іспанській, івриті та вірменській. Його кілька десятків альбомів розійшлися по всьому світу сумарним накладом понад 60 мільйонів.

Енріко Масіас. 2016

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

  • 1983: Deux ailes et trois plumes
  • 1984: Générosité
  • 1987: Enrico
  • 1989: Le vent du sud
  • 1991: Enrico
  • 1992: Mon chanteur préferé
  • 1993: Suzy
  • 1994: La France de mon enfance
  • 1995: Et Johnny Chante L'amour
  • 1999: Aie Aie Aie Je T'Aime
  • 1999: Hommage à Cheikh Raymond
  • 2003: Oranges amères
  • 2005: Chanter
  • 2006: La Vie populaire
  • 2011: Voyage d'une mélodie
  • 2012: Venez tous mes amis!

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]